Справа №: 302/692/24 Провадження № 3/302/293/24
10.06.2024 року смт. Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кривка П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднаний адміністративний матеріал (протокол серії ААД № 657895 від 11.05.2024 року, протокол серії ААД № 657896 від 11.05.2024 року, протокол серії ААД № 657805 від 11.05.2024 року), який надійшов з Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, безтерміново, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , моб. тел: НОМЕР_3 ,
за ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
11 травня 2024 року о 19 год. 40 хв., водій ОСОБА_1 , рухаючись в с.Пилипець Хустського району Закарпатської області, керуючи транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_4 , був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримувався інтервалу, дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на громадянку ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.п.2.3 б, 12.1, 13.1 ПДР України, та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Крім того, 11 травня 2024 року о 19 год. 40 хв., водій ОСОБА_1 , рухаючись в с.Пилипець, керуючи транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_4 , здійснив наїзд на громадянку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10 а ПДР України, та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
Крім того, 11 травня 2024 року о 19 год. 40 хв., ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Центральній в с.Пилипець Хустського району Закарпатської області, керував транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_4 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушена координація рухів, та від проходження тесту на визначення алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10.06.2024 справи за протоколами про адміністративні правопорушення (серії ААД № 657895 від 11.05.2024 року, серії ААД № 657896 від 11.05.2024 року, протокол серії ААД № 657805 від 11.05.2024 року) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ст.124, 122-4 КУпАП на підставі статті 36 КУпАП об'єднані в одне провадження за єдиним унікальним номером справи №302/692/24 (провадження № 3/302/293/24).
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, проти фактичних обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, заперечує та в судовому засіданні пояснив, що у вечірній час близько о 19-30 год. 11.05.2024 року він, керуючи автомобілем «Шевроле» держномер НОМЕР_4 , червоного кольору, перебував у тверезому стані і, рухаючись у напрямку с.Пилипець Хустського району Закарпатської області, побачив на стоянці двох чоловік, які попросили підвезти їх до водоспаду «Шипіт». Однак, через декілька метрів ці пасажири попросили зупинити автомобіль, щоб вийти. Він, керуючи вказаним автомобілем та рухаючись по дорозі зі швидкістю 20-30 км/год, побачив чотирьох чоловік, серед яких була одна жінка та які йшли посередині дороги у попутному з автомобілем напрямку. Він вирішив на узбіччі дороги зупинити автомобіль за вимогою пасажирів, які перебували в салоні його автомобіля. Скерувавши автомобіль на узбіччя, він висадив пасажирів, при цьому ніяких наїздів на пішоходів його транспортний засіб не вчиняв, тілесних ушкоджень потерпілім особам не заподіював. Після того, як вийшли пасажири, він на автомобілі рушив далі. Через невелику відстань зупинив автомобіль біля магазину (кафе) та невдовзі поїхав додому. Прибувши додому, вже після роботи, він випив пиво. Потім, десь через дві години до нього додому прибули працівники поліції зі сторонніми людьми та почали звинувачувати у скоєнні ДТП. Потім працівники поліції запросили проїхати з ними, оглянути записи з камер спостереження та надати пояснення. Після перегляду відеозапису, та по прибуттю до відділення поліції № 2 відносно нього було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст.ст.122-4,124,ч.1 ст.130 КУпАП, які він не отримував. Фактичні обставини, які йому інкримінуються за складеними протоколами про адміністративні правопорушення, не визнає у повному обсязі, підтримує надані письмові пояснення та клопотання захисника Кривка П.П. про закриття провадження у даній об'єднаній справі. Вважає, що в його діях відсутні події та склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП та просить провадження закрити.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кривка П.П. в судовому засіданні зазначає, що під час складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтями 122-4, 130 ч.1, 124 КУпАП працівниками поліції грубо порушені вимоги законодавства, оскільки ними не були дотримані вимоги ст.266 КУпАП. Обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, не відповідають дійсності, у матеріалах справи відсутні належні докази вчинення його підзахисним інкримінованих правопорушень за статтями 122-4, 130 ч.1, 124 КУпАП та при цьому зазначає у поясненнях наступне.
Складений відносно ОСОБА_1 протокол у справі про адміністративне правопорушення за ст.122-4 КУпАП захисник вважає протиправним у зв'язку з тим, що загальні положення Правил дорожнього руху України (Розділ 1) містить цілком конкретне визначення юридичного поняття дорожньо-транспортної пригоди, а саме: дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Тобто, обов'язковою юридичною складовою дорожньо-транспортної пригоди є наслідки у вигляді загибелі або пораненні людей чи завданні матеріальних збитків. За відсутності таких наслідків подія не може вважатися, як дорожньо-транспортна пригода у її юридичному значенні. Вказує, що належних доказів про спричинення в результаті події якихось тілесних ушкоджень чи матеріальних збитків у матеріалах справи немає. ОСОБА_5 у своїх поясненнях стверджує, що ніяких тілесних ушкоджень вона не отримала, швидку допомогу сама не викликала і від проходження медичного огляду відмовилася. Та з пояснень ОСОБА_3 і її чоловіка, які містяться у матеріалах справи, вони претензій до ОСОБА_1 не мають, але висловили бажання, щоб його було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки вони чомусь вирішили, що ОСОБА_1 керував автомобілем у нетверезому стані, хоча з ним навіть не спілкувались, з автомобіля той взагалі не виходив і ці люди йому невідомі. Коли і за яких обставин вони надавали пояснення працівникам поліції, йому невідомо і у його присутності це не відбувалося.
Складений відносно ОСОБА_1 протокол у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП захичник вважає, що зі складеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5.а ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Будучи запрошеним працівниками поліції до відділу поліції та ними же туди доставленим в нічний час, прямо з його будинку, ОСОБА_1 ніяк не перебував у статусі водія, та не керував транспортним засобом, а відтак, і не зобов'язаний був виконувати вимогу поліцейського пройти тест чи медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а тому вважає, що у цьому випадку не має місце з його боку порушень п. 2.5 ПДР.
Складений відносно ОСОБА_1 протоколу в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП захисник зазначає, що об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Об'єктом правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, є конкретно визначені майнові об'єкти: транспортні засоби, вантаж, автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, дорожні споруди і інше майно. Цей перелік наслідків адміністративного правопорушення у виді майнової шкоди (пошкодження майна), що складає об'єктивну сторону правопорушення є вичерпним і таке поняття, як "наїзд" на пішохода, не включається у об'єктивну сторону і громадяни, як такі, не є об'єктом цього правопорушення. Та вважає, що склад адмінправопорушення за ст.124 КУпАП в діях його підзахисного ОСОБА_1 , відсутній.
Посилаючись на вищенаведені обставини, захисник просить закрити провадження у даній справі про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 130 ч.1, 124 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, подала до суду 28.05.2024 року письмову заяву, в якій просить проводити судове засідання у справі № 302/695/24 без її участі, з'явитися на розгляд справи немає можливості, оскільки проживає в м.Кременчук Полтавської області (а.с.16).
Повно та всебічно вивчивши матеріали об'єднаної справи про адміністративні правопорушення, вислухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кривка П.П. та, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень за кваліфікуючими ознаками статтей 122-4, 130 ч.1, 124 КУпАП, вина ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження у досліджених судом наступних доказах:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 657805, складеним о 22 годині 21 хвилині 11 травня 2024 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області сержантом поліції Барна В.В., відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 , рухаючись в с.Пилипець, керуючи транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_4 , був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримувався інтервалу та дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на громадянку ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.п.2.3 б, 13.1, 12.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с.2);
- рапортом чергового інспектора ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Фецьо В.В. від 11.05.2024 року, з якого вбачається, що 11.05.2024 року о 20-14 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що о 20:14 год. 11.05.2024 року за адресою Міжгірський район с.Пилипець вулиця Центральна (Головна) 20-30 хвилин тому неподалік водоспаду «Шипіт» водій автомобіля марки «Шкода» червоного кольору (номерні знаки невідомі) вчинив наїзд на особу жіночої статі ОСОБА_5 , віком 39 років. Зник з місця ДТП в бік бару (назва невідома), водій зазначеного транспортного засобу перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.4);
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.05.2024 року, складеною поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Барна В.В. за участю учасників дорожньо-транспортної пригоди: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , та відповідно до вказаної схеми ДТП, на ній схематично відображено: місце зіткнення, адміністративна будівля поліції, край проїзної частини. Водій ОСОБА_1 відмовився підписувати схему ДТП, при цьому будь-які зауваження водія ОСОБА_1 щодо вказаної схеми ДТП, відсутні (а.с.6);
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_6 від 11.05.2024 року, з яких вбачається, що біля 19 год. 40 хв. 11.05.2024 року вона йшла пішки дорогою з водоспаду «Шипіт», де в цей час водій автомобіля марки «Шевроле Авео» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_4 здійснив на неї наїзд зі спини з невеликою швидкістю, після чого відразу залишив місце ДТП та поїхав у невідомому їй напрямку. В результаті даної транспортної пригоди вона не постраждала, по приїзду карети швидкої допомоги вона відмовилася від огляду та допомоги медичних працівників. Просить притягнути невідому їй особу до адміністративної відповідальності (а.с.9);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_7 від 11.05.2024 року, з яких вбачається, що він разом зі свою дружиною ОСОБА_5 біля 19 год. 40 хв. йшли вулицею с.Пилипець в напрямку водоспаду «Шипіт», в той час коли вони йшли вверх по вулиці їх іззаду наздогнав автомобіль марки «Шевроле Авео» червоного кольору, який правою стороною з'їхав в їх сторону та зачепив ліву ногу його дружині, після чого водій авто поїхав по вулиці та зупинився біля одного з магазинів. Про даний факт він повідомив на лінію «102», а також повідомив і в швидку допомогу, яка оглянула його дружину. Під час огляду у неї на лівій нозі був синець, значних тілесних ушкоджень внаслідок ДТП дружина не отримала. З її слів претензій вона не має, проте бажає, щоб водія було притягнуто до адміністративної відповідальності за керування в стані сп'яніння (а.с.10-11);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 657896, складеним о 22 годині 48 хвилин 11 травня 2024 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Барна В.В., згідно якого встановлено, що водій ОСОБА_1 о 19 годині 40 хвилин, рухаючись в с.Пилипець, керуючи транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_4 , здійснив наїзд на гр. ОСОБА_3 та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.122-4 КУпАП (а.с.2);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 657895, складеним о 22 годині 22 хвилини 11 травня 2024 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Кут М.Ю., відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Центральній в с.Пилипець, керував транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_4 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушена координація рухів, від проходження тесту на визначення алкогольного сп'яніння відмовився та своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Міжгірської районної лікарні від 11.05.2024 року, в якому зазначено ОСОБА_1 о 22 год. 20 хвилині направляється до закладу охорони здоров'я та в результаті огляд, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів та від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с.5);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним 11.05.2024 інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Кут М.Ю., та з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу: газоаналізотора «ALKOTEST Drager» АКSС-0040, ОСОБА_1 відмовився (а.с.4);
- носієм інформації у виді DVD-R диску, який відтворений в судовому засіданні 10.06.2024 року за участю учасників судового розгляду, зокрема: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кривки П.П., та на відеозапису, який складається з 5-ти файлів, на яких відображено події, що мали місце у вечірній час доби 11.05.2024 за участю водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Chevrolet» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, зазначеними у акті огляду, та на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд щодо визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та і в лікарні, ОСОБА_1 відмовився, вказуючи при цьому на відео № 3 «усюди відмовляюся проходити». Під час відтворення відео №2, ОСОБА_1 фактично не оспорював вживання ним спиртних напоїв, перед тим, як сісти за кермо автомобіля, при цьому на відтворених відео вбачається агресивна, неадекватна поведінка ОСОБА_1 , з висловлюваннями ненормативної лексики як на адресу потерпілої сторони так і працівників поліції, на зауваження належним чином не реагує. При цьому, при відтворенні запису № 1 вбачається безпосередня розмова ОСОБА_1 з поліцейським, на запитання якого назвати анкетні дані, ОСОБА_1 назвався вигаданим прізвищем « ОСОБА_1 », також з даного відеозображення спостерігається карета швидкої допомоги, працівник якої надає потерпілій медичну допомогу. На відеозаписі № 5 відтворюється запис з камери зовнішнього спостереження, розташованої на адміністративній будівлі поліції, та з якого вбачається безпосередньо момент дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_1 (одягнений у кофту білого кольору) та потерпілої ОСОБА_5 (темно-синій одяг), яка разом з групою осіб, почувши позаду рух наближаючого автомобіля, змістилися на узбіччя, а транспортний засіб «Chevrolet» червоного кольору під керуванням ОСОБА_1 , направивши рух автомобіля в сторону узбіччя, здійснив наїзд на потерпілу на вказаній ділянці дороги та через декілька хвилин автомобіль «Chevrolet» червоного кольору залишає місце ДТП (а.с.10).
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (в редакції станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення) (далі за змістом Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.
Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п.п.2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.
Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права - одне з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до приписів ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відтвореному в судовому засіданні відеозаписі в достатній мірі об'єктивно зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 , як повнолітня, дієздатна особа, не міг не усвідомлювати обов'язковість вимог працівників поліції, зокрема вимог щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, які ґрунтуються на приписах пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Вказані Правила є обов'язковими для ОСОБА_1 і він, як учасник дорожнього руху, повинен бути з ними ознайомлений.
Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейські Кут М.Ю. та Барна В.В. були упередженими при складанні адміністративних протоколів відносно ОСОБА_1 .. При цьому суд зазначає, що будь-яких зауважень до протоколу від ОСОБА_1 , під час його складання не надходило і такі ні в пояснення у протоколі, ні на окремому аркуші останнім не додано, а тільки зазначено відмовився від підпису.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, й оскарження таких дій та його результатів ОСОБА_1 , а незгода з діями працівників поліції була висловлена ним лише під час розгляду справи в суді, що можна розцінювати, як спосіб захисту останнього.
Не надано й доказів, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість працівників поліції.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тим більше, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та є окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними та ретельно дослідженими у справі доказами.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку із порушенням ним п.2.5 Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, відповідно до статті 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Об'єктами правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, оскільки відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди відповідно до вимог п.2.10. Правил дорожнього руху водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, а якщо це неможливо, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; г) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г", відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також стан транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Отже, згідно п.2.10 "а" Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
З суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, характеризується наявністю виключно прямого умислу.
В судовому засіданні встановлено, що 11.05.2024 року о 19-40 год. в с.Пилипець водій ОСОБА_1 був учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце ДТП, до якої причетний, чим допустив порушення п.2.10 "а" ПДР України.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів, відеозаписом подій з камер зовнішнього спостереження, та даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, а саме п.2.10 "а" ПДР України, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВ України № 1395 від 07.11.2015 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Доводи, зазначені під час розгляду даної справи з боку ОСОБА_1 та його захисника не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
А отже, доводи ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ст.122-4 КУпАП, є необґрунтованими.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , щодо якого складено протокол серії ААБ № 657896 від 11.05.2024 року, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та його вина у вчиненні вказаного правопорушення доведена встановленими судом доказами «поза розумним сумнівом».
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, що підтверджується зібраними у справі доказами, у том числі відтвореним в судовому засіданні відеозаписом подій, та які на переконання суду, є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, положення пункту 2.3 б Правил дорожнього руху передбачають, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
В п.13.1 ПДР України встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
В п.12.1 ПДР України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.124 КУпАП.
Суд вважає, що дії водія ОСОБА_1 перебувають у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, а тому вина останнього у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною.
Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП та вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною та підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які не викликають сумнівів у їх достовірності.
Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейських Барни В.В. та Кут М.Ю. при складанні протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 657895 від 11.05.2024 року, серії ААД № 657896 від 11.05.2024 року, серії ААД № 657805 від 11.05.2024 року, судом не встановлено.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 було порушено Правила дорожнього руху (п.2.3б,10.1, 12.1,13.1), та саме внаслідок порушень ОСОБА_1 Правил дорожнього руху сталася дана дорожньо-транспортна пригода за участю потерпілої ОСОБА_5 , що вбачається безпосередньо зі схеми місця ДТП від 11.05.2024 року та відтвореного в судовому засіданні відеозапису подій, з якого видно, що автомобіль марки «Chevrolet» державний номер НОМЕР_4 під час руху починає змінювати напрямок, зміщуватися праворуч та, не переконавшись в безпечності вказаного маневру, відбувся контакт вказаного автомобіля з потерпілою ОСОБА_5 , яка йшла по узбіччю дороги. Та після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, не отримавши повну інформацію щодо стану здоров"я потерпілої особи та, у разі необхідності, не надавши їй домедичну допомогу і не викликавши карету швидкої допомоги, водій ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується матеріалами справи.
Суд вважає, що в результаті дотримання водієм ОСОБА_1 п.п.2.3.б,10.1,12.1,13.1 ПДР України можливо було уникнути дорожньо-транспортну пригоду.
А отже, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєному ДТП доведена та жодними доказами не спростована.
Виявлені і зафіксовані в протоколах факти знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. Складені поліцейськими протоколи відповідають вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про подію правопорушень та особу, яка їх вчинила.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При цьому суд враховує, що керування в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, стан здоров"я, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та думку потерпілого.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вимоги ст.33 КУпАП, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення, достатнього для його виправлення.
В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом'якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , в ході судового розгляду справи судом не встановлено.
Частиною другою ст.36 КУпАП передбачено, що, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення адміністративних правопорушень, їх суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечні адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП, які відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності. Разом з тим, суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 на теперішній час ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, являється особою з інвалідністю ІІ групи, має постійне джерело прибутку та регулярний дохід у виді державних соціальних виплат. При цьому суд також враховує, що ОСОБА_1 раніше, протягом року, не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, при цьому, суд приймає до уваги, що вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення вважаються суспільно-небезпечними правопорушеннями, скоїв інкриміновані правопорушення у вечірній час доби, та з урахуванням відсутності обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відсутність його каяття, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_5 , яка наполягає на відповідальності, що вбачається з її заяви від 11.05.2024 року, та суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке буде необхідне і достатнє для його виховання та запобіганню вчиненню нових правопорушень, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний період, та при призначенні ОСОБА_1 адміністративних стягнень за вчинення декількох правопорушень суд застосовує положення ст.36 КУпАП. Та враховуючи суспільну небезпеку вчинених правопорушень та їх характер, суд вважає доцільним застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 від 19.05.2024 року, тобто, в силу вимог п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 13, 31, 33, 36, 122-4, 124, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як особу з інвалідністю ІІ (другої) групи.
Адміністративний штраф сплачувати: Отримувач - ГУК у Закарпатській області/Закарпатська обл. 21081300, код ЄДРПОУ - 37975895, рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО