02.11.10р.Справа № 21/245-10
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
до Приватного підприємства "Авгур-Трейд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
про стягнення 19 255,36 грн. за договором поставки
Суддя Назаренко Н.Г.
Представники:
від позивача: Майтак І.В., довіреність від 20.08.10р.;
від відповідача: Мілінчук В.В., директор підприємства.
Відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулося з позовом до Приватного підприємства "Авгур - Трейд" про стягнення пені у розмірі 19 255, 36 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору поставки № 169 від 05.02.2010р., укладеного між сторонами, своє зобов'язання по поставці оплаченого товару, згідно з специфікаціями, відповідач виконав неналежним чином, оскільки, зазначає позивач, поставка товару проводилась із порушенням обумовлених договором строків поставки товару. Факт порушення відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором підтверджується актом № 1 від 16.03.2010р., що підписано представниками сторін.
Відповідальність позивача за порушення узгоджених строків поставки товару у вигляді пені у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого товару, передбачена п. 6.2 Договору.
Відповідач, відповідно до відзиву на позов від 19.10.2010р., проти позову заперечує та в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
На думку відповідача положення спірного договору поставки щодо відповідальності постачальника за порушення строків поставки у вигляді пені суперечать вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню судом недійсними. Відповідач зазначає, що зобов'язання зі здійснення поставки не є грошовим, а тому за його невиконання не може встановлюватись неустойка у вигляді пені, а лише у вигляді штрафу.
Крім того, відповідач посилається на те, що прострочення поставки трапилося без вини відповідача внаслідок непереборної сили, що, відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, є підставою для звільнення від відповідальності. Відповідач неодноразово просив позивача прискорити строки оплати та повідомляв про те, що через форс -мажорні обставини (складні погодні умови, обмерзання навантажувальної техніки та залізничної колії) своєчасне виконання умов договору поставки є ускладненим та просив переглянути строки поставки, на підтвердження чого відповідач надає копії листів направлених до позивача, що залишені без відповіді.
02.11.2010р. від відповідача надійшло клопотання про зменшення суми пені до мінімальної, мотивоване тим, що, на думку відповідача, відсутня його пряма вина в простроченні поставки товару на шість днів та відсутністю збитків у позивача.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
Розгляд справи відкладався з 21.09.2010р. до 05.10.2010р.
В судовому засіданні 05.10.2010р. оголошено перерву до 19.10.2010р., 19.10.2010р. оголошено перерву до 02.11.2010р.
В судовому засіданні 02.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -
05 лютого 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі -покупець, позивач) та Приватним підприємством "Авгур - Трейд" (далі -продавець, відповідач) укладено договір поставки № 169 (далі -договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбаченим цим договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, асортимент, кількість, ціна, строки поставки товару зазначаються в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору
Згідно з п. 3.1 Договору, товар за цим договором постачається у відповідності до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000р.), що зазначаються в специфікаціях до цього договору.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що базисні умови поставки товару визначаються у відповідності з умовами "Інкотермс", встановлені в специфікації.
Товар за цим договором постачається в строки, вказані в специфікації (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 4. 1 Договору ціна за одиницю товару встановлюється сторонами в специфікації. Загальна ціна визначається загальною вартістю товару, що постачається у відповідності до специфікації до цього договору (п. 4.2 Договору).
Згідно з п. 4.3 Договору орієнтувальна ціна цього договору на момент його укладення складає 355 147, 20 грн.
Пунктом 4.4 Договору встановлено, що оплата здійснюється в порядку та в строки, передбачені в накладній.
Специфікацією № 1 від 05.02.2010р., що є додатком № 1 до договору поставки № 169 від 05.02.2010р., сторони обумовили, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити наступний товар:
- пиловочник хвойних пород (сосна) діаметр 26 - 38 см., довжиною 3м., 4м., 6м.;
- рудостойка ф 14 -24 см. довжиною 4м., 6м. лісоматеріал (сосна);
- рудостойка ф 10 -13 см. довжиною 4м., 6м. лісоматеріал (сосна);
Згідно з п. 2, 3 Специфікації № 1 товар постачається на умовах СРТ -склад покупця, м. Кривий Ріг, вантажоотримувач: Відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат".
Відповідно до п. 4 специфікації строк поставки товару: 1 -й квартал 2010 року, на протязі 7 -ми календарних днів з моменту здійснення 100% передплати за партію товару. Товар постачається з обов'язковим складенням проміжних актів виконання поставок та оплат.
Порядок оплати товару: 100 % передплати за партію товару (п. 5 Специфікації № 1).
Згідно п. 1.1 Специфікації № 1 встановлено, що загальна сума договору поставки № 169 від 05.02.2010р. з урахуванням цієї специфікації № 1 складає 355 147, 20 грн., у тому числі НДС -59 191, 20 грн.
На виконання умов договору позивач, на підставі рахунку № 001/1 від 25.02.2010р. (а.с. -16), перерахував на користь відповідача передплату за товар у розмірі 124 470, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2386 від 04.03.2010р. (а.с. -17).
16 березня 2010 року складено акт № 1, який підписано повноважними представниками сторін та яким зафіксовано факт порушення постачальником умов договору.
Позивач посилається на те, що відповідно до вищевказаного акту, станом на 15 березня 2010 року, встановлена відсутність поставки відповідачем обумовленого товару, а отже позивач вбачає підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді пені за порушення обумовлених строків поставки товару, яка передбачена умовами договору, що і є причиною спору.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В ході судового розгляду справи встановлено, що поставка обумовленого сторонами товару по Специфікації № 1 відбулась в повному обсязі, але з простроченням строків поставки.
Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за порушення узгоджених строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0, 5 % від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення.
На підставі вищевикладеного позивачем за прострочення поставки товару нарахована сума пені у розмірі 19 255, 36 грн.
Відповідач проти прострочення поставки товару не заперечує, однак посилається на неможливість виконання своїх зобов'язань, покладених на нього за договором, у зв'язку з важкими погодними умовами, які склалися на той час. Вказує на те, що у зв'язку з ожеледицею на дорогах, була відсутня можливість для відвантаження товару позивачу, про що повідомив останнього листом № 10/03/10г. від 10 березня 2010 року (а.с. -85). Враховуючи викладене відповідач вважає, що порушення строків поставки склалося не з вини відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушене зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося в наслідок випадку або непереборної сили.
Нормативне визначення обставини непереборної сили міститься в Законі України № 1877-ІV від 24.06.2004р. "Про державну підтримку сільського господарства в Україні", відповідно до п. 2.11 ст. 2 якого встановлено, що обставини непереборної сили - це обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно - правового характеру, обов'язкових для суб'єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов'язаного з несплатою їх вартості.
Відповідно до інформації Черкаського обласного центру з гідрометеорології, наданої листом від 25.10.2010р. № 03-06/330 про погодні умови в період з 25.02 - 19.03.2010р., який відповідає періоду прострочення за позовом, за даними метеостанції Черкаси, яка є репрезентативною для Черкаського району та метеостанції Сміла, яка є репрезентативною для Смілянського району, спостерігались наступні погодні умови: за даними метеостанції Черкаси та Сміла в період з 25.02 - 19.03.2010р. спостерігалась нестійка погода із значними коливаннями температури повітря від інтенсивних морозів до відлиги та частими опадами різної інтенсивності у вигляді мряки, дощу, мокрого снігу та снігу.
За даними метеостанції Черкаси та Сміла в період з 25.02 - 19.03.2010р. спостерігалась нестійка погода із значними коливаннями температури повітря від інтенсивних морозів до відлиги та частими опадами різної інтенсивності у вигляді мряки, дощу, мокрого снігу та снігу. Із небезпечних явищ погоди в цей період відмічалась ожеледь, ожеледиця на дорогах, тумани, сильні снігопади, які погіршували видимість на дорогах до 500 - 1000 метрів, хуртовини (а.с. 111).
У зв'язку з цим, відповідно до листа Державного підприємства "Черкаське лісове господарство" від 26.10.2010р. вих. № 1691/03 через несприятливі погодні умови в період з з 25.02 - 19.03.2010р. відвантаження лісопродукції було затримано (а.с. 112).
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку виникнення форс -мажорних обставин сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов'язань в період дії вказаних обставин, якщо сторона, що не виконує умови письмово повідомила іншу сторону про виникнення форс -мажорних обставин. Сторона, що посилається на виникнення форс -мажорних обставин , повинна надати іншій стороні письмове підтвердження компетентного органу, встановленого законодавством України, про настання зазначених обставин.
Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Між тим, відповідач, повідомивши позивача про неможливість поставки товару у строки, передбачені специфікацією № 1, умови п. 7.2 Договору не виконав, письмового підтвердження щодо настання форс -мажорних обставин позивачу не надав у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для посилання на ці обставини (ч.2 п. 7.2 Договору).
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько -правової відповідальності учасника господарський відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В судовому засіданні 02.11.2010р. відповідач надав клопотання, в якому просить зменшити суму пені до мінімальної.
Відповідно до п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В ході розгляду справи господарським судом встановлено, що зобов'язання по договору виконано в повному обсязі, що не заперечується сторонами. Позивач не надав до суду документів, які б підтверджували понесення ним збитків у зв'язку з простроченням поставки товару відповідачем.
Згідно з ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи та приписи законодавства, враховуючи відсутність збитків у позивача, виконання в повному обсязі зобов'язання відповідачем на дату порушення провадження у справі та на незначне прострочення поставки, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та зменшити розмір пені до 20 %, що становить 3 851, 07 грн.
Враховуючи те, що спір доведено до розгляду судом з вини відповідача, на нього, як того вимагає ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти судові витрати.
Керуючись п. 6 ст. 3, ст. ст. 526, 3 ст. 551, ч. 1 ст. 548, ч. 1 ст. 617, ст. 625, ст. 629, ст. 655, ч. 1 ст. 712, Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193, ч. 1 с. 216, ч. 1 ст. 218, ч. 1 ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Авгур - Трейд" (50050, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Дзержинський район, вулиця Галатова , буд. 2, кв. 51, код ЄДРПОУ 33576070, р/р 26002060109631 в ПАТ КФ "ПриватБанк", МФО 305750) на користь Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Симбірцева, 1А, код ЄДРПОУ 00191307, р/р 26006050001915 в ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) пеню у розмірі 3 851 (три тисячі вісімсот п'ятдесят одна) грн. 07 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 192 (сто дев'яносто дві) грн. 55 коп., витрати на оплату інформаційно -технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до
вимог ст. 84 ГПК України, - 05.11.2010р.