65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без розгляду
"15" серпня 2024 р. Справа № 916/3432/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Христенко А.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши клопотання Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (вх.№ 30052/24 від 13.08.2024) про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання рішення по справі № 916/3432/23
за позовом: Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102)
до відповідача: Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, буд. 3, код ЄДРПОУ 00494628)
про стягнення 465 609,36 грн,
09.02.2024 рішенням Господарським судом Одеської області позов задоволений повністю, стягнуто з Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 465 609 грн 36 коп та судовий збір в розмірі 6 984 грн 14 коп.
05.03.2024 Господарським судом Одеської області на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2024 по справі № 916/3432/23, яке набрало законної сили 01.03.2024, виданий відповідний наказ.
22.07.2024 до Господарського суду Одеської області від Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення надійшла заява (вх. № 2-1221/24) про розстрочення виконання судового рішення у справі, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2024 по справі № 916/3432/23 та затвердити графік виконання судового рішення до 20.12.2024 включно.
05.08.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області заяву Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (вх. ГСОО № 2-1221/24 від 22.07.2024) про розстрочення виконання судового рішення по справі № 916/3432/23 прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на "15" серпня 2024 року о 14:20 год.
13.08.2024 до суду від представника заявника Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення надійшла заява (вх. № 30052/24) про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання рішення у справі № 916/3432/23 без розгляду у зв'язку з досягненням сторонами згоди по цьому питанню.
Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 15.08.2024 року не забезпечили.
У судовому засіданні 15.08.2024 під час розгляду заяви Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (вх.№ 30052/24 від 13.08.2024), суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Приписами частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 2 статті 14 вказаної статті передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Положеннями ст. 46 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.
Підтримання заяви є процесуальним правом заявника у судовому процесі, яке відповідає засадам судочинства, передбаченим ст.129 Конституції України, зокрема, змагальності сторін та свободи в доведенні своїх процесуальних позицій.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах, регламентовані розділом V Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з частиною 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Судом враховано, що статтею 331 або будь-якою іншою статтею розділу V Господарського процесуального кодексу не передбачено випадків, за яких заява про розстрочення виконання рішення суду підлягає залишенню без розгляду.
В той же час, відповідно до положень ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якою закріплено, що один з основних принципів господарського судочинства «верховенство права», визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
При цьому, аналогія права і аналогія закону повинні застосовуватись у поєднанні, що спрямовано на реалізацію права, дотримання принципів правового регулювання.
Разом із тим, суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 в справі № 905/1956/15, від 27.11.2019 в справі № 629/847/15-к, від 16.06.2020 в справі № 922/4519/14, від 13.01.2021 в справі № 0306/7567/12, від 28.09.2021 в справі № 761/45721/16-ц та інших.
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
У разі відсутності спеціальної норми, щодо вирішення певних процесуальних питань, які виникають при розгляді заяв, поданих в процедурі судового контролю за виконанням судових рішень, до таких заяв можуть застосовуватись положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка стосується розгляду заяв в позовному провадженні.
У даному випадку, з огляду на те, що судовий розгляд здійснюється не інакше як за волевиявленням особи, яка звернулась із відповідною заявою, скаргою, не бажанням заявника підтримувати подану до Господарського суду Одеської області заяву про розстрочення виконання рішення, суд вважає за можливе застосувати приписи пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду, і до заяви Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, яка була подана в межах розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Дана заява підлягає до задоволення, оскільки за правилами ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати суд заяви та клопотання з процесуальних питань, що кореспондується з правом відкликати такі клопотання чи залишити їх без розгляду.
При цьому, судом встановлено, що клопотання від 13.08.2024 про залишення заяви Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення від 22.07.2024 без розгляду підписане представником відповідача Козиревим С.В. , який не обмежений у повноваженнях на вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи наведені обставин, суд дійшов висновку про залишення заяви Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про розстрочення виконання рішення по справі № 916/3432/23 без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 11, 42, 46, 169, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (вх.№ 30052/24 від 13.08.2024) про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання рішення по справі № 916/3432/23 - задовольнити.
2. Заяву Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (вх. ГСОО № 2-1221/24 від 22.07.2024) про розстрочення виконання рішення по справі № 916/3432/23 - залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 15.08.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Цісельський