Ухвала від 14.08.2024 по справі 202/19980/23

Справа № 202/19980/23

Провадження № 1-кс/202/5430/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023041660001153 від 18.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання.

В обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що в провадженні слідчого відділення ВП №2 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.10.2023 за № 12023041660001153 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.

Встановлено, що 17.10.2023 до чергової частини ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт співробітника ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про те, що 17.10.2023 року о 20.28 год. за адресою м.Дніпро, Індустріальний район, пр. Слобожанський, буд. 62, було виявлено незаконно функціонуючий зал ігрових автоматів

Вказана подія зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.10.2023 за № 12023041660001153 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.203-2 КК України.

В ході проведення досудового розслідування, 08.08.2024 року слідчим СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 проведено огляд нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено наступне майно: монітор чорного кольору 00002772; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «HP» 01023531; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор марки «Samsung» 00003152; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) YKDS002227; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор «Dell» чорного кольору 00003652; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) 00003538; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор «Dell» чорного кольору 00003623;

СБПК (системний блок персонального комп'ютера) 01003178; клавіатура «Vinga» модель КВ110;

монітор «Dell» 00003347; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «Dell» 01002839; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор «НР» 00002988; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «Dell» 01002465; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К;

монітор 00002774; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «Dell» 00003559; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор NEC 00003361; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «Dell» 00003556; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К;

монітор марки «Samsung» NFF3HMKB1000807 чорного кольору; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «Dell» 00003558; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру марки «Vinga»; монітор марки «Neovo» 00002781; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор 00002769; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «HP» 00003588; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «Dell» 00003493; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «Dell» 00003480; монітор чорного кольору марки «Philips» 00001136; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор чорного кольору 00002647; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) 01000868; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор «НР» 00001336;

СБПК (системний блок персонального комп'ютера) 00003557.

Вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідно до постанови слідчого від 10.08.2024 року.

Встановлено, що вилучене майно належить ТОВ «Норіос» в особі директора - ОСОБА_7 .

На підставі викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, задля попередження настання наслідків, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню, тобто з метою запобігання можливості приховування вказаного майна, в зв'язку з чим слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно.

На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт на вищевказане тимчасово вилучено майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, підтвердив доводи, викладені у ньому та просив задовольнити клопотання у повному обсязі.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав суду письмові заперечення, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи та пояснив, що вилучене майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його слідів, не було об'єктом кримінального правопорушення та жодним чином бути використані як докази у даному кримінальному провадженні. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вивчивши клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Так, слідчим суддею встановлено, що ВП №2 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023041660001153 від 18.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Відповідно до протоколу огляду 08.08.2024 року слідчим СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 проведено огляд нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено наступне майно: монітор чорного кольору 00002772; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «HP» 01023531; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор марки «Samsung» 00003152; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) YKDS002227; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор «Dell» чорного кольору 00003652; СБПК (системний блок персонального комп'ютера) 00003538; клавіатура «Vinga» модель КВ110; координаційний пристрій для управління курсором і віддачі команд комп'ютеру, модель ХМ110К; монітор «Dell» чорного кольору 00003623;

СБПК (системний блок персонального комп'ютера) 01003178; клавіатура «Vinga» модель КВ110;

СБПК (системний блок персонального комп'ютера) 00003557.

Відповідно до копії постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 10.08.2024, вищевказане майно визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх не застосування при зведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує обставини, зазначені у клопотанні та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні та в межах якого подано клопотання, та приймає до уваги, що органом досудового розслідування доведено, що вилучене майно містить відомості, які мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України та може бути використаним як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також суд враховує наведені в клопотанні правові підстави для арешту майна, зокрема відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 100 КПК України передбачено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст.170КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст. 98 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч.2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При накладенні арешту на вилучене майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

При вирішення питання про можливість накладення арешту на майно, слідчий суддя виходить з того, що матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого під час обшуку майна ознакам речових доказів, містить відомості, які мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, може містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, яке має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

На думку слідчого судді, вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки зазначені предмети містять відомості, які мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, може містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, яке має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування.

З урахуванням викладених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення огляду місця події, 09.08.2024 року з приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а саме:

-монітор чорного кольору 00002772;

-СБПК (системний блок персонального комп'ютера) марки «HP» 01023531;