печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31964/24-к
пр. 1-кс-28173/24
07 серпня 2024 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/57507/21-к від 29.10.2021 у кримінальному провадженні 42019000000001779 від 19.08.2019,-
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від №757/57507/21-к від 29.10.2021 у кримінальному провадженні №42019000000001779 від 19.08.2019, а саме: автомобіль марки «Lincoln Navigator», д.н.3. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Ford Ranger», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , в частині встановлення заборони користування. В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арештоване майно не відповідає ознакам речового доказу, визначеним уст. 98 КПК України. Ухвала про накладення арешту на зазначені автомобілі містить розбіжності в мотивувальній та резолютивній частині щодо заборони користування останніми. Власник майна ОСОБА_4 не має можливості звернутися до слідчого судді із заявою про виправлення описки в порядку ст. 379 КПК України, оскільки це призведе до зміни суті судвого рішення. Єдиним належним способом захисту порушеного права власника майна є звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту з майна в порядку ст. 174 КПК України. В судове засідання особа, яка подала клопотання - адвокат ОСОБА_3 , не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку, на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримав. Прокурор/слідчий в судове засідання не з'явились, 06.08.2024 року надійшли письмові заперечення на клопотання. Згідно ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось. Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів. Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку. Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000001779 від 19.08.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 189 КК України. У рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва №757/57507/21-к від 29.10.2021, накладено арешт на рухоме майно, а саме: автомобіль марки «Lincoln Navigator», д.н.3. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Ford Ranger», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , які на праві власності належать ОСОБА_4 . Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. Як визначено у ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2021 №757/57507/21-к арешт на зазначене майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, оскілки вказане майно набуте кримінально-протиправним шляхом, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту арештоване майно, яке є предметом розгляду вказаного клопотання, на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування. Клопотання про скасування арешту майна переважно ґрунтується на підставах обґрунтування незаконності прийнятої ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно. Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту. На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов'язує можливість скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання cлід відмовити. Разом з тим, слід зазначити, що власник майна або його представник, не позбавленні можливості звернутися до слідчого судді з заявою про роз'яснення ухвали про накладення арешту, так як ухвала про накладення арешту на зазначені автомобілі містить розбіжності в мотивувальній та резолютивній частині щодо заборони користування останніми.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/57507/21-к від 29.10.2021 у кримінальному провадженні 42019000000001779 від 19.08.2019 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1