ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
02 листопада 2010 р. Справа № 22/104
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.
при секретарі судового засідання: Стефанів М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
до відповідача: Стримбівської сільської ради, вул.Соборна,13,с. Стримба, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78441,
про визнання права власності на самочинне будівництво,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
Підприємцем ОСОБА_1 заявлений позов до Стримбівської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - магазин “Роксолана”, що знаходиться, по АДРЕСА_1.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору дарування від 25.12.2004р. та згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.11.2006р. позивачка є власником земельної ділянки, площею 0,0068га, по АДРЕСА_1, цільове призначення якої -для будівництва та обслуговування магазину. Вказує на те, що на даній земельній ділянці нею самовільно, без отримання відповідних дозволів, було збудоване приміщення магазину. Посилається на те, що дане приміщення забезпечене електропостачанням згідно укладеного з ВАТ “Прикарпаттяобленерго” договором №580 від 28.11.2007р., і рішенням Стримбівської сільської ради №24 від 13.07.2010р. надано дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі. Вважає, що відповідно доч.5 ст.376 ЦК України за нею може бути визнано право власності на вказане самочинне будівництво, оскільки воно відповідає архітектурно-будівельним, протипожежним та санітарним нормам, про що свідчать представлені докази, зокрема, висновок будівельно-технічної експертизи №12/2010 від 26.08.2010р.
Аналогічні пояснення представник позивачки дав в судовому засіданні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав суду відзив на позов вх. №8070 від 19.10.2010р., в якому позов визнав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 28.01.1999р. ОСОБА_1 в установленому порядку зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.
На підставі договору дарування від 25.12.2004р. та згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.11.2006р. позивачка стала власником земельної ділянки, площею 0,0068га, по АДРЕСА_1, цільове призначення якої -для будівництва та обслуговування магазину. Відповідно до ст.19, ст.38 ЗК України дана земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закон України “Про планування і забудову територій” забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств; будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.
Згідно ст.9 Закону України “Про архітектурну діяльність” будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".
За приписами ст.ст.24,28, 29 Закон України “Про планування і забудову територій” будівництво об'єктів містобудування здійснюється за погодженням з відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, згідно розробленої, погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації на будівництво, після одержання дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.
В порушення наведених вимог позивачкою здійснено будівництво магазину без належних дозволів і належно затверджено проекту. Технічні характеристики будівлі наведені в технічному паспорті, складеному Івано-Франківським ОБТІ 08.10.2010р., відповідно до даних якого площа будівлі становить 29,7 кв.м.
Як передбачено ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно п.2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Проте ч.5 ст. 376 ЦК України визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відсутність порушення прав інших осіб підтверджується позицією Стримбівської сільської ради, яка згідно відзива на позов вх. №8070 від 1910.2010р. позов визнала і не заперечила щодо узаконення самочинного будівництва. Рішенням Стримбівської сільської ради №24 від 13.07.2010р. позивачці було надано дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі. Згідно укладеного з ВАТ “Прикарпаттяобленерго” договором №580 від 28.11.2007р дане приміщення забезпечене електропостачанням. Як зазначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26.08.2010р., самовільно побудований магазин по АДРЕСА_1, що належить підприємцю ОСОБА_1, відповідає будівельним, пожежним та санітарним нормам.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Виходячи з того, що спір виник внаслідок неправильних дій позивачки, судові витрати згідно ст.49 ГПК України покладаються на нього.
Керуючись ст.ст.8,124 Конституції України, ст.ст.43, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов підприємця ОСОБА_1 до Стримбівської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво задовольнити.
Визнати за підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 від 28.01.1999р.) право власності на самочинно побудоване приміщення магазину “Роксолана”, площею 29,7 кв.м, по АДРЕСА_1.
Судові витрати покласти на позивачку.
Суддя Малєєва О.В.
Повне рішення складено 08.11.2010р.