Номер провадження: 22-ц/813/6608/24
Справа № 523/10916/24
Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
про повернення апеляційної скарги
15.08.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Дришлюка А.І., Громіка Р.Д.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг з водопостачання, -
В червні 2024 року ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулось із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 .
19 липня 2024 року судовим наказом Суворовського районного суду м. Одеси стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123 заборгованість по оплаті послуг з водопостачання за період з 01.04.2023 по 31.05.2024 в розмірі 9 993 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три ) гривні 35 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123, судовий збір в розмірі - 302 (триста дві) гривні 80 коп.
25 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із апеляційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі №523/10916/24.
Суворовським районним судом м. Одеси направлено на адресу Одеського апеляційного суду матеріали справи №523/10916/24. Згідно супровідного листа, матеріали отримані Одеським апеляційним судом 30 липня 2024 року.
Дослідивши вказані матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу скаржнику з огляду на наступне.
Так, в главі 1 розділу V ЦПК України встановлений порядок перегляду судових рішень в апеляційному порядку.
Зокрема в ст. 356 ЦПК України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
На думку колегії суддів, подана ОСОБА_1 апеляційна скарга не є апеляційною скаргою в розумінні положень ЦПК України, оскільки в повній мірі не відповідає формі та змісту апеляційної скарги, встановленим в ст. 356 ЦПК України.
Зокрема, апеляційний суд звертає увагу на те, що скарга адресована Суворовському районному суду м. Одеси, крім того, метою скарги, як вбачається з її тексту є скасування судового наказу про стягнення боргу за послуги водокористування, що не може бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції в силу положень ч. 3 ст. 167 ЦПК.
Згідно положень ч. 1 ст. 24 , ч. 1 ст. 351 ЦПК України , апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
Судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, Цивільним процесуальним кодексом України передбачено, що суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями щодо перевірки законності та обґрунтованості рішень судів першої інстанцій. Виключний перелік таких повноважень визначений ст. 374 ЦПК України.
Так, зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що він просить Суворовський районний суд м. Одеси: «зобов'язати «Інфоксводоканал» перерахувати борг з листопада 2013 року по наступний час, згідно з наданими мною документами», однак, апеляційний суд не наділений повноваженнями вирішувати вказані питання.
Апеляційний суд вважає, що подана ОСОБА_1 скарга є по своїй суті заявою про скасування судового наказу, так як чітко вбачається непогодження саме із виданим районним судом судовим наказом, а також такий висновок можна зробити на підставі викладених у прохальній частині вимог.
Слід зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Слід роз'яснити, що в разі непогодження із судовим наказом Суворовського районного суду м. Одеси від 19 липня 2024 року, ОСОБА_1 має право подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Керуючись ст. ст. 185, 351, 356-357, 381, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг з водопостачання, повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту її підписання.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
А.І. Дришлюк