Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
19 жовтня 2010 р. № 2-а- 8404/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіної Ю.В.
при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лергіт"
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова
про визнання недійсним рішення ,
Позивач звернувся до суд з зазначеним адміністративним позовом у якому просить суд визнати недійсним рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003492310 від 24.06.2010 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 33538,75 грн. В обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що при проведенні перевірки відповідача фахівцями податкової інспекції.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений адміністративний позов просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи копії документів, суд встановив наступні обставини.
07.06.2010 року на підставі направлення від 04.06.2010 рок у№ 6217 фахівцями ДПА у Харківській області проведено перевірку позивача за питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 4810/20/40/23/23919160, яким встановлено порушення п.п.1,2,9,13 ст..3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
На підставі вказаного акту ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003492310 від 24.06.2010 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 33538,75 грн.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка перевіряючий ОСОБА_1 пояснив суду, що перевірка проводилась із дотриманням вимог діючого законодавства та підтвердив відомості, викладені в акті перевірки.
Допитані у якості свідків реалі затори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили суду про те, що при проведенні перевірки фахівцями податкової інспекції фактично було перевірено два магазини, які розташовані в одному приміщенні. Внаслідок чого у опис монет та купюр внесена сума грошей, які належать іншому підприємцю, а саме перевірка здійснена у присутності особи, яка не є працівником ТОВ «Лергіт».
У судовому засіданні представник позивача просить суд скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова № 0003492310 від 24.06.2010 року з тих підстав, що воно прийняте на підставі перевірки, проведеної фахівцями податкової інспекції із порушенням вимог діючого законодавства: не повідомлено позивача про проведення перевірки за 10 днів; не вручено наказу керівника відповідного податкового органу на проведення перевірки
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.2 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” (далі - Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Статтею 111 Закону № 509 передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вважаються позаплановими перевірками.
Разом з тим, здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (ст. 15, 16) - далі Закон № 1776. Зокрема, ст. 15 визначено, що такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Вимоги щодо направлення не пізніш ніж за десять днів до дня проведення планової виїзної перевірки письмового повідомлення з зазначенням дати її початку та закінчення, які передбачені ч. 4 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” застосовуються в разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ними податків та зборів (обов'язкових платежів) і не поширюються на перевірки з питань дотримання положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг діючим законодавством не визначено в якості податку або збору (обов'язкового платежу).
Оскільки Закон № 1776 є спеціальним у питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій, то інші нормативні акти, у тому числі Закон України “Про державну податкову службу України” № 509, застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Суд зазначає, що ст. 112 Закону № 509-ХІІ, яка встановлює умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, також передбачає наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Так, згідно частини другою цієї статті ненадання посадовими особами органу державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до ст.15-16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ч.11 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V проведення перевірки здійснюється у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Із дослідженої в судовому засіданні копії акту перевірки від 07.06.2010 року судом встановлено, що перевірка проводилась у присутності продавця ОСОБА_3
Суд критично ставиться до посилань представника відповідача на те, що ОСОБА_3 при проведенні перевірки зазначила, що вона працює у ТОВ «Лергіт», внаслідок чого у фахівців ДПС, що проводили перевірку, виникли підстави вважати її представником позивача, що проводить розрахункові операції за готівкові кошти, оскільки висновки перевіряючих не мають ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні із пояснень, допитаної в якості свідка ОСОБА_3 та досліджених табелю обліку робочого часу, трудового договору між працівником та фізичною особою від 19.02.2004 року № 328, Довідки про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку від 01.01.32008 року, копії штатного розпису працівників ТОВ «Лергіт»на 2010 рік вбачається, що вона не є працівником ТОВ «Лергіт», а працює у ФОП ОСОБА_5
Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_5 укладено договори оренди, копії яких наявні у матеріалах справи. Відповідно до розділу три яких на суб'єкті господарювання з якими укладено вказані договори покладено обов'язок вносити оренду плату з орендовані приміщення.
Відповідно до п.1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Дослідженими в судовому засіданні копіями Касової книги ТОВ «Лергіт»та копії Книги обліку розрахункових операцій № 2033004768р/1 та № 2033003964 р/4 підтверджено оприбуткування готівки, що сплачувалась за договорами оренди ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_5
Судовим розглядом встановлено, що проведення перевірки здійснювалося за відсутності уповноваженої особи ТОВ «Лергіт», тому суд критично ставиться до копій документів, що додаються до акту перевірки як обґрунтування наявності встановлених цим актом порушень позивачем вимог законодавства у сфері регулювання обігу готівки.
Суд також критично ставиться до посилань представника відповідача на той факт, що ОСОБА_3 у п.4.1. акту перевірки вказано, що вона не має зауважень до перевіряючих, оскільки до матеріалів справи долучений акт відмови від підписання останньою матеріалів перевірки № 137/2310 від 07.06.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що представником відповідача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявних порушень ТОВ «Лергіт»вимог законодавства у сфері регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій та вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст..94 КАС України
Керуючись ст.ст.8-14,35,71,94,160-163,185-186 КАС України суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лергіт" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання недійсним рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Ленінського району м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003492310 від 24.06.2010 року
Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ " Лергіт" ( 61034, м.Харків, вул. Полтавський шлях,190 код ЄДРПОУ 23919160) суму судового збору у розмірі 3.40 (три гривні сорок копійок)
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 22.10.2010 року.
Суддя Зоркіна Ю.В.