Справа № 2-а-2889/10/1970
"14" вересня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_1 довіреність зареєстрована в реєстрі за №136;
від відповідача 1: представник Гуменюк О.З. довіреність №198/32-222 від 29.01.2010 року;
від відповідача 2: в судове засідання не з'явився з невідомих на те суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_3;
до: 1) Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області;
2) Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції;
про: зобов'язання вчинити певні дії та скасувати рішення -
Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області(далі -відповідач 1), Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -відповідач 2), про зобов'язання вчинити певні дії та скасувати рішення.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.08.2010 року відкрито провадження у справі № 2-а-2889/10/1970.
В судове засідання, яке відбулося 14.09.2010 року, представник Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції не з'явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
14.09.2010 року в судовому засіданні судом було розглянуто письмову заяву подану представником позивача 10.09.2010р. №10/09 про відмову від позову у справі № 2-а-2889/10/1970 в частині позовних вимог до відповідача 2 -Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, щодо зобов'язання повернути незаконно вилучені алкогольні напої та тютюнові вироби на загальну суму 11 362, 80 грн. та відшкодування судових витрат.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 року закрито провадження у справі № 2-а-2889/10/1970 в частині зобов'язання повернути незаконно вилучені алкогольні напої та тютюнові вироби на загальну суму 11 362,80 грн. та відшкодування судових витрат.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне.
ОСОБА_3, зареєстрована Тернопільською районною державною адміністрацією, як фізична особа -підприємець 06.11.1996 року із наступним присвоєнням ідентифікаційного коду НОМЕР_1 (Свідоцтво серія АГ НОМЕР_2).
Як вбачається із матеріалів справи, 07 липня 2010 року працівниками САТ ДПА України в Тернопільській області була здійсненна позапланова виїзна перевірка, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання про здійсненні оптової і роздрібної торгівлі напоями та/або тютюновими виробами, магазину -кафетерію, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3. Дана перевірка була проведена на підставі наказу №190 від 07 липня 2010 року «Про проведення позапланової перевірки»та направлення №98/32-2 від 07 липня 2010 року.
За результатами позапланової виїзної перевірки, 07 липня 2010 року працівниками Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області встановлено факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, чим порушено ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 491/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(із змінами та доповненнями), про що працівниками регіонального управління складено акт перевірки №108/32-2/НОМЕР_1.
У відповідності до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
12 липня 2010 року Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 190309.
Позивач не згідний із результатами проведеної перевірки та з рішенням про застосування фінансових (штрафних) санкцій і у позовній заяві зазначає те, що 10.07.2009 року фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 отримано ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АГ НОМЕР_3, терміном дії якої зазначено -до 07.07.2010 року та ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами НОМЕР_4, терміном дії якої зазначено також -до 07.07.2010 року. Формулювання викладені в ліцензії стосовно терміну дії ліцензії «до 07.07.2010 року»не означає, що 07.07.2010 року підприємець не має здійснювати ліцензовані види діяльності, так як ні в Законі, ні в ліцензії не визначається дія ліцензії «включно»або «виключно»останній день терміну її дії.
Оцінивши зібрані у справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 17 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Як, вбачається з ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та з ліцензії право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями термін дії ліцензій зазначено календарною датою з 07 липня 2009 року до 07 липня 2010 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 Цивільного кодексу України під терміном слід розуміти -певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Ст. 252 Цивільного кодексу України визначено, що строк визначається роками, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Відповідно статтею 254 строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяці та число останнього дня строку.
Суд зазначає, календарний рік становить 365 днів(крім випадку, коли високосний рік, тоді календарний рік становить 366 днів), якщо термін дії ліцензій почав діяти з 07.07.2009 року, то останній день припадає на 06 липня 2010 року.
Уповноважений орган, видаючи ліцензію терміном на один рік, з початком дії з 07.07.2009 р. визначив, що вона діє до 07.07.2010 р., а не включно 07.07.2010 р., отже, суб'єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній в такій ліцензії.
Виходячи із вищенаведеного суд не приймає до уваги твердження позивача, що фізична особа -підприємець ОСОБА_3, мала право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами 07.07.2010 року.
Такої ж думки, стосовно терміну дії ліцензії підтримується і Вищий адміністративний суд України, яка викладена у постанові від 27.01.2010 року у справі № К-8716/07.
В процесі розгляду справи, позивачем долучено до матеріалів справи постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.08.2010 року справа № 3-4523/10, відповідно до якої, розглядалися матеріали головного відділу Податкової міліції Тернопільської ОДПІ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач стверджує, що вказаною постановою встановлено факт того, що 07.07.2010 року термін дії ліцензій серія АГ НОМЕР_3 та серія АГ № НОМЕР_4 не закінчився. А тому відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тернопільський окружний адміністративний суд не може погодитись з даними доводами, адже обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи лише за умови, що в ній беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Потрібно мати на увазі, що в разі якщо сторона заперечує проти таких обставин, то суд повинен переконатися у тому, що така сторона брала участь у справі, рішення у якій є преюдиціальним. Якщо не брала, то суд повинен їй надати можливість спростувати такі обставини з посиланням на докази і може не застосовувати правила частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи те, що у розгляді справі № 3-4523/10 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області не брали участь фізична особа -підприємець ОСОБА_3 та представник Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області, суд не бере до уваги постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.08.2010 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(пункт 11) надає право органам державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Як свідчать матеріали перевірки, позивачем у справі -фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»при здійсненні підприємницької діяльності не дотримані.
За порушення вимог 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів підприємницької діяльності за рішеннями відповідних органів державної податкової служби застосовуються фінансові санкції.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже є такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.В задоволенні позовних вимог фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області про визнання нечинним та скасування рішення РУ Департаменту САТ ДПА України в Тернопільській області про застосування фінансових санкцій №190309 від 12.07.2010 року - відмовити.
2.Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.