№ 207/3944/24
№ 2/207/1224/24
15 серпня 2024 року м.Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бушанської О.В.
при секретарі Сердюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 , м.Кам'янське, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс", м.Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, м.Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, м.Житомир
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича №109076 від 20.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості в розмірі 27016,05 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5 500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий напис №109076 від 20.11.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.
Ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 17.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 17.07.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову; зупинено стягнення по виконавчому провадженню №66106636 від 16.07.2021, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Станіслава Олександровича №109076 від 20.11.2020 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 27 016,05 грн.
Ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 01.08.2024 залучено приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування своєї правової позиції, відповідач зазначає, що написання позовної заяви (немайнового характеру), що містить в собі загальні норми права, складені адвокатом Калініним С.К., який має вищу юридичну освіту, володіє спеціальними знаннями та коштує 5500,00 грн значно завищена відносно складності даної справи, яка не потребує спеціальних знань.
Відповідач звертає увагу, що в п.3 Акту виконаних робіт (наданих послуг), міститься згадка про акті послуги, як «вивчення та аналіз сканкопій матеріалів виконавчого провадження №66106636». Такі послуги неможливо розцінити, як надання професійної правничої допомоги у справі, оскільки виокремлення адвокатом таких послуг як самостійного виду адвокатської послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката зі стадії «Підготовка позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Відповідач вважає, що ОСОБА_2 , як адвокат, має вищу юридичну освіту, володіє спеціальними юридичними знаннями та достатній стаж в галузі права. Складання, оформлення, подання до Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська позовної заяви та заяви про забезпечення позову не потребує спеціальних знань.
Учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач у поданій заяві просить розглянути справу без його участі.
Приватний виконавець Сидорук Л.В. у поданій заяві просить розглянути справу без її участі.
Суд вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, тому вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
28.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено договір №862977625, за умовами п.1.1 якого товариство зобов'язується надати позичальнику кредит, без конкретної споживчої мети, на суму 3 200,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4 цього договору.
20.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №109076 від 20.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості в розмірі 27 016,05 грн за період з 04 листопада 2020 року по 04 листопада 2020 року.
16.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66106636 про примусове виконання виконавчого напису №109076 виданого 20.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гарай О.С. про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості в розмірі 27016,05 грн.
За приписами ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».
Частиною другою статті 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.
Статтею 39 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України. Порядок вчинення нотаріальних дій консульськими установами встановлюється цим Законом, Консульським статутом України та іншими актами законодавства України.
Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до п.19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, наданими стягувачем документами згідно з Переліком, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.
З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.
Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» в такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документів, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц, які враховуються судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Підставою даного позову про визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню, є вчинення виконавчого напису на підставі положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, які було визнано судовим рішенням незаконними і нечинними.
Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано.
Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: « 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу». п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (в редакції чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 20.11.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Таким чином, для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , стягувачу необхідно було подати оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір №862977625 від 28.06.2019, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.
Отже, всупереч п.1 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (в редакції чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був наданий оригінал нотаріального посвідченого договору.
Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, які надані нотаріусу, що підтверджують безспірність заборгованості боржника ОСОБА_1 та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність доказів подання нотаріусу документів, передбачених законом, які б давали можливість вчинити виконавчий напис у встановленому законом порядку; недотримання приватним нотаріусом під час вчинення спірного виконавчого напису вимог ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, суд зауважує, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до положень ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в загальному розмірі 1 816,60 грн, з яких: 1 211,00 грн за подання позовної заяви та 605,60 грн за подання заяви про забезпечення позову.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Положеннями ч.1,3 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов'язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що разом з позовною заявою ОСОБА_1 надав попередній розрахунок суми судових витрат, в якому зазначив, що витрати на правничу допомогу становлять 5 500,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, згідно якого ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія ВІ №1196477 від 12.07.2024, згідно якого адвокат Калінін С.О. здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 в Баглійському районному суді м.Дніпродзержинська; копію договору №б/н24 від 04.06.2024 про надання професійної правничої (правової) допомоги та додатки до цього договору.
Крім того, позивачем надані копії платіжних інструкцій про оплату гонорару адвокатському бюро у загальному розмірі 5 500,00 грн.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2024 між адвокатським бюро «Калінін і Партнери» (надалі - Бюро) та ОСОБА_1 (надалі - клієнт) укладено договір № б/н24 про надання професійної правничої (правової) допомоги, за умовами п.1.1 якого, предметом даного договору є надання бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №109076 від 20.11.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
Гонорар є формою винагороди бюро за надання професійної правничої допомоги (п.3.1 договору).
Відповідно до п.3.2 договору за правничу (правову) допомогу, передбачену в п.п.1.1, 1.2 договору, клієнт сплачує бюро гонорар (винагороду) розмірі якого, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору, з урахуванням Рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару (винагороди), затверджених рішенням засновника Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» №3/2018 від 17.07.2018.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.4.1 договору).
У додатку 1 від 04.06.2024 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги «б/н24 від 04.06.2024 сторони домовились про гонорар бюро, умови та порядок розрахунків:
- визначення розміру гонорару бюро впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару;
- за надання професійної правничої (правової) допомоги, передбаченої в п.п.1.1 договору клієнт сплачує бюро гонорар (винагороду) в розмірі 5 500,00 (п'ять тисяч п'ятсот) грн у строк до набрання судового рішення законної сили, про яке визначено предметом договору;
- клієнт сплачує гонорар (винагороду) на поточний рахунок бюро, що визначений в цьому договорі;
- фактичні витрати бюро пов'язані з виконанням обов'язків за цим договором, зокрема, витрати на нотаріальне посвідчення документів, оплату передбачених законодавством зборів, адміністративних та кур'єрських послуги, відправки поштової кореспонденції, відрядження, а також інші витрати оплачуються клієнтом окремо від гонорару.
Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 12.07.2024 Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» надана, а ОСОБА_1 прийняв (отримав) юридичні послуги (професійну правничу допомогу) у формі:
- усна з вивченням документів консультація Клієнта щодо захисту його прав як споживача, а саме за рішенням суду визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 109076 від 20.11.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс", заборгованість в розмірі 27 016,05 грн; термін виконання - 1 година; вартість - 500,00 грн;
- складання, оформлення (друк) адвокатського запиту до приватного виконавця від 11.06.2024; термін виконання - 1 година; вартість - 500,00 грн;
- вивчення та аналіз сканкопій матеріалів виконавчого провадження № 66106636 від 16.07.2021, що завантажені виконавцем до Автоматизованої системи виконавчого провадження; термін виконання - 1 година 30 хвилин; вартість - 500,00 грн;
- складання, оформлення, подання до Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська позовної заяви в інтересах клієнта до ТОВ "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс", третя особа приватний виконавець про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; термін виконання - 6 годин; вартість - 3 000,00 грн;
- складання, оформлення, подання до Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська заяви про забезпечення позову від 12.07.2024; термін виконання - 2 години; вартість - 1 000,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №75/9215/15-ц вказано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу з підстав їх необґрунтованості та неспівмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, тощо.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд здійснивши аналіз виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), приймаючи до уваги заперечення відповідача проти стягнення витрат на правову допомог, враховуючи, що у даній категорії справ вже сформувалася стала судова практика, що в свою чергу не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, суд доходить до висновку про зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ,до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс", треті особи, які не заявляють самосітних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича №109076 від 20.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості в розмірі 27 016,05 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" (02094, м.Київ, б.Верховної Ради, будинок 34, офіс 511, код ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанс" (02094, м.Київ, б.Верховної Ради, будинок 34, офіс 511, код ЄДРПОУ 42254696) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову у загальному розмірі 1 816,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Бушанська