Справа № 308/13280/24
1-кс/308/4791/24
14 серпня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071170000492 від 06.07.2024, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Брід Іршавського району Закарпатської області, який має середню освіту, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 Кримінального кодексу України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України:
З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що Слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071170000492 від 06.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.07.2024 близько 17:00 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, в ході конфліктної ситуації з потерпілим, яка переросла в бійку, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, взяв у руку сокиру та тупою стороною завдав ОСОБА_6 два удари зверху в область голови з лівого боку, заподіявши останньому тілесне ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, імпресійного перелому лівої тім'яної кістки, тобто тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння.
У такий спосіб ОСОБА_4 підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час обумовлена наявністю обґрунтованої підозри та тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. З огляду на що слідчий просить задовольнити подане клопотання.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, а саме обрання домашнього арешту в нічний час доби.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як встановлено слідчим суддею, Слідчим відділенням відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071170000492 від 06.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
12 серпня 2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: в умисному тяжкому тілесному ушкодженні.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, зокрема: протоколом огляду місця події від 06.07.2024, висновком судово-медичного експерта №255 від 18.07.2024, показаннями потерпілого ОСОБА_6 від 19.07.2024, свідка ОСОБА_7 від 11.07.2024, свідка ОСОБА_8 від 11.07.2024, речовим доказом - сокирою з дерев'яною ручкою та металевою частиною, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри,
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Основними ризиками, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є можливість спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши йому залишати місце свого фактичного проживання - АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, оскільки вважає, що обрання даного запобіжного заходу буде достатнім для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим у частині 1 цієї статті. А також покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22 год. 00 год. до 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та суду;
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22:00 по 06:00;
- не спілкуватися із потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2
- не спілкуватися із свідком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3
- не спілкуватися із свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - до 12 жовтня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді доручити начальнику відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 14 серпня 2024 року о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1