83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.11.10 р. Справа № 7/185
Господарський суд Донецької області у складі
головуючий суддя - Сгара Е.В., судді - Курило Г.Є., Татенко В.М.
При секретарі судового засідання Х.Р.Тайлієвій
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк
До відповідача: Державного підприємства „Добропіллявугілля” м. Добропілля
Предмет спору: стягнення 5 730, 97 грн.
За участю представників:
від позивача: Балабанцева О.В. - дов.
від відповідача: не з'явились.
У судовому засіданні 14.09.2010р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 23.09.2010р., 04.10.2010р. - до 02.11.2010р.
Державне підприємство „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Добропіллявугілля” м. Добропілля про стягнення 5 730, 97 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на претензію №292/10 від 05.02.2009р. на суму 5 623, 87 грн.; договір постачання вугільної продукції №05-08/1-ЕН від 13.07.2007р.; залізничні накладні №№50801498, 36303619, 36303631; акти загальної форми №375 від 11.05.2008р., №113 від 13.05.2008р., комерційний акт №827262 від 12.05.2008р.; накопичувальну картку №28/050291 від 28.05.2008р.; рішення господарського суду м.Києва №37/52 від 28.04.2009р.; платіжні доручення №16769 від 13.07.2009р., №146764 від 13.07.2009р., №16766 від 13.07.2009р.
В ході розгляду справи позивач повідомив, що ДП „Добропіллявугілля” не має будь-якого відношення до спірного неякісного вугілля та виниклих збитків, у зв'язку з чим подав заяву про заміну неналежного відповідача від 01.10.2010р. №415-юр на належного відповідача - ТОВ „Діком”.
Відповідач у відзиві та у судових засіданнях повідомив про той факт, що спірне вугілля відповідачу не належить, у зв'язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В ході розгляду справи відповідач надав клопотання б/н від 04.10.2010р. про заміну неналежного відповідача ДП „Добропіллявугілля” на належного - ЗАТ ЦЗФ „Донецька”.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 04.10.2010р. призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючий суддя - Сгара Е.В., судді - Курило Г.Є., Татенко В.М.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та ДП „Добропіллявугілля” укладений договір постачання вугільної продукції №05-08/1-ЕН від 13.07.2007р. (далі по тексту Договір).
Згідно р.1 Договору, постачальник (відповідач по справі) зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі. Покупець (позивач по справі) зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах встановлених цим договором.
Умови поставки, кількість, якість та асортимент вугілля, порядок приймання вугілля по якості та кількості узгоджені сторонами у розділах 2 - 4 Договору.
Відповідно до р.8 Договору, він вступає в силу з 01.01.2008р. та діє до 31.12.2008р., а в частині здійснення розрахунків - до повного виконання зобов'язань.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по поставці вугілля з якісними показниками, передбаченими умовами Договору, поставленого протягом травня 2008р. за переліченими вище залізничними накладними №№50801498, 36303619, 36303631 звернувся до суду та просить стягнути з ДП „Добропіллявугілля” збитки у розмірі 5 730, 97 грн.
Умовами Договору №05-08/1-ЕН передбачено, що вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP назва місяця призначення згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів „Інкотермс” в редакції 2000р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до Договору (п.2.1 Договору).
Таким чином, вищевказаним пунктом Договору сторони визначили, що необхідними умовами для здійснення поставки товару саме по цьому Договору є безпосереднє укладення між сторонами додатку із зазначенням саме позивачем по справі реквізитів для відвантажування вугілля.
У відповідності до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України, всі умови Договору, а отже і всі умови додатків (специфікацій тощо) до Договору, є обов'язковими для виконання обома сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в обґрунтування своїх вимог не представлено жодного додатка до Договору із зазначенням вказаної вище інформації.
При цьому, факт поставки товару саме у виконання умов Договору може також бути підтверджений іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, у тому числі з вищезазначених залізничних накладних №№50801498, 36303619, 36303631, актів загальної форми №375 від 11.05.2008р., №113 від 13.05.2008р. та з комерційного акта №827262 від 12.05.2008р.:
- вантажовідправником спірного вугілля є ЗАТ ЦЗФ „Донецька”;
- власником (постачальником) вугілля є ДП „Вугілля України”;
- вантажоотримувачем вугілля є Бурштинська ТЕС ВАТ „Західенерго”;
- вугілля поставлялось від власника вантаджоотримувачу за договором №02-ЕН/08 від 20.07.2007р. укладеним між ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго”;
- станцією призначення є Бурштин Львівської залізниці;
- відповідач по справі - ДП „Добропіллявугілля” до участі під час приймання спірного вугілля за якістю не викликався, участі у прийманні спірного вугілля не брав.
Факт поставки спірного вугілля саме за договором №02-ЕН/08 від 20.07.2007р. також встановлений в рішенні господарського суду м.Києва №37/52 від 28.04.2009р., на яке позивач, у тому числі, посилається в обґрунтування своїх вимог.
На підставі вищенаведеного, господарський суд дійшов висновку, що представленими позивачем документами не доведений (а навпаки спростований) факт поставки спірного вугілля за залізничними накладними №№50801498, 36303619, 36303631 саме ДП „Добропіллявугілля” та саме у виконання умов Договору №05-08/1-ЕН від 13.07.2007р., який є підставою позовних вимог.
Крім того, у заяві №415-юр від 01.10.2010р. самим позивачем зазначено, що ДП „Добропіллявугілля” не відправляло партію вугілля за залізничними накладними №№50801498, 36303619, 36303631.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки.
Згідно з приписами ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), який управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи та заслухавши пояснення обох представників сторін, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, тоді як матеріалами справи та відповідачем доведений факт відсутності здійснення поставки вугілля саме за договором №05-08/1-ЕН від 13.07.2007р. за залізничними накладними №№50801498, 36303619, 36303631 від ДП „Добропіллявугілля” до ДП „Вугілля України” протягом травня 2008р.
До того ж, позивачем предмет або підстави позову, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України не змінювались, тому виходячи з принципу диспозитивності судового процесу, суд позбавлений можливості дослідити правомірність позовних вимог за іншим предметом або підставами позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю вини відповідача та причинно-слідчого зв'язку між діями відповідача та збитками.
Судом розглянуті заява позивача №415-юр від 01.10.2010р. про заміну неналежного відповідача на відповідача ТОВ „Діком” та стягнення з цієї особи заявленої у позові суми та заява відповідача б/н від 04.10.2010р. про заміну неналежного відповідача на відповідача ЗАТ „ЦЗФ „Донецька”.
Відповідно до ст.24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Суд звертає увагу на той факт, що залучення до участі у справі іншого відповідача є саме правом суду, а не його обов'язком. До того ж, питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується в кожному випадку окремо, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи, а також з огляду на те, чи пов'язаний інший відповідач з підставою позову.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Підставу позову визначає виключно позивач.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення вимог позивачем визначено договір №05-08/1-ЕН від 13.07.2007р.
Умовами цього Договору регулюються взаємовідносини лише між позивачем та ДП „Добропіллявугілля”.
Як вже зазначалось вище, підстави позову, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивачем не змінювались.
Отже, враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „Діком” та/або ЗАТ „ЦЗФ „Донецька” не є учасником відносин за договором №05-08/1-ЕН від 13.07.2007р., зобов'язань перед позивачем від імені ДП „Добропіллявугілля” (на підставі договорів, угод, довіреності тощо) не брало.
На підставі наведеного, заява позивача №415-юр від 01.10.2010р. про заміну неналежного відповідача ДП „Добропільвугілля” на відповідача ТОВ „Діком” та стягнення з останнього заявленої у позові суми, а також заява відповідача б/н від 04.10.2010р. про заміну неналежного відповідача ДП „Добропільвугілля” на відповідача ЗАТ „ЦЗФ „Донецька” залишені судом без задоволення.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст.22, 526, 527, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 24, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк до Державного підприємства „Добропільвугілля” м. Добропілля про стягнення 5 730, 97 грн.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому діючим законодавством України.
Повний текст рішення підписано 08.11.2010р.
Суддя