Справа № 161/14959/24
Провадження № 3/161/5080/24
14 серпня 2024 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №966417 від 01.08.2024, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 154 КУпАП.
У протоколі викладений фактичний склад адміністративного правопорушення (фабула обвинувачення):
- 08.07.2024, близько 13:00, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебувала зі своїм собакою (безпородною), який вибіг зі своєї території, коли відкрили браму, та вкусив малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийшов до огорожі та постукав, оскільки грався з м'ячем, а він залетів на приватну територію за адресою: АДРЕСА_1 , але на подвір'я не заходив. Дана громадянка порушила Правила утримання тварин у місті Луцьку від 22.12.2017 №36/13.
ІІ. Пояснення учасників справи
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні не в повній мірі погодилася з обставинами, викладеними в протоколі, вину фактично не визнала. Пояснила, що на території їх домогосподарства, власниками якого є її мама та баба, проживає 3 (три) собаки, всі безпородні (їх підкинули, а вони їх не вигнали і годують). Крім того, по вулиці бігають ще й інші дворові собаки. Вказала, що не бачила моменту коли собака покусав дитину, не знає яка саме собака його вкусила, і взагалі не виключила того що вкусити дитину міг взагалі інший безпритульний собака з сусіднього будинку. Зазначила, що коли дитина з батьком прийшла до них на подвір'я, то також не могла точно вказати, яка саме собака її вкусила.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 КУпАП за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.
Відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» дозволяється утримувати домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
ІV. Висновок суду
Диспозицією ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за:
1) утримання собак у місцях, де це заборонено відповідними правилами;
2) утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця;
3) вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях;
4) неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, тобто визначені кваліфікуючі ознаки вказаних діянь.
Частина 1 статті 154 КУпАп є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Відповідно до ст. 180 ЦК України, тварини є особливим об'єктом цивільних прав, на яких поширюється правовий режим речі, тобто собака є майном, об'єктом права власності.
При складанні протоколу про адмінправопорушення посадова особа повинна викласти суть правопорушення, виходячи виключно зі змісту частини 1 даної статті з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин або інших нормативно-правових актів, які затверджені відповідними органами місцевого самоврядування та встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, і виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено ч. 3 ст. 154 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №966417 від 01.08.2024 відсутні будь-які посилання на конкретний пункт Правил утримання тварин у місті Луцьку, який був порушений особою, щодо якої складено протокол, та не зазначено в чому це порушення проявилось. Тому на переконання суду об'єктивна сторона правопорушення не розкрита в протоколі.
За вказаних обставин протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №966417 від 01.08. 2024 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та не може бути належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки його зміст не відповідає фактичним обставинам, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Відтак, ЄСПЛ неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Крім того, суд вважає, що розумний сумнів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (в тому, що дитину могла покусати інша собака, наприклад, з іншого двору), який висловлений нею безпосередньо в судовому засіданні і який узгоджується з її письмовим поясненням, наявним в матеріалах справи, не спростований достатніми доказами, а тому таку іншу версію події також не можна виключати.
В силу приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи докази (протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №966417 від 01.08.2024, рапорти від 08.07.2024, заяву ОСОБА_3 від 08.07.2024, письмове пояснення ОСОБА_3 від 08.07.2024) співставив їх з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданими нею безпосередньо в судовому засіданні, врахував принципи презумції невинуватості та стандарт доказування «поза розумним сумнівом» та дійшов висновку про відсудність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 3 ст. 154, ст. ст. 33-35, 283-285, 268, 294 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін