справа № 208/2648/24
№ провадження 2/208/859/24
Іменем України
12 серпня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого, судді - Івченко Т.П.
За участю: секретаря судового засідання - Паталахи І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ Капітал», до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»,-
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог.
08 квітня 2024 року до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від представника позивача ОСОБА_2 надійшов зазначений позов, за яким позивач - ТОВ «Юніт Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок № 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 22032000093060 від 31.10.2018 року у розмірі 13077,65 грн., судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн. покласти на відповідача.
2.Позиція сторони позивача.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 31.10.2018 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Відповідачем укладено Кредитний договір № 22032000093060, згідно якого банком надано грошові кошти (кредит) в сумі 9 881,56 грн. строком на 60 місяців з оплатою процентів в розмірі - 0,001% річних за строкову заборгованість та в розмірі 56% річних - за прострочену заборгованість. Щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 1,99% від Суми Кредиту. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних платежів - обов'язкових платежів в сумі не менше 361,34 грн.
До моменту підписання кредитного договору Відповідач ознайомився та погодився з умовами Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб ( (Додаток №4), Тарифами Банку, Публічним договором (офертою) АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та іншою інформацією за відповідною Банківською послугою, що містяться в УДБО та оприлюднені на Офіційному сайті Банку та у Відділеннях Банку.
Перед укладенням Договору Відповідач подав всі необхідні документи, а Банк на підставі таких документів провів ідентифікацію та верифікацію його особи, з'ясував розмір його доходів, соціальний стан та здійснив інші заходи з належної перевірки клієнта відповідно до чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів Банку.
Після успішного проведення процедури перевірки Відповідача, в тому числі для цілей укладення з Клієнтом кредитного Договору про надання Банківської послуги, Клієнт підписав Заяву-згоду на обробку персональних даних та доступ до його кредитної історії, що знаходиться в кінці паспорта кредиту (Додаток № 3).
Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у Відділенні Банку шляхом підписання з боку Клієнта власноручним підписом, а з боку Банку, відповідно до п.2.6.1. УДБО шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитка печатки Банку та підпису уповноваженої особи Банку, зокрема, з цим погодився Відповідач, відповідно до п.3.6.4. Кредитного договору.
Відповідно до п.21.1. УДБО, підписанням Договору про надання Банківської послуги Клієнт підтвердив, що він:
-ознайомлений з умовами УДБО, Тарифами Банку, Публічним договором (офертою) АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та іншою інформацією за відповідною Банківською послугою, що містяться в УДБО та/або оприлюднені на Офіційному сайті Банку (вкладка «Приватним особам») та у Відділеннях Банку, вважає їх повністю зрозумілими, розумними, справедливими та прийняв їх безумовно та у повному обсязі, а також зобов'язується виконувати їх в повному обсязі;
-укладає Договір у тому числі з дотриманням принципу «свободи договору», визначеного статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України;
-до укладання УДБО та кожного Договору про надання Банківської послуги Клієнт отримав усю інформацію стосовно відповідної Банківської послуги в обсязі та у порядку, що передбачені статтею 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та ст.30 Закону України “Про платіжні послуги”.
При цьому банк на власний розсуд приймає рішення щодо надання Кредиту на підставі наданих Боржником документів, враховуючи його кредитну історію та платоспроможність. Банк має право відмовити Клієнту у наданні Кредиту повністю
або частково.
Умовами Кредитного договору сторони встановлюють зобов'язання позичальника здійснювати повернення кредиту частинами (обов'язковими щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором (п. 5 Паспорту споживчого кредиту, п. 4. Кредитного договору). Мінімальна сума Обов'язкового платежу визначається умовами Кредитного договору - 361,34 грн.
Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, в зв'язку з чим станом на 12.07.2023 виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 13077,65 грн., яка складається з:
-9295,76 грн. - залишок простроченого кредиту;
- 635,65 грн. - залишок прострочених відсотків;
- 3146,24 грн. - залишок прострочених комісій, що вбачається з виписок з особового рахунку Відповідача та Розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Після переходу права вимоги за договором факторингу №12/07/23 від 12.07.2023 нарахування за кредитним договором № 22032000093060 від 31.10.2018 жодним з Факторів не здійснювалось.
12.07.2023 АТ “Банк Кредит Дніпро» (Клієнт) та ТОВ «ФК “Онлайн Фінанс» (Фактор) уклали Договір факторингу №12/07/23 строк дії якого закінчується 12 липня 2026 року.
Відповідно до п.1.1 Договору факторингу №12/07/23 Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
06.03.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №06/03/24, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до Відповідача за Кредитним .
Пунктом 1.1 Договору факторингу встановлено, що перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників від 06.03.2024 до договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024.
Згідно з Реєстром боржників від 06.03.204 до Договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024, до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 13077,65 грн.
3. Позиція відповідача.
Відповідач, ОСОБА_1 , не скористався своїм правом та не подав у строк, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття позовного провадження, Відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, та докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтується заперечення, а також не подав зустрічний позов.
4. Процесуальні питання пов'язанні з розглядом справи.
08 квітня 2024 року до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - Тараненко Артем Ігорович подав через систему «Електронний суд» матеріали позовної заяви до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості» (а.с. 1-12)
08 квітня 2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддям, справу передано в провадження судді Івченко Т.П. (а.с.154).
09 квітня 2024 року Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська відкрито провадження по справі та справу призначеного до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 156).
28 травня 2024 року представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - Тараненко Артем Ігорович через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення доказів (а.с. 175-177).
12.08.2024 року Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська вирішено провести заочний розгляд справи.
Відповідач, будучи належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, судові повістки - виклики направлялись відповідачу на останню відому суду адресу і в силу ст.131 ЦПК України, вважається доставленими, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи та на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає причини неявки відповідача неповажними, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача, згідно вимог ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
5. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2018 року було прийнято рішення щодо надання кредиту АТ «Банк Кредит Дніпро» ОСОБА_1 , де наступні умови: комісія - 1,99%, процентна ставка - 0,001%, строк договору - 60 місяців, максимальна сума кредиут за заявкою - 9881,56 грн. (а.с. 14).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 31 жовтня 2018 року, який містить підпис ОСОБА_1 , лімі кредиту складає 9881,56 грн., строк кредитування 60 місяців, річна процентна ставка - 62,85% (а.с. 82).
Згідно до розрахунку суми несплаченої частки кредиту за кредитним договором № 22032000093060 від 31.10.2018 року станом на 11.07.2023 року вбачається, що загальний залишок заборгованості складає 13 077,65 грн. (а.с. 99-103).
12 липня 2023 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 12/07/23, згідно умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі й за кредитним договором № 22032000093060 (а.с. 136-142).
06 березня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 06/03/24, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги стягнення боргу за кредитними договорами, у тому числі й за кредитним договором № 22032000093060 (а.с. 126-132).
6. Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 95 ЦПК України передбачає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Вимогами ч.2ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини другої статті 1083 ЦК України якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов'язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» укладено кредитний договір № 22032000093060.
Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Юніт Капітал» виконало своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі.
Відповідач отримав та використовував кредитні кошти, про що свідчить виписка по рахунку та розрахунок заборгованості. Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував належним чином, у зв'язку з чим допустив виникнення заборгованості по кредиту.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
12 липня 2023 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 12/07/23.
06 березня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 06/03/24.
Таким чином права позичальника за Кредитним договором від 31 жовтня 2018 року, які належали АТ «Банк Кредит Дніпро» перейшли до ТОВ «Ф Юніт Капітал» згідно Договорів факторингу.
Таким чином, враховуючи викладене, та те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних ТОВ «Юніт Кредит» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 31.10.2018 року в розмірі 13077,65 грн. є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2422,40 гривень, як судові витрати на оплату судового збору при зверненні із позовом.
Враховуючи прийняття рішення про задоволення позовних вимог, згідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідачем, на користь позивача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторонни під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених сум витрат на правничу допомогу позивачем надано:
-Копію договору на надання правничої допомоги № 06032024 від 06 березня 2024 року;
- акт прийому-передачі наданих послуг на суму 4500 грн.;
- Додаткова угода до договору про надання правничої допомоги № 06032024;
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
У Постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Витрати на правничу допомогу, викладені в акті приймання-передавання, можуть зменшити, проаналізувавши адвокатські послуги та витрачений час. Відповідні правові висновки викладені у Додатковій Постанові Верховного суду від 11 березня 2021 року справа № 911/2681/19.
Проаналізувавши наведений опис наданих позивачу послуг правничої допомоги, у сукупності з наданими документами на понесення позивачем заявлених витрат, суд приходить до висновку що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт та є співмірною зі складністю справи, її обсягом, виходячи з наступного.
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ Капітал», до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»- задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», юридична адреса реєстрації: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок № 4 А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 22032000093060 в розмірі 13077 (тринадцять тисяч сімдесят сім) гривень 65 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», юридична адреса реєстрації: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок № 4 А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163,судові витрати у розмірі - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», юридична адреса реєстрації: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок № 4 А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони по справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», юридична адреса реєстрації: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок № 4 А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Івченко Т. П.