номер провадження справи 19/61/24
06.08.2024 Справа № 908/787/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)
до відповідача-1: Фермерського господарства "Діана-2" (71311, Запорізька обл., Василівський р-н, с. Велика Знам'янка, вул. Центральна, буд. 575, ідентифікаційний код 40376620)
до відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 815 169,62 грн
представники сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява (вх. № 869/08-07/24 від 21.03.2024) Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Фермерського господарства "Діана-2" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 655 806,79 грн заборгованість за кредитом, 134 572,34 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом та 24 790,49 грн заборгованість по комісії за користування кредитом.
Підставою для звернення до суду з даним позовом стало невиконання відповідачем 1 зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором, а також неналежним виконанням відповідачем 2 зобов'язань за Договором поруки.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.03.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/745/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.03.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/787/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 26.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/787/24; присвоєно справі номер провадження 19/61/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження призначено на 12.04.2024.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання призначено на 18.04.2024.
Ухвалою суду від 18.04.2024 відкладено підготовче провадження на 17.05.2024.
17.05.2024 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку для надання відзиву, відповідно до свого відзиву вказав, що правовідносини за Договором поруки припинились 23.08.2023.
Ухвалою суду від 17.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 14.06.2024.
У зв'язку з виробничою необхідністю, судове засідання призначено на 05.06.2024 для подальшого розгляду справи
05.06.2024 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано додаткові пояснення.
05.06.2024 ОСОБА_1 подано заяву про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 05.06.2024 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 08.07.2024.
Ухвалою суду від 08.07.2024, у зв'язку з неявкою відповідачів 1, 2 та клопотанням ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, в порядку ст. 216 ГПК України, судове засідання було відкладено на 06.08.2024.
Пунктом 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Представники позивача та відповідачів 1, 2 в судове засідання 06.08.2024 не з'явились.
Від відповідача 2 05.08.2024 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з хворобою та для залучення представника.
06.08.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням у відпустці представника позивача.
Судом відмовлено в задоволення клопотань представника позивача та відповідача 2 про відкладення розгляду справу, у зв'язку з закінченням строку розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини, оцінивши надані докази, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
05.04.2016 Фермерським господарством "Діана-2" (Клієнт) в особі директора Коби Олександра Віталійовича, було підписано заяву про відкриття рахунку № 26007055735575.
07.10.2020 АТ КБ "ПриватБанк" (Банк) та Фермерським господарством "Діана-2" було підписано заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі".
Згідно цієї Заяви Клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування (Кредитний договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору зі встановленим розміром відсоткової ставки 16,5 річних.
Відповідно до Кредитного договору відповідачу 1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Пунктом 3.2.1.1.1 Заявки встановлено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі- Ліміт) на поточний рахунок Клієнта (далі - Кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.
Відповідно до п. 3.2.1.2.2.2 Заявки, Клієнт зобов'язався перед Банком сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.
Відповідно до 3.2.1.1.8 Заявки встановлено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання Клієнта до Договору. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених цим Договором, за відсутності заперечень Клієнта, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк у порядку, передбаченому п. 3.2.1.6.1 цього Договору.
Згідно з п. 3.2.1.1.6 Заявки, сторони узгодили, що Банк має право змінити розмір кредитного ліміту у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку, про що за 3 календарні дні направляє Клієнту повідомлення в спосіб, визначений п. 3.2.1.1.7 цих Умов.
Позивач посилався на те, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу 1 кредитний ліміт на рахунок № 26007055735575, що підтверджується довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів.
Сторони домовились, що сума заборгованості по Кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, а сума заборгованості по Кредиту, отриманого Клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню Клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. Погашення заборгованості по Кредиту відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту (п. 3.2.1.4.3 Заявки).
Пунктом 3.2.1.4.2 Заявки встановлено, що за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Заявки, сторони домовились, що за управління фінансовим інструментом Клієнт сплачує Банку комісію, розмір якої визначено Тарифами Банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені розмір комісії в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень. Комісія за управління фінансовим інструментом нараховується щомісячно та сплачується Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.
Сума заборгованості по кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього Договору з наступного дня вважаються простроченими (п. 3.2.1.4.4).
Пунктом 3.2.1.4.7 сторони погодились, що погашення заборгованості по Кредиту, сплата комісії та процентів за користування Кредитом здійснюється в гривні на поточний рахунок клієнта на якому встановлено кредитний ліміт відповідно до цих Умов.
У зв'язку з порушенням Фермерським господарством "Діана-2" зобов'язань за Кредитним договором, заборгованість відповідача 1 складається з: 655 806,79 грн заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 134 572,34 грн та заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 24 790,49 грн.
31.05.2021 між Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки № P1622453166133440140 (Договір поруки), відповідно до умов якого встановлено, що Позичальником є - Фермерське господарство "Діана-2", Кредитний договір: Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» № б/н від 07.10.2020 року, якою Позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу « 1.1 Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1 Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» у мережі Інтернет за адресою: http://privatbank.ua, в редакції, чинній на дату підписання Заявки на отримання послуг та які разом із Заявою на відкриття рахунку, та Заявкою на отримання послуг становлять Кредитний договір, укладений між Банком та Позичальником, в забезпечення виконання зобов'язань якого укладається цей Договір поруки.
Пунктом 1.1 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає солідарно перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором, зокрема:
- по поверненню кредиту, який наданий позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_2 (ІВАN НОМЕР_4 ) у розмірі 440 000,00 гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн;
- по поверненню кредитору кредиту у строк до 07.10.2021, зазначених у Заяіці на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» Кредитного договору та на умовах встановлених Кредитним договором;
- по сплаті кредитору процентів за користування кредитом :
- в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п'ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил;
- по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов та Правил;
-по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3 % від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4 Умов та Правил;
- по-сплаті процентів у розмірі 33% (тридцять три) річних від простроченої суми заборгованості, які відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1 Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9 Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил.
Відповідно до п. 1.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2021 Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК та 01.06.2021 ОСОБА_1 за допомогою кваліфікованого електронного підпису підписано Договір поруки № P1622453166133440140.
Невиконання відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, а відповідачем 2 за Договором поруки стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 заборгованості за кредитом, відсотками за користування кредитом та комісією за користування кредитом в примусовому порядку.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних їх формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що 05.04.2016 відповідачем 1 в особі директора Коби О.В. було підписано Заяву на відкриття рахунку № 26007055735575.
07.10.2020 позивач та відповідач 1 підписали заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі".
Згідно цієї Заяви відповідач 1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору зі встановленим розміром відсоткової ставки 16,5 річних.
Статтями 203-205, 207, 628, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України встановлена насамперед презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про електронні довірчі послуги», використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 18 даного Закону, кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов'язана.
Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст.ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Таким чином, судом встановлено, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів на рахунок № 26007055735575 встановлено наступні ліміти: 26.02.2020 - 380 000,00 грн; 25.11.2020 - 400 000,00 грн; 23.12.2021 - 1 000 000,00 грн; 01.03.2022 - 171 732,98 грн.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором, про що свідчать виписки, які містяться в матеріалах справи за період з 02.02.2022 по 27.02.2024.
За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що Позичальник порушив умови Кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту, відсотків та комісії, тому Банк правомірно звернувся з вимогою про стягнення таких сум.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому, водночас, сама має зобов'язальний, договірний характер, а тому на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та договори.
Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як свідчать матеріали справи, відповідач 1 свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, чим порушив свої зобов'язання та припинив здійснювати платежі.
Прострочення відповідача 1 за Кредитним договором підтверджується виписками по рахунку відповідача 1 та розрахунком заборгованості позивача, та складають 655 806,79 грн заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 134 572,34 грн та заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 24 790,49 грн.
Відповідачі 1, 2 не надали суду доказів оплати кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії, або обґрунтованих заперечень проти позову.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми заборгованості за кредитом в розмірі 655 806,79 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 134 572,34 грн та заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 24 790,49 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилань ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву на припинення Договору поруки починаючи з 23.08.2023, у зв'язку з пропуском позивачем 6-ти місячного строку для звернення з позовом до поручителя на підставі ст. 559 ЦК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.1 Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.
Отже, Договір поруки не є припиненим, тому Поручитель має нести відповідальність за Договором поруки як солідарний боржник за належне виконання зобов'язань Фермерським господарством "Діана-2" за Кредитним договором перед позивачем.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, законними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів 1, 2 в рівних частинах (відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при подачі позову в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8).
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Діана-2" (71311, Запорізька обл., Василівський р-н, с. Велика Знам'янка, вул. Центральна, буд. 575, ідентифікаційний код 40376620) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 655 806 (шістсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шість) грн 79 коп. заборгованості за кредитом, 134 572 (сто тридцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн 34 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 24 790 (двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто) грн 49 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Діана-2" (71311, Запорізька обл., Василівський р-н, с. Велика Знам'янка, вул. Центральна, буд. 575, ідентифікаційний код 40376620) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 4 891 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто одну) грн 02 коп. витрат зі сплати судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 4 891 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто одну) грн 02 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 15.08.2024.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.