Справа № 308/5872/24
1-кс/308/4267/24
01 серпня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участі захисника ОСОБА_3 , - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024078030000105 від 02.02.2024 року, -
Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даною скаргою, в якій просить скасувати постанову дізнавача від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024078030000105 від 22.02.2024 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що 09 липня 2024 року заявник отримав лист на свою електронну поштову скриньку від процесуального прокурора з якого дізнався, що кримінальне провадження № 12024078030000105 закрито на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України без зазначення пункту даної частини статті 284 КПК України.
У свою чергу, повідомивши прокурора, що ним не було отримано постанови про закриття кримінального провадження, 12 липня 2024 року він отримав лист на свою електронну поштову скриньку та скановану копію постанови про закриття кримінального провадження, датовану 28 червня 2024 року, за підписом старшого дізнавача ОСОБА_6 .
Заявник вважає постанову старшого дізнавача Ужгородського РУП ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження такою, що винесена передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Доводи заявника зводяться до того, що протягом всього терміну досудового розслідування кримінального провадження старший дізнавач ОСОБА_8 вів його з невідповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 129 КК України. Тільки 03 червня 2024 року, за письмовою вказівкою процесуального прокурора, відбулась зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення на вказану в заяві заявника про вчинення кримінального правопорушення від 22 січня 2024 року статтю 162 КК України.
При цьому, зміни у текст витягу з ЄРДР внесені не були, зазначена об'єктивна сторона кримінального правопорушення не відповідала статті за якою здійснювалося досудове розслідування.
Вказує, що дізнавачем не було досліджено жодного доказу, не проведено всіх необхідних слідчих та процесуальних дій для повного та об'єктивного досудового розслідування.
Заявник наголошує, що він при зверненні до правоохоронних органів не просив, щоб ті розслідували факт підселення у кімнату гуртожитку, де він проживає, сторонніх осіб, а просив прийняти міри до осіб, які незаконно увірвалися до його помешкання, тобто перевірити дії осіб на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 КК України - порушення недоторканності житла.
Крім цього, заявник вказує на ідентичність змісту постанови про закриття кримінального провадження від 28.06.2024 року постанові про закриття кримінального провадження від 22.03.2024 року, яку слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.04.2024 року скасовано, у зв'язку з чим заявник приходить до висновку, що дізнавачем, з того часу не було вжито жодних заходів для належного розслідування даного кримінального провадження.
Також заявник вказує на відсутність добровільної згоди на виселення з кімнати гуртожитку, про що зазначає дізнавач у своїй постанові про закриття кримінального провадження.
З урахуванням наведеног заявник просить суд скасувати постанову старшого дізнавача Ужгородського РУП ОСОБА_7 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024078030000105.
У судовому засіданні захисник заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримали подану скаргу, просив задовольнити з підстав та мотивів викладених у ній.
Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак 31.07.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 , в якій останній просить розглянути скаргу без його участі, підтримує її в повному обсязі, просить задовольнити.
Дізнавач (уповноважена особа) Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
За наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності представника органу досудового розслідування, прийняти процесуальне рішення у відповідності до вимог ст. 307 КПК України.
Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_4 , дослідивши матеріали скарги та надані матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
У відповідності до ч. 1ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У судовому засіданні встановлено, що Сектором дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024078030000105 року від 02 лютого 2024 року, за ч. 1 ст. 129 КК України.
Постановою старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28 березня 2024 року кримінальне провадження було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю ознак кримінального правопорушення.
Постанова слідчого мотивована тим, що на початку 2023 року, сім'ю ОСОБА_3 з його сином було переселено в кімнату №25/3, а до пана ОСОБА_3 , хотіли підселити інших осіб, на що з комендантом даного гуртожитку ОСОБА_9 виник конфлікт, який закінчився виселенням громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із вказаного гуртожитку.
В порядку ст. 95 КПК України, у громадянина ОСОБА_9 , який є комендантом гуртожитку, було відібрано пояснення.
Дізнавачем ОСОБА_8 в оскаржуваній постанові було встановлено, що спори, які виникли у громадянина ОСОБА_3 , не носять кримінальний характер, а тому, їх врегулювання можливе виключно за власної згоди чи у судовому порядку.
Проте, слідчий, не встановивши даних про наявність в діянні особи ознак суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, яка характеризується прямим умислом, дізнавачем було прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Поряд з цим, слідчий суддя звертає уваги на наступне.
Вивчивши зміст поданої скарги, заявник вказує про вчинення щодо нього кримінальних правопорушення, зокрема, щодо незаконного проникнення до його житла з боку громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ..
Згідно інформації з системи документообігу Д-3, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.04.2024 року було скасовано постанову старшого дізнавача ОСОБА_5 від 22.03.2024 року про закриття кримінального провадження №12024078030000105 відомості про яке внесені до ЄРДР від 02 лютого 2024 року, в тому числі з підстав того, що кримінальне провадження було закрите у зв'язку з невідповідністю кваліфікації кримінального провадження діям осіб, про які заявник зазначав у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, як слідує, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12024078030000105 від 02.02.2024 року, правову кваліфікацію кримінального правопорушення було змінено на ч. 1 ст. 162 КК України, саме про яку і наголошує заявник у поданій скарзі.
Поряд з цим, згідно фабули короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, дізнавачем зазначено, що - «01.02.2024р. до Ч/Ч Ужгородського РУП надійшла заява від гр. ОСОБА_3 , у якій останній просить внести відомдості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі Ухвали Ужгородського міськрайонного суду, щодо того, що комендант гуртожитку №4 мав намір переселити у кімнату № 25/4 даного гуртожитку ще двох людей, а саме на місце попередніх жителів, в результаті чому було обмежено доступ до даної кімнати».
Разом з тим, зі змісту поданої скарги та доданих до неї доказів встановлено, що заявник просить внести відомості до ЄРДР за фактом незаконного проникнення до його житлового приміщення, а не у зв'язку з наміром коменданта гуртожитку підселити в його кімнату сторонніх осіб, у зв'язку з чим і були внесені зміни у правову кваліфікацію кримінального правопорушення та через що, в тому числі і була скасована попередня постанова дізнавача про закриття кримінального провадження.
Крім того, як на підставу закриття кримінального провадження дізнавач посилається на порядок виселення громадян, який регулюється Житловим кодексом України, у зв'язку з чим дійшов висновку, що спори, які виникли у заявника не носять кримінальний характер.
Проте, як неодноразово вказує заявник, ним порушується питання щодо законності проникнення до його житла, а саме кімнати № 25/4 гуртожитку АДРЕСА_1 , та жодним чином не питання щодо його виселення з даної кімнати.
Окрім цього, розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження з підстав неповноти досудового розслідування, слідчий суддя вважав за необхідне, з метою перевірки доводів скаржника, оглянути матеріали кримінального провадження та надати оцінку процесуальним діям дізнавача під час проведення досудового розслідування, в тому числі щодо проведення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій за наслідками яких була винесена оскаржувана постанова. Однак , орган досудового розслідування проігнорував вимогу надати матеріали кримінальних проваджень для огляду.
Така процесуальна поведінка дізнавача та органу досудового розслідування в цілому, враховуючи принцип змагальності, свідчить про те, що дізнавач погоджується з доводами заявника щодо неповноти проведеного досудового розслідування, оскільки жодного заперечення на скаргу не подано, матеріалів кримінальних проваджень для огляду в судовому засіданні для спростування доводів заявника, дізнавачем слідчому судді не надано.
Крім того, матеріали скарги містять низку клопотань заявника, в тому числі щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внесення змін до короткого викладу обставин кримінального правопорушення, долучення доказів, які були надані дізнавачеві для приєднання до матеріалів кримінального провадження, однак такі в оскаржуваній постанові не зазначені, жодних доводів про їх дослідження та перевірку як доказів дізнавачем у постанові не мотивовано, а також у зв'язку з відсутністю матеріалів кримінального провадження, неможливо встановити, яка була відповідь на вказані клопотання.
Таким чином, під час проведення перевірки обставин, кримінального провадження, дізнавачем в порушення вимог ч.2 ст.9 КПК України не проведені в повному обсязі слідчі дії з метою одержання фактичних даних вчиненого кримінального правопорушення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано їм належної правової оцінки, що свідчить про формальний підхід до розслідування вказаного кримінального правопорушення та як наслідок про неефективне досудове розслідування кримінальної справи.
Дізнавач ОСОБА_8 в порушення вимог кримінального процесуального закону, не провів всього необхідного обсягу слідчих дій, необхідних для встановлення істини у справі, тим самим допустивши неповноту та однобічність, не дослідив обставини кримінального провадження в їх сукупності, не давши їм належної оцінки, для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому, дізнавачу у кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, оскільки останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства, дізнання (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).
При цьому, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Враховуючи наведене, слід зазначити, що з аналізу процесуального законодавства, яке регулює спірні правовідносини можна дійти висновку, що закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження та передумовою чого, є дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Згідно ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Отже, з огляду на наведене вище, приймаючи до уваги строки розгляду скарги визначені ч.2 ст..306 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12024078030000105 року відомості про яке внесені 02 лютого 2024 року підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити.
Керуючись вимогами ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024078030000105 від 02.02.2024 року - задовольнити.
Постанову старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта ОСОБА_5 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024078030000105 відомості про яке внесені до ЄРДР від 02 лютого 2024 року - скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Час та дата складання повного тексту ухвали 02.08.2024 року о 16 год. 10 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1