83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.11.10 р. Справа № 7/190
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючий суддя - Е.В. Сгари, судді - О.Є. Донець, М.О. Лейба
При секретарі судового засідання Х.Р. Тайлієвій
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка
До відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк
Предмет спору: стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 7 482, 88 грн.
За участю представників:
від позивача: Цацуліна Т.О. - довір.
від відповідача: ОСОБА_1 - особисто.
У судових засіданнях на підставі ст.77 ГПК України оголошувалась перерва: 14.09.2010р. оголошено перерву до 23.09.2010р., 23.09.2010р. - до 04.10.2010р., 04.10.2010р. - до 14.10.2010р., 14.10.2010р. - до 18.10.2010р.
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 7 482, 88 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2105 від 25.12.2003р. з додатками; свідоцтво про державну реєстрацію СПД - ф/о ОСОБА_1; довіреність б/н; заяву б/н від 25.08.2009р.; рахунок №18478930 від 25.08.2009р.; лист №7336 від 31.08.2009р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.09.2009р.; службову записку №31/4417 від 28.12.2009р.; лист №173 від 13.01.2010р.; акт прийняття-передавання за серпень 2009р.; рахунки №30/2105 від 31.08.2009р., №30/2105.14228 від 04.09.2009р.; повідомлення №7538 від 04.09.2009р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.09.2009р.
У письмових та усних поясненнях позивач зазначив, що оплата додатково заявленого обсягу електричної енергії була здійснена відповідачем після спливу строку, вказаного у виставленому рахунку від 25.08.2009р., а саме, кошти від відповідача надійшли на рахунок позивача лише 31.08.2009р. Зазначив, що відповідно до умов договору №2105 від 25.12.2003р. датою сплати рахунків вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника електричної енергії, а не дата оплати, яка вказується у платіжних документах споживача. Зазначив про направлення відповідачу обґрунтованої відмови у коригуванні (збільшенні) договірних величин споживання електричної енергії. Повідомив, що у відповідності до умов договору розрахунковий спірний період закінчився 30 серпня 2009р., що зафіксовано протоколами судових засідань від 23.09.2010р. та від 04.10.2010р. Позивач також повідомив, що відповідач звернувся пізніше ніж за 5 робочих, передбачених умовами договору, днів до закінчення поточного розрахункового періоду із заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на цей період.
Позивач, посилаючись на ст.ст. 22, 58 ГПК України, надав заяву №03юр-11402/10 від 13.10.2010р., в якій просить прийняти суд додаткові заявлені вимоги та стягнути з відповідача 7 482, 88 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за серпень 2009р., а також додатково - 33 532, 66 грн. заборгованості за активну електричну енергію за серпень 2009р., 1102,44 грн. 3% річних, 2881,91 грн. інфляційних нарахувань.
У відзиві та у судових засіданнях відповідач проти позовних вимог заперечив посилаючись на відсутність факту перевищення договірної величини споживання електричної енергії, вважає, що він звернувся до постачальника електричної енергії та здійснив повну передплату додатково заявлених обсягів електричної енергії у строки та у відповідності до умов договору та приписів Правил користування електричною енергію.
Відповідач проти додатково заявлених позовних вимог також заперечив, посилаючись на той факт, що додатково заявлена позивачем сума заборгованості є оплаченою ним у повному обсязі. Вважає всі позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.
На вимогу позивача від 13.10.2010р. №03юр-11415/10, згідно ст.81-1 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Процесуальний строк розгляду справи продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 18.10.2010р. призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючий суддя - Сгара Е.В., судді - Донець О.Є., Лейба М.О.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №2105 від 25.12.2003р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками, без протоколу розбіжностей.
З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до р.2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), Відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.
Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання також викладений сторонами у розділі 5 Договору.
Згідно п.5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 30 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомість про обсяги очікуваного споживання електричної енергії.
Договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні:
- заявленої споживачем згідно з пунктом 5.1 Договору у разі відсутності у споживача заборгованості за використану електричну енергію або в разі виконання боргових зобов'язань та проведення поточних платежів у визначені терміни;
- забезпеченому обсягом попередньої оплати споживача;
- передбаченому кошторисом доходів та видатків нар оплату спожитої електроенергії для установ та організацій, що фінансуються з бюджету;
Договірні (граничні) величини доводяться постачальником електричної енергії до відома споживача письмовим повідомленням, що є невід'ємною частиною цього договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду.
Відповідно до додатку „Договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік” до Договору, узгодженими величинами електроспоживання на серпень 2009р. є 50 тис. кВт/год.
Відповідно до п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.
Відповідач скористався своїм правом на коригування договірної величини електроспоживання у серпні 2009р. та звернувся до позивача із заявою б/н від 25.08.2009р.
Відповідно до п.1 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, розрахунковий період встановлено споживачу (відповідачу по справі) з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця, і іншого відповідачем не доведено.
При цьому, датою звернення із заявою про коригування (збільшення) договірної величини електроенергії є 25.08.2009р. (вівторок), у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідач пропустив визначений пунктом 4.4 ПКЕЕ строк для звернення із заявою щодо коригування (збільшення) договірної величини споживання електричної енергії (5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду).
Крім того, як вже вказано вище, відповідно до п.4.4 ПКЕЕ, пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів.
Як вбачається з матеріалів справи, рахунок на сплату додатково заявленого обсягу електроенергії №18478930 від 25.08.2009р. на суму 10 522, 80 грн. отриманий споживачем 25.08.2009р. Згідно вказаного рахунку, термін його сплати складає 28.08.2009р.
Порядок проведення оплат за електроенергію визначений розділом 4 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.
Згідно п.4.1 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, оплата за вартість електроенергії здійснюється на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальника у відповідному банку.
Пунктом 4.4 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок, поточний рахунок із спеціальним режимом користування постачальника або дата внесення споживачем готівкових коштів в касу постачальника.
Відповідно до п.4.5 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, розрахунки за електричну енергію здійснюються до початку розрахункового періоду шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ.
З матеріалів справи, у тому числі з меморіального ордеру №273 від 31.08.2009р. (а.с.59) та банківської виписки (а.с.87), які завірені безпосередньо банківською установою, вбачається, що оплата (зарахування вказаної в рахунку суми - 10 522, 80 грн.) вартості додатково заявленого обсягу електричної енергії здійснена 31.08.2009р., тобто з простроченням терміну оплати рахунку №18478930 від 25.08.2009р. на суму 10 522, 80 грн. в супереч умовам розділу 4 Договору та п.4.4 ПКЕЕ.
З аналізу вищевказаних приписів Правил користування електричної енергії вбачається, що пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними лише за наявності одночасно двох умов:
1) за умови попередньої оплати додатково заявленого обсягу;
2) за умови отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Відсутність хоча б однієї умови надає постачальнику електричної енергії право на вмотивовану відмову у коригуванні договірних величин споживання електричної енергії.
Як встановлено судом вище, відповідач не виконав жодної з вказаних умов.
У відповідь на вищевказану заяву відповідача б/н від 25.08.2009р. щодо збільшення договірної величини електроспоживання на серпень 2009р., позивач, листом №7336 від 31.08.2009р. відмовив у коригуванні договірної величини електроспоживання відповідачу. В підтвердження направлення зазначеного листа у справі міститься повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.09.2009р. (а.с. 21).
Дослідивши всі наявні у справі документи, заслухавши поясненнях обох представників сторін, враховуючи вищевикладене, суд дійшов що відмова постачальника електричної енергії у коригуванні (збільшені) договірної величини споживання електричної енергії споживачу у спірний період є обґрунтованою та правомірною.
Таким чином, договірною (погодженою обома сторонами) величиною споживання електричної енергії на серпень 2009р. є величина, визначена додатком „Договірні величини споживання електричної енергії на 2009 рік” до Договору, тобто 50 тис. кВт/год.
Згідно двостороннього акта прийняття-передавання за серпень 2009р., відповідач спожив у спірний період 62800 кВт/год активної електроенергії, проти чого відповідач не заперечує.
Таким чином, договірну величину електроспоживання у серпні 2009р. перевищено на 12800 кВт/год.
Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
У зв'язку із перевищенням споживачем договірної величини електроспоживання у спірний період, позивач виставив відповідачу рахунок №30/2105.142228 від 04.09.2009р. на суму 7 482, 88 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за серпень 2009р., про направлення якого свідчить наявне у справі повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.09.2009р. Факт отримання вказаного рахунку також не спростований відповідачем по справі.
Зазначений рахунок на момент розгляду справи відповідачем не сплачений, у зв'язку з чим за ним перед позивачем значиться грошове зобов'язання за перевищення договірних величин електроспоживання за серпень 2009р. в сумі 7 482, 88 грн., що підтверджено матеріалами справи і іншого відповідачем не доведено.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судом розглянута заява позивача №03юр-11402/10 від 13.10.2010р., в якій останній просить прийняти суд додаткові заявлені вимоги та стягнути з відповідача окрім заявлених у позові 7 482, 88 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за серпень 2009р., також стягнути 33 532, 66 грн. заборгованості за активну електричну енергію за серпень 2009р., 1102,44 грн. 3% річних, 2881,91 грн. інфляційних нарахувань, яка подана ним з посиланням на ст.ст. 22, 58 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Виходячи з приписів статті 22 ГПК України, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти лише збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
Чинним законодавством не передбачено право позивача висувати нові (додаткові) вимоги, які не були зазначені у позовній заяві. Тобто, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося у позові.
Із тексту позовної заяви вбачається, що вона містить вимоги лише про стягнення з відповідача коштів за перевищення останнім договірної величини споживання електричної енергії у серпні 2009р. У заяві №03юр-11402/10 від 13.10.2010р. вже йдеться про стягнення з відповідача суми заборгованості за активну електричну енергію, а також 3% річних та інфляційних нарахувань.
Сума заборгованості за об'єм фактично спожитої електричної енергії та санкція за перевищення договірної величини електроспоживання виниклі на різних правових підставах. За своїми правовими ознаками двократна вартість, тобто санкція за перевищення договірної величини електроспоживання та заборгованість за фактично спожиту електричну енергію мають різні ознаки, умови та підстави виникнення.
Тобто, додатково заявивши вимогу про стягнення суми заборгованості за фактично спожиту електроенергію за серпень 2009р. позивач фактично висунув нові позовні вимоги, які не пов'язані із первісно заявленими вимогами ані підставою виникнення (Договір про постачання електричної енергії є не єдиною підставою виникнення правовідносин по вказаних вище вимогах між сторонами) ані предметом таких вимог, ані поданими сторонами доказами (факт наявності заборгованості та факт встановлення перевищення договірної величини споживання електроенергії доводяться різними доказами).
Враховуючи наведене, а також той факт, що ст. 22 ГПК України не передбачено заявлення додаткових вимог, подана позивачем заява про збільшення позовних вимог та стягнення з відповідача додатково суми заборгованості, інфляційних та 3% річних судом до уваги та розгляду не приймається, а спір розглянуто у межах вимог, зазначених у позові.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 629 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПННОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок Краматорських електричних мереж із спеціальним режимом користування 260333021295 у філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ Краматорських електричних мереж 00131127) 7 482, 88 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПННОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) державне мито у сумі 102, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому діючим законодавством України.
Повний текст рішення підписаний 08.11.2010р.
Суддя
Судді М.О. Лейба
О.Є. Донець