Справа № 309/3862/24
Провадження № 3/309/1329/24
09 серпня 2024 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Лук'янова О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ФОП « ОСОБА_1 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст.204-1 ч.2 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЗхРУ №285409, від 12 липня 2024 року: 12 липня 2024 року, близько 19 години 50 хвилин, офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу /з м.д.н.п./ спільно з прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 207 прикордонного знаку в межах контрольованого прикордонного району /територія Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області) було виявлено та затримано ОСОБА_1 , який спільно з громадянами України: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через Державний кордон у складі групи осіб, чим порушив ст.9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991.
Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, надійшли до суду 7 серпня 2024 року, та були призначені до розгляду на 8 серпня 2024 року, на 15-00.
8 серпня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бедринець М.Ю., яка діє на підставі ордера, надійшла заява про її вступ у справу як представника ОСОБА_1 та згідно якої адвокат просила відкласти судове засідання, призначене на 8 серпня 2024 року, о 15-00, на інший термін та надати їй можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Судове засідання, яке було призначено на 8 серпня 2024 року, було відкладено на 9 серпня 2024 року, на 14-00 годину.
9 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бедринець М.Ю. надіслала через систему «Електронний суд» заперечення по суті справи та просила закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП: завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
17.07.1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію у національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Так, відповідно до ст.32 Конвенції: питання тлумачення та її застосування належить до виключної компетенції ЄСПЛ, рішення якого є невід'ємною частиною Конвенції.
За ст.9 Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»: суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто у такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»: основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність».
Статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено права Державної прикордонної служби України, за якою, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право в тому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України /п. 12/.
Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 27.07.1998 №1147 «Про прикордонний режим»: установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим та затверджено перелік міст і районів, в межах територій яких можуть бути встановлені контрольовані прикордонні райони, в тому числі до переліку яких у Закарпатській області увійшли місто Ужгород, Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Перечинський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський райони.
Згідно зі ст.251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.252 КУпАП: орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, тобто - норми кримінального процесуального законодавства.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Як вбачається з вищезазначеного протоколу, серії ЗхРУ №285409, від 12.07.2024 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч.2 ст.204-1 КУпАП, визнається: перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб.
Виходячи з положень ч.2 ст.204-1 КУпАП, - об'єктивну сторону даного правопорушення складає саме перетинання або спроба перетинання державного кордону будь-яким способом поза пунктами пропуску, вчинене групою осіб.
Однак у матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 у складі групи осіб вчинив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон з України в Румунію.
При цьому, вказано, що до протоколу додано роздруківку переписки з мобільного телефону ОСОБА_4 , з якого вбачається, що одна із осіб, яка веде переписку, збирається перетнути кордон з України.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того: кому саме належить цей мобільний телефон, в якому наявна дана переписка; законності доступу до вказаної телефонної переписки; її вилучення.
При цьому суддя звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення,
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надані на розгляд суду, не доводять наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП, а тому, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю.
При прийнятті рішення про закриття провадження у справі враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суддя, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази.
Керуючись ст.9, 204-1 ч.2, 245, 247 п.1, 251-252, 280, 283-285, 287, 291 КУпАП, Конституцією України, ст.2, 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Постановою КМУ від 27.07.1998 №1147 «Про прикордонний режим», суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП, - закрити за відсутністю в його діях кладу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського Апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Хустського
районного суду: Лук'янова О.В.