ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/29708.10.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест»
до 1. Акціонерного комерційного банку «Європейський»
2. Головного фінансового управління Донецької обласної державної
адміністрації
3. Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків
третя особа Донецька обласна рада
про визнання недійсними договорів
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Савостьянова О.В. (довіреність від 16.03.2010р.);
від відповідача-1: Левченко С.М. (довіреність № 41/Л від 14.09.2010р.);
від відповідача-2: Безбородова В.П. (довіреність № 05-06-2107 від 04.12.2009р.);
від відповідача-3: не з'явились;
від третьої особи: Гончарова М.Ю. (довіреність № 2к28-1737 від 26.08.2010р.).
від прокуратури: Лиховид О.С. -прокурор відділу, посвідчення №210 від 24.06.2010р.
В судовому засіданні 04.10.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест»(надалі ТОВ «БізнесБудІнвест», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору про переведення боргу від 20.08.2009р., укладеного між Акціонерним комерційним банком «Європейський»(АКБ «Європейський», відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест», а також про визнання недійсним договору про виконання зобов'язань від 21.08.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест», Головним фінансовим управлінням Донецької обласної державної адміністрації (відповідач 2) та Комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних будинків (відповідач 3).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оспорювані договори не відповідають вимогам чинного законодавства України що є підставою для визнання їх недійсними в силу положень ст. 203, 215 ЦК України.
Погодження в договорі про переведення боргу надання згоди кредитора Головним фінансовим управлінням Донецької обласної державної адміністрації не відповідає чинному законодавству, оскільки надана з порушенням та всупереч імперативній нормі, встановленій ст. 15 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», а отже не може вважатися згодою, наданою кредитором відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України.
Окрім того, з посиланням на вирішення в судовому порядку справи 37/8 за позовом, поданим Головним фінансовим управлінням Донецької обласної державної адміністрації до АКБ «Європейський»про повернення грошових коштів за договором банківського вкладу, позивач стверджував, що Головне фінансове управління Донецької обласної державної адміністрації на момент укладання договору про переведення боргу мало статус не кредитора в даному зобов'язанні, а стягувача (оскільки рішення Господарського суду Донецької області від 02 липня 2009 року по справі 37/8 набрало законної сили 13 липня 2009 року).
Вважаючи недійсним договір про переведення боргу, позивач також наполягав на недійсності похідного від нього договору про виконання зобов'язань від 21.08.2009р., у якому сторони передбачили, що ТОВ «БізнесБудІнвест»зобов'язується погасити борг шляхом передачі адміністративної будівлі за адресою: м. Донецьк, вул. Солов'яненка, 115а, площею 5410,7 м. Також, договір про виконання зобов'язань від 21 серпня 2009 року було укладено з порушенням вимог законодавства України в частині нотаріального посвідчення такого виду договорів.
Відповідачами позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзивах на позов та залучені до матеріалів справи.
Відповідач 1 у відзиві на позов відзначив, що до 07.09.2009р. (дата набрання чинності рішенням суду у справі 37/8) взаємовідносини банку та Головного фінансового управління Донецької облдержадміністрації регулювались не рішенням суду, а умовами депозитного договору, а тому укладення договору про переведення боргу 20.08.2009р. відбулось без порушень про які стверджує позивач.
Головне фінансове управління Донецької облдержадміністрації (відповідач 2), стверджувало про відсутність порушень при укладенні спірних договорів, оскільки як структурний підрозділ Донецької обласної державної адміністрації відповідно до Положення про головне управління, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.08.2008 № 407, в силу рішення обласної ради № 5/14-415 від 25.01.2008р. про обласний бюджет на 2008 рік, ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»відносно повноважень у галузі бюджету та фінансів, у спірних правовідносинах здійснює функції власника банківського вкладу (депозиту).
В момент укладення договору Головне фінансове управління, як вкладник, та АКБ «Європейський», як банк, - сторони за договором, набули прав та обов'язків згідно з чинним законодавством, а саме у відповідності до ст. 1058 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 1 ГПК України.
Рішення суду у справі 37/8 не набрало законної сили у зв'язку з його оскарженням в апеляційному, а в подальшому і касаційному порядку, і тому АКБ «Європейський»листами від 19.08.2009 № 3494-1-к, від 20.08.2009 № 3592-к та ВАТ КБ «Національний стандарт»звернулись до Головфінуправління щодо врегулювання питання про повернення коштів банківських вкладів - заборгованості банків - третьою особою (ТОВ «Бізнесбудінвест») за рахунок майна ТОВ «Бізнесбудінвест»- адмінбудівлі за адресою: м. Донецьк, вул. Солов'яненко, буд.115-а, та іншого майна.
Відповідно до листів від 20.08.2009 № к8-2007, № к8-2008 Головфінуправлінням одержано дозвіл від голови обласної ради на зміну боржника, а спірні договори укладені на підставі статей 520-523, ч.2 ст. 546 Цивільного кодексу України.
Відповідачем 3 у відзиві на позов зазначено про досягнення сторонами усіх істотних умов договору при повній відповідності з нормами чинного законодавства, і жодна зі сторін не вимагала та не ухилялася від нотаріального посвідчення договору.
Ухвалою суду від 27.08.2010р. до участі у справі третьою особою що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 залучено Донецьку обласну раду.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
20 серпня 2009р. між АКБ «Європейський»та ТОВ «БізнесБудІнвест»укладено договір про переведення боргу, згідно з яким в порядку та на умовах договору, Первісний боржник (відповідач 1 у справі) переводить свій борг на нового боржника (позивач у справі) по Договору банківського вкладу № Д/2-08/0401 від 01.10.2008р., укладеному між первісним боржником і Головним фінансовим управлінням Донецької обласної державної адміністрації в сумі 76 290 349, 32 грн..
Згідно ст. 202, ст. 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Підставою недійсності договору є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) істотних умов встановлених законом. Істотними вважаються насамперед ті умови, що визнані такими за законом та потрібні для договору відповідного виду, а отже коло таких умов можна визначити проаналізувавши норми діючих на момент укладення договору, чи вчинення іншого правочину, нормативних актів, у зв'язку з чим при вирішенні спору підлягають застосуванню норми ЦК України та ГК України, які набрали чинності з 01.01.2004р..
Договір між сторонами укладено на підставі ст. 520-523 ЦК України, наслідком чого до позивача перейшли зобовязання здійснити замість первісного боржника (АКБ «Європейський») погашення боргу в сумі 76 290 349, 32 грн. або здійснити погашення боргу шляхом передачі майна, про що необхідно укласти відповідний договір згідно з частиною 2 статті 546 Цивільного кодексу України (п. 2 договору).
В силу положень ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
У п. 3 договору про переведення боргу сторони передбачили, що переведення боргу та здійснення первісним боржником дій передбачених п. 4 договору, проводиться за умови одержання письмового погодження від Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації, а саме договір про переведення боргу погоджується підписом грифу «погоджено»на цьому договорі.
Натомість, договір банківського вкладу від 01.10.2008р., щодо якого здійснено переведення боргу на позивача, було укладено на підставі рішення № 5/14-415 від 25.01.2008р. Донецької обласної ради про обласний бюджет на 2008 рік, яким саме Головному фінансовому управлінню обласної державної адміністрації було доручено укладати, зокрема, договори з установами банків про направлення тимчасово вільних коштів обласного бюджету на депозитні рахунки для ефективного використання фінансових ресурсів.
Відповідно до Положення про Головне фінансове управління Донецької обласної державної адміністрації, затвердженого Розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 407 від 15.08.2008р. управління, яке є структурним підрозділом Донецької обласної державної адміністрації, що утворюється головою облдержадміністрації і є підзвітним та підконтрольним голові облдержадміністрації та Міністерству фінансів України та є юридичною особою (пункти 1, 12), відповідно до покладених на нього завдань, має право, зокрема, здійснювати в установленому порядку організацію та управління виконанням обласного бюджету, координувати в межах своєї компетенції діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету, проводити моніторинг змін, що вносяться до обласного бюджету (п. 4.30.), і відповідно до рішення обласної ради бути головним розпорядником коштів обласного бюджету та здійснювати виконання кошторису доходів і видатків відповідно до чинного законодавства (п. 4.34.).
Таким чином, враховуючи, що рішенням № 5/14-415, прийнятим Донецькою обласною радою 25.01.2008р. Головному фінансовому управлінню Донецької обласної державної адміністрації були надані повноваження лише на укладання договорів з установами банків про направлення коштів на депозитні рахунки, останнє не було наділене повноваженнями вирішувати питання про переведення боргу шляхом надання згоди на заміну боржника в зобов'язанні.
Наведене також кореспондується з вимогами ст. 521 ЦК України, згідно з якими форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, тобто такий правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, що переводиться на нового боржника.
Одержання письмового погодження Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації на укладення договору переведення боргу не свідчить про зміну боржника у зобов'язанні за згодою кредитора, оскільки рішенням Донецької обласної державної адміністрації 25.01.2008р. таких повноважень Головному управлінню надано не було.
Факт укладення договору банківського вкладу від 01.10.2008р. виключно на підставі відповідного рішення № 5/14-415, прийнятого Донецькою обласною радою 25.01.2008р. та необхідність з'ясування питання чи наділено Головне фінансове управління Донецької обласної державної адміністрації правом на звернення з позовом про повернення грошових коштів до обласного бюджету саме від імені обласної ради стали підставою скасування Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2010р. судового рішення прийнятого у справі 37/8, яка розглядалась Господарським судом Донецької області за позовом Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації до Акціонерного комерційного банку «Європейський»в особі його Донецького регіонального управління, відділення № 38 про стягнення коштів за договором банківського вкладу.
При цьому, з приводу наявних у справі заперечень сторін щодо набуття чи ненабуття законної сили судовим рішенням у вказаній справі станом на дату укладення спірного договору про переведення боргу, суд враховує, що на час укладення договору прийняте у справі 37/8 судове рішення, яким стягнуто з АКБ «Європейський»суму боргу за договором банківського рахунку № Д/2-08/0401 від 01.10.2008р. було чинним, що повністю відповідає вимогам ч. 3 ст. 85 ГПК України (в редакції чинній на час прийняття рішення), підтверджено виданим наказом у справі, що також не заперечувалось самим Головним фінансовим управлінням при зверненні до суду з заявою про видачу дублікату наказу, цілком вірно відзначено у заяві про вимоги кредитора за вих. № 05-07-1489/1 від 03.09.2009р. що подавалась ліквідатору АКБ «Європейський».
В силу положень ч. 1, 3 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором; до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно з ч. 2 ст. 1071 ЦК України судове рішення є підставою для списання грошових коштів з рахунка клієнта без його розпорядження.
Таким чином, на час укладення спірного договору про переведення боргу 20.08.2009р., питання щодо стягнення коштів з АКБ «Європейський»до бюджету за договором банківського рахунку № Д/2-08/0401 від 01.10.2008р. було вирішено в судовому порядку.
Зазначене судове рішення скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2010р., тобто є нечинним, однак вимоги позивача про недійсність договору про переведення боргу від 20.08.2009р. суд визнає обґрунтованими, з підстав порушення при його укладенні вимог ст. 520, 521 ЦК України.
Договір про виконання зобов'язань від 21.08.2009р. укладено між ТОВ «БізнесБудІнвест», Головним фінансовим управлінням Донецької облдержадміністрації та Комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних будинків згідно з положеннями п. 2 договору про переведення боргу від 20.08.2009р. та у відповідності з ч. 2 ст. 546 ЦК України, якою передбачено можливість встановлення у договорі іншого виду забезпечення виконання зобов'язання, аніж неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
Наведені обставини не заперечуються жодною зі сторін договору, у зв'язку з чим, суд відхиляє доводи відповідача 1 викладені у відзиві на позов про те, що договір про виконання зобов'язань не відноситься до забезпечувальних договорів, оскільки відсутній у переліку наведеному у ч. 1 ст. 546 ЦК України.
Загальні умови забезпечення виконання зобов'язання встановлені у ст. 548 ЦК України згідно з ч. 1, 2 якої виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом; недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Таким чином, встановлена недійсність договору про переведення боргу від 20.08.2009р. тягне за собою недійсність похідного від нього договору про виконання зобов'язань від 21.08.2009р., у якому сторони передбачили, що ТОВ «БізнесБудІнвест»зобов'язується погасити борг шляхом передачі адміністративної будівлі за адресою: м. Донецьк, вул. Солов'яненка, 115а, площею 5410,7 м.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи, що позивачем заперечується дійсність спірних договорів про переведення боргу від 20.08.2009р. та про виконання зобов'язань від 21.08.2009р., судом визнається, що підстави на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог свідчать про їх недійсність, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 170 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір про переведення боргу від 20.08.2009р., укладений між Акціонерним комерційним банком «Європейський»(ідент. код 19359904) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест»(ідент. код 33200886).
3. Визнати недійсним договір про виконання зобов'язань від 21.08.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест»(ідент. код 33200886), Головним фінансовим управлінням Донецької обласної державної адміністрації (ідент. код 02313200) та Комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних будинків (ідент. код 20359915).
4. Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська 38/44, ідент. код 19359904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест»(61125, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна 24, ідент. код 33200886) 135, 33 грн. (сто тридцять п'ять гривень 33 копійки) судових витрат.
5. Стягнути з Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації (83001, м. Донецьк, вул. Університетська 19, ідент. код 02313200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест»(61125, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна 24, ідент. код 33200886) 135, 33 грн. (сто тридцять п'ять гривень 33 копійки) судових витрат.
6. Стягнути з Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних будинків (83105, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Пушкіна 34, ідент. код 20359915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест»(61125, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна 24, ідент. код 33200886) 135, 33 грн. (сто тридцять п'ять гривень 33 копійки) судових витрат.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 08.10.2010