вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
25.07.2024 Справа № 917/1000/23
За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн", вул. Алмазова Генерала, 18/7, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43231355
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 42225136
про стягнення коштів.
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Сорока Є.С.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Суть справи. До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" про стягнення заборгованості в розмірі 126 014 076,52 грн, з яких: 97 899 228,54 грн - основна заборгованість, 22 801 268,20 грн - пеня, 1 368 991,15 грн - 3 % річних, 3 944 588,63 грн - інфляційні втрати за Договором про участь у балансуючій групі № БГ-14/03/22 від 14.03.2022.
Ухвалою суду від 05.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрите провадження у справі у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 03.08.2023, 10:30; встановлено відповідачу строк для подання відзиву (контррозрахунку) на позов з урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 15 днів з дня отримання ухвали; направити копію відзиву з додатками позивачу, докази направлення надати суду; позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня їх отримання, направити відповідь на відзив з додатками відповідачу, докази направлення надати суду.
24.07.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9064); клопотання про витребування доказів (вх. № 9062); заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу (вх. № 9061); клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 9063).
Відзив та подані клопотання долучені до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 26.07.2023 залишено позовну заяву без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків, який становив десять днів з дня вручення ухвали.
Від позивача надійшла заява про усунення недоліків, яка відповідає вимогам ГПК України та прийнята судом (вх. № 9672 від 07.08.2023, № 9788 від 09.08.2023).
Ухвалою суду від 16.08.2023 продовжено розгляд справи; підготовче засідання призначено на 26.10.2023, 10:30.
18.09.2023 відповідачем подано письмові пояснення (вх. № 11618), які долучені судом до матеріалів справи.
Судове засідання, призначене на 26.10.2023, на 10:30 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 06.11.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 05.12.2023,10:00.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 05.12.2023 повідомили про відсутність заяв чи клопотань, про закриття підготовчого провадження не заперечували.
Ухвалою суду від 05.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.2024, 11:00.
22.12.2023 за вх. № 16604 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рахунку № 341 від 31.01.2023. Дослідивши подане клопотання суд дійшов до висновку про долучення даних доказів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 25.01.2024 судом оголошено перерву для надання часу для вирішення питання про мирове вирішення спору до 14.03.2024, 11:30.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погрібної С.В., судове засідання призначене на 14.03.2024 не відбулось.
Ухвалою від 20.03.2024 суд призначив розгляд справи на 25.04.2024, 11:30. Проте, судове засідання не відбулося через зайнятість судді Погрібної С.В. в попередньому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 25.04.2024 відкладено розгляд справи на 13.06.2024, 11:00.
В судовому засіданні 13.06.2024 представник позивача виклав зміст позовних вимог, представник відповідача зміст заперечень щодо пені.
13.06.2024 судом оголошено перерву до 25.07.2024, 10:30.
В судовому засіданні 25.07.2024 судом були з'ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.
Представникам надано заключне слово, які підтримали кожний свою позицію викладену письмово.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що 14 березня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (Сторона відповідальна за баланс, СВБ, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (Учасник балансуючої групи, Учасник, Відповідач) було укладено Договір № БГ-14/03/22-6 (Договір) про учать у балансуючій групі (а.с. 38-49 том 1).
Відповідно до умов п. 2.2. Договору СВБ зобов'язується нести фінансову відповідальність перед оператором системи передачі (ОСП) за небаланси електричної енергії усіх учасників ринку, які увійшли до Балансуючої групи, а Учасник балансуючої групи зобов'язується нести фінансову відповідальність в рамках своїх небалансів електричної енергії перед СВБ, а також своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання, визначені Договором.
Відповідно до п. 2.4. Договору врегулюванням небалансів Балансуючої групи є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з ОСП в обсягах та за цінами, визначеними відповідно Правил ринку.
Згідно з п. 2.5. Договору купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів здійснюється протягом Розрахункового періоду, виходячи з підтвердженого Системою MMS обсягу електричної енергії, якщо цим Договором не передбачено інше.
Відповідно до п. 3.1. Договору учасник зобов'язаний самостійно подавати до Системи MMS для кожного розрахункового періоду.
Згідно з п. 4.8. Договору фактичні обсяги небалансів електричної енергії, продані однією Стороною і куповані іншою Стороною з метою врегулювання небалансів визначається в Акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, актів коригування (врегулювання) до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та в змінах до акту коригування (врегулювання) до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, які оформлюються Сторонами в порядку, визначеному цим Договором.
Відповідно до п. 4.10. Договору на підставі розрахунків, здійснених відповідно до пунктів 4.1.-4.7. цього Договору, СВБ не пізніше 3-го робочого дня після отримання від ОСП акта купівлі- продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, направляє Учаснику в порядку, встановленому п. 1.5. Договору, акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів. У разі відсутності розбіжностей, Учасник протягом 1-го робочого дня з моменту надіслання СВБ для Учасника акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, оформляє та надсилає цей акт СВБ в порядку, встановленому п. 1.5. Договору. У разі наявності розбіжностей Сторони керуються п.4.16. Договору.
Пунктом 1.5. Договору передбачений обмін двосторонніми та односторонніми документами на виконання умов Договору між сторонами передбачає їх підписання КЕП за допомогою сервісу на веб-сайті Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України та надіслання на Електронну пошту іншої сторони з подальшим надісланням не пізніше наступного робочого дня засобами поштового зв'язку підписаних уповноваженою особою Сторони з проставленням печатки (за наявності) оригіналів документів на Поштову адресу іншої Сторони, за винятком випадків коли для певного документу цим Договором встановлений інший порядок обміну документами.
Згідно п. 4.13. Договору на підставі розрахунків, проведених відповідно до п. 4.12. Договору, СВБ не пізніше 18 числа місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, направляє Учаснику в порядку, встановленому п. 1.5. Договору, акт коригування (врегулювання) до акта купівлі- продажу електричної енергії для врегулювання небалансів датований останнім календарним днем такого Розрахункового місяця та рахунки на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів. У разі відсутності розбіжностей Учасник протягом 1-го робочого дня з моменту надіслання СВБ для Учасника акта коригування (врегулювання) до акта купівлі- продажу електричної енергії оформляє та надсилає цей акт СВБ в порядку, встановленому п. 1.5. Договору. За наявності розбіжностей Сторони керуються п. 4.16. Договору.
Розділом 4 та п. 1.5. Договору визначено, що Сторони надсилають рахунки на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за допомогою Електронного сервісу М.Е.DОС. Сторони визнають таке підписання належним і зобов'язуються оплачувати рахунки на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів, надіслані таким чином, у строки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 4.16. Договору якщо Учасник має заперечення до інформації, яка міститься в актах купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та/або в актах коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та/або в змінах до актів коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та/або у відповідних рахунках, він зобов'язаний повідомити про це СВБ шляхом надання письмових заперечень на наступний робочий день після їх направлення СВБ Учаснику в порядку, передбаченому п. 1.5. Договору.
Відповідно до п. 4.18. Договору Сторони узгодили , що у випадку не підписання та не направлення Учасником СВБ в порядку, передбаченому п. 1.5. Договору, протягом 2 (двох) робочих днів без обґрунтованих заперечень (викладених у письмовому вигляді в порядку, передбаченому п. 4.16. Договору) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та/або до акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та/або до змін до акта коригування (врегулювання) до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у строки, визначені Договором, направлені СВБ для Учасника відповідні акти та рахунки вважаються погодженими та прийнятими Учасником та є підставою для здійснення розрахунків між Сторонами за Договором.
Пунктом 4.19. Договору узгоджено, що Учасник оплачує рахунок на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів СВБ на її банківський рахунок, зазначений у розділі 12 Договору, не пізніше 16-00 год. другого робочого дня, наступного за днем, у якому СВБ надіслано такий рахунок Учаснику у порядку, передбаченому п. 1.5. Договору, або за днем додаткового погодження вищезазначеного рахунку в порядку, передбаченому п. 4.16. Договору.
На виконання умов Договору Позивачем були направлені відповідачу акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, акти коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та Зміни до актів коригування (врегулювання) до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у строки, визначені Договором. Акти підписані Відповідачем (а.с. 63-94 том 1).
Окрім того, Позивачем сформовані та надіслані рахунки на адресу Відповідача відповідно до порядку, передбаченого п. 1.5. Договору, а саме:
- від 31.03.2022 № 398 на суму 15 923,35 грн за березень 2022, отриманий через М.Е.DОС 28.04.2022;
- від 30.04.2022 № 831 на суму 2 005 852,27 грн за квітень 2022, отриманий через М.Е.DОС 23.05.2022;
- від 31.05.2022 № 1068 на суму 1 409 209,57 грн за травень 2022, отриманий через М.Е.DОС 11.07.2022;
- від 30.06.2022 № 1434 на суму 1 381 134,08 грн за червень 2022, отриманий через М.Е.DОС 20.07.2022;
- від 31.07.2022 № 1770 на суму 42 396 155,24 грн за липень 2022, отриманий через М.Е.DОС 22.08.2022;
- від 31.08.2022 № 2137 на суму 36 830 867,28 грн за серпень 2022, отриманий через М.Е.DОС 19.09.2022;
- від 19.09.2022 № 2181 на суму 4,04 грн Версія 3, квітень 2022, отриманий через М.Е.DОС 30.03.2023;
- від 30.09.2022 № 2581 на суму 76 115 112,07 грн за вересень 2022, отриманий через М.Е.DОС 19.10.2022;
- від 28.11.2022 № 3120 на суму 31 108,82 грн Версія 3, липень 2022, отриманий через М.Е.DОС 30.03.2023;
- від 30.11.2022 № 3337 на суму 28 849 358,18 грн за листопад 2022, отриманий через М.Е.DОС 19.12.2022;
- від 14.12.2022 № 3298 на суму 1 262,96 грн Версія 3, серпень 2022, отриманий через М.Е.DОС 30.03.2023;
- від 31.12.2022 № 3616 на суму 25 974 910,90 грн за грудень 2022, отриманий через М.Е.DОС 19.01.2023;
- від 31.01.2023 № 341 на суму 2 195 918,18 грн за січень 2023, отриманий через М.Е.DОС 20.02.2023;
- від 28.02.2023 № 671 на суму 24 746,70 грн за лютий 2023, отриманий через М.Е.DОС 21.03.2023 (а.с. 96 -141 том 1).
Відповідач здійснив часткову оплату за Договором у розмірі 196 615 728,69 грн з ПДВ.
Відповідно до підписаних між Позивачем та Відповідачем Змін до актів коригування (врегулювання) до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів заборгованість Відповідача була зменшена (скоригована).
Так, відповідно до: змін № 220 від 03.03.2023 до Акта-коригування (врегулювання) № 1841 від 30.11.2022 згідно з Договором від 14.03.2022 № БГ-14/03/22-6, сума заборгованості Відповідача зменшена на 7 400,58 грн: змін № 192 від 23.02.2023 до Акта-коригування (врегулювання) № 1588 від 31.10.2022 згідно з Договором від 14.03.2022 № БГ-14/03/22-б. сума заборгованості Відповідача зменшена на 34 356,88 грн; змін № 1894 від 30.12.2022 до Акта-коригування (врегулювання) № 1384 від 30.09.2022 згідно з Договором від 14.03.2022 № БГ-14/03/22-6 сума заборгованості Відповідача зменшена на 5 384,59 грн.
Таким чином, сума заборгованості Відповідача була відкоригована та зменшена загалом на 47142,05 грн.
Так, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подачі позовної заяви становила 97 899 228,54 грн з ПДВ.
Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Неналежне виконання Відповідачем взятого на себе обов'язку з оплати електричної енергії стало приводом для звернення позивача до суду з цим позовом.
Окрім суми заборгованості позивачем нараховано та заявлено до стягнення 22 801 268,20 грн - пені, 1 368 991,15 грн - 3 % річних, 3 944 588,63 грн - інфляційних втрат.
Відповідачем 10.06.2024 подано до суду заяву про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 48 324 966,55 грн, оскільки між позивачем та відповідачем частково припинено зобов'язання за Договором про участь у балансуючій групі № БГ-14/03/22 від 14.03.2022 шляхом проведення зарахувань зустрічних однорідних вимог, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.2023. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с. 172 том - 2).
Представник позивача підтвердив викладені відповідачем в поданій заяві обставини та не заперечував проти закриття провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 48 324 966,55 грн.
Судом враховано, що згідно п. 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Відповідно до частини 1 статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 48 324 966,55 грн.
Так, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача: 49 574 261,99 грн - основної заборгованості, 22 801 268,20 грн - пені, 1 368 991,15 грн - 3 % річних та 3 944 588,63 грн - інфляційних втрат за Договором про участь у балансуючій групі № БГ-14/03/22 від 14.03.2022.
Відповідач проти суми основного боргу в розмірі 49 574 261,99 грн не заперечував. Нарахування штрафних санкцій вважає неправомірними з огляду на обставини непереборної сили, які засвідчуються офіційним листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Зазначені положення викладені і в статті 193 ГК України.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, а Відповідачем визнано наявність заборгованості перед Позивачем в сумі 49 574 261,99 грн.
Заборгованість в сумі 49 574 261,99 грн підтверджується наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, актами коригування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, Змінами до актів коригування (врегулювання) до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сформованими рахунки з доказами їх направлення Відповідачу (з урахуванням зарахувань зустрічних однорідних вимог).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За положеннями статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Оскільки матеріалами справи доведене виникнення заборгованості у Відповідача за Договором № БГ-14/03/22-6 (Договір) про участь у балансуючій групі на суму 49 574 261,99 грн грн, що ним не заперечується, позовні вимоги про стягнення цієї суми підлягають задоволенню.
На підставі статті 625 ЦК України Позивачем до стягнення з Відповідача нараховано суми: 1 368 991,15 грн - 3 % річних за період з 03.05.2022 по 09.06.2023 та 3 944 588,63 грн - інфляційних втрат за період з травня 2022 по травень 2023 року (розрахунок а.с. 29-33 том 1).
Нараховані Позивачем 3% річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі
Щодо стягнення пені в розмірі 22 801 268,20 грн, суд зазначає наступне.
Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 22 801 268,20 грн пені (а.с. 23-28 том 1), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
До форс-мажорних обставин належать обставини непереборної сили або події надзвичайного характеру, такі як: війни, військові дії, блокади, терористичні акти, антитерористичні операції; стихійні лиха чи природні явища; дії чи бездіяльність органів державної влади чи місцевого самоврядування, які виникли після підписання цього договору та які Сторони не могли передбачити і запобігти їм, якщо ці обставини вплинули на виконання зобов'язань Сторонами за договором.
Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.
Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
При цьому, згідно з роз'ясненнями Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
З огляду на викладене, введення воєнного стану на території України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки у тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань.
Тобто, відповідач, посилаючись на форс-мажорні обставини, має довести зв'язок між невиконанням зобов'язань та воєнними діями в Україні.
Введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.
Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили.
Отже, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, але й їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Натомість, відповідачем таких доказів до суду не надано.
Водночас, у статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).
Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монопольного становища контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).
Конституційний Суд України у Рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
У цій справі, вирішуючи питання зменшення штрафних санкцій, суд виходить з того, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, а саме: 1) ступінь виконання зобов'язання боржником, факт здійснення відповідачем оплати рахунків; 2) значний розмір заявлених санкцій; 3) характер діяльності позивача та відповідача; 4) відсутність доказів понесення позивачем чи іншими учасниками господарських відносин негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань у спірних правовідносинах.
При цьому, хоча суд не вбачає підстав для звільнення Відповідача від відповідальності у зв'язку з форс-мажорними обставинами з тих підстав, що одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, однак, за висновками суду стягнення з Відповідача значних сум штрафних санкцій під час воєнного стану може призвести до негативних наслідків для нього, тоді як для позивача зменшення розміру пені не матиме негативних наслідків.
Крім того, суд зазначає, що пеня є лише фінансовою санкцією за невиконання зобов'язання, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання, а не засобом безпідставного збагачення. Пеня не є основним боргом і будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, а тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку у своєму фінансовому стані.
Врахувавши викладене, з огляду на необхідність дотримання принципу рівності сторін справи та балансу інтересів обох сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені за порушення умов Договору про участь у балансуючій групі № БГ-14/03/22 від 14.03.2022 на 70 % до 6 840 380,46 грн.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн".
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 231, 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Закрити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 48 324 966,55 грн.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 42225136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (вул. Алмазова Генерала, 18/7, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43231355) 49 574 261,99 грн - основної заборгованості, 6 840 380,46 грн - пені, 1 368 991,15 грн - 3 % річних, 3 944 588,63 грн - інфляційних втрат за Договором про участь у балансуючій групі № БГ-14/03/22 від 14.03.2022 та 939 400,00 грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.08.2024.
Суддя Погрібна С.В.