Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Справа № 209/3703/23
Провадження № 2/209/108/24
іменем України
"06" серпня 2024 р. м.Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.
за участі секретаря Золотих Л.М.
представника позивачів- адвоката Чередник І.О.
представника відповідача- адвоката Галенка І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Чередник Ірина Олександрівна, до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова Ольга Михайлівна, про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
Короткий зміст позовних вимог
Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять: 1.Визнати за ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на: 1/3 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , який складається з: А- житловий будинок, загальна площа 259,0 кв.м., житлова площа 75,4 кв.м.; В-1 погріб зі см: Д-1 сарай; Ж-1 вбиральня-душ; 3-1 альтанка; К-1 навіс; № 1-15,1 споруди; 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 4-10000:01:013:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . 2. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН: НОМЕР_2 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на: 1/3 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , який складається з: А- житловий будинок, загальна площа 259,0 кв.м., житлова площа 75,4 кв.м.; В-1 погріб зі входом; Д-1 сарай; Ж-1 вбиральня-душ; 3-1 альтанка; К-1 навіс; № 1-15,1 споруди; 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210400000:01:013:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНН: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4897,10 грн. та витрати на професійну (правову) допомогу в сумі 15000 грн.
В обґрунтування позову вказано, що у період з 1980 року по 04 травня 1994 року ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 04 травня1994 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровської районної Ради народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської, дата видачі 21.03.1995 року, актовий запис за№ 226. Від шлюбу у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 народилося двоє дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 11 листопада 2006 року ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на « ОСОБА_11 ». 02 листопада 2007 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_3 , дошлюбне прізвище невідомо, час життя, ОСОБА_6 набув у власність наступне майно: житловий будинок під АДРЕСА_3 , який належав ОСОБА_6 на договору дарування жилого будинку нєзакінченого будівництвом, посвідченого і нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Юрченко Н.В., р., за реєстровим № 754 та акту прийому приватного домоволодіння в експлуатацію, затвердженого рішенням виконкому Дніпровської районної ради № 135 від 18.07.2001 року, власності зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації від від 02.08.2001 р. за реєстровим № 24177, в книзі: 212, що підтверджується відповідним реєстраційним написом на договорі та довідкою, виданою ОКП «Дніпродзержинське бюро "Технічної інвентаризації» за вих. 881 від 31.08.2021 р., Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації № ДП161210930399, зареєстрованого Центром надання адміністративних послуг м.Кам'янське від 05.10.2021 р. за № 52706; земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер: 1210400000:01:013:0024 під вищевказаним житловим будинком, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 137102), виданого 28.10.2008 р. Управлінням земельних ресурсів у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10.09.2021 р., номер про право власності № 43917265, реєстраційний помер об'єкта нерухомого майна: 2453554612040.
Надалі,25.08.2023 року представник позивача надала уточнену позовну заяву.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 серпня 2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у загальному порядку позовного провадження (а.с.45)
13.11.2023 року відповідач ОСОБА_3 надала Відзив, в якомузазначила наступне. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер, на момент його смерті в житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 з ним мешкала відповідачка ОСОБА_3 , яка є дружиною померлого ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою, яка видана ОСОБА_3 , головою квартального комітету №2 та за підписом посадової особи з питань діяльності органів самоорганізації населення та об'єднать співвласників багатоквартирних будинків Кам'янської міської ради від 03 листопада 2023 року. Відповідно до свідоцтва про шлюб, який зареєстровано 02 листопада 2007 року Заводським відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 776, зареєстровано шлюб між відповідачкою ОСОБА_3 та померлим ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_6 , була заведена спадкова справа у приватного нотаріуса Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ялової О.М., постановою якого було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , з підстав того, що відповідно до ст. 1267 Цивільного кодексу України, частки у спадщини кожного спадкоємця за законом є рівними, в данних обставинах у нотаріуса немає можливості визначити частки спадкоємців за законом і видати свідоцтво на спадщину за законом на житловий будинок і земельну ділянку спадкоємицям ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , так як колишня дружина претендує на 1/2 частку житлового будинку; в свою чергу дружина яка на момент смерті спадкодавця перебувала в зареєстрованому шлюбі має намір отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок та земельну ділянку. Також, до нотаріуса з незрозумілих причин звернулась колишня дружина померлого, гка є у справі третьою особою - ОСОБА_4 , яка перебувала з померлим ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі по 04 травня 1994 року, в підтвердження цього в матеріалах страви знаходиться свідоцтво (надане позивачами) про розірвання шлюбу, яке було повторно видане 04 листопада 1997 року відділом реєстрації В силу положень ч.3 ст 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути гротиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що :лин з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної л-місної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Зазначені норми закону встановлюють презумпцію спільності права власності юдружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Як неодноразово зазначав Верховний Гуд у своїх рішеннях, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18), у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі .№404/1515/16-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі №757/64512/16-ц ця презумпція може бути :простована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування :бставин, необхідних для спростування такої презумпції, покладається на того з подружжя,асий її спростовує. При цьому, сам по собі факт того, що майно, набуте подружжям у шлюбі, зареєстровано на праві власності за одним із них не спростовує поширення на таке майно правового режиму спільного майна подружжя, оскільки за змістом ст.60 СК України право спільної сумісної власності на майно виникає у обох з подружжя одночасно. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ПК України), відповідно по частини другої і третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими іонітами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Згідно ст. ст. 1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 1ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно дост. 1217 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1226 Цивільного кодексу України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При цьому, співвласник має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з'ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. (а.с.108-11)
20.11.2023 року представник позивачів - адвокат Чередник І.О. надала Відповідь на відзив.У зв'язку з викладеним, звертають увагу суду, що дані твердження Відповідачки про обставини подружнього життя між померлим та ОСОБА_4 не відносяться до предмета спору та позовних вимог позивачів, а тому не підлягають врахуванню судом при вирішенні цієї справи.Відповідач у відзиві зазначає, що фактична реєстрація права власності на спірний будинок з перебудовами та добудовами, які нібито були виконанні під час подружнього життя відповідачки з померлим ОСОБА_6 відбулася 18.10.2021 р. та 19.10.2021 р., тобто на думку відповідачки спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя. Проте, дані твердження відповідачки є безпідставними, оскільки факт внесення інформації про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та -сестру прав власності на нерухоме майно є лише реєстраційною дією в рамках якої державний геєстратор вносить інформацію про право власності на майно на підставі документів, затверджуючих право власності особи на нерухоме майно. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, окрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та литих результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої геєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України). Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх зникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України). Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна теєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення заповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон)). Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме чайно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (пункт 1 частини першої статті 27 Закону). Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою набуття права власності на нерухоме майно за договором дарування, є саме цей договір правочин), а не державна реєстрація права власності цього майна за обдарованим, яка по ::ті означає лише офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття такого права. Так, за час життя, ОСОБА_6 набув у власність наступне майно: житловий будинок під АДРЕСА_3 , який належав ОСОБА_6 на підставі договору дарування жилого будинку незакінченого будівництвом, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Юрченко Н.В., 29.03.2001 р., за реєстровим № 754 та акту прийому приватного домоволодіння в експлуатацію, затвердженого рішенням виконкому Дніпровської районної ради № 135 від18.07.2001 року. Право власності зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації від 02.08.2001 р. за реєстровим № 24177, в книзі: 212, що підтверджується відповідним реєстраційним написом на договорі та довідкою, виданою ОКП "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" за вих. 881 від 31.08.2021 р., Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації № ДП161210930399, зареєстрованого Центром надання аміністративних послуг м. Кам'янське від 05.10.2021 р. за № 52706; земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер: 1210400000:01:013:0024 під вищевказаним житловим будинком, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного жту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 137102), виданого 28.10.2008 р. Управлінням земельних ресурсів у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10.09.2021 р., номер запису про право власності № 43917265, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2453554612040. Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений 02 листопада 2007 року, тобто, до набуття ОСОБА_6 у приватну власність житлового будинку, а отже дане нерухоме майно не є спільною сумісною власністю подружжя. Крім того, звертають увагу суду, що право власності у ОСОБА_6 на житловий будинок під АДРЕСА_3 виникло у нього на підставі договору дарування від 29.03.2001 р., а тому на вказаний об'єкт не розповсюджується режим спільної сумісної власності подружися. Відповідач не надала належних та допустимих доказів виконання нею перебудов та добудов житлового будинку під час її подружнього життя з ОСОБА_6 , внаслідок нібито її спільної праці із ним. Більш того, Відповідач навіть не зазначила інформацію про те, які саме перебудови або добудови були нею виконанні, а тому ці твердження не є підставою для віднесення житлового будинку до об'єкта спільної сумісної власності подружися. Відповідно до частини першої статті 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружися. Аналіз положень статей 57 та 62 СК України дає підстави для висновку про те, що стаття 57 цього Кодексу визначає правила віднесення майна до об'єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як стаття 62 цього Кодексу встановлює спеціальні умови, з настанням яких визначені попередньою нормою об'єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об'єктами спільної сумісної власності подружжя. Для застосування передбачених статтею 62 СК України правил збільшення вартості майна повинне відбуватись внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєвою ознакою повинне бути істотне збільшення вартості майна як об'єкта, його якісних характеристик. Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об'єкта до та після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об'єкта. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 січня 2019 року (справа № 755/16633/15-11, провадження № 61-43953св18)/. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц (провадження №14-114цс20) зробила висновок, що істотність збільшення зартоеті має відбутися така, що первинний об'єкт нерухомості, який належав одному з подружися на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об'єктом нерухомого майна, який з'явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружися чи іншого з подружжя, який не є власником. У даному випадку, перебування відповідачки у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 не с підставою для визнання житлового будинку та земельної ділянки об'єктами спільної сумісної власності подружжя, а отже у суду відсутні правові підстави, передбачені частиною першою статті 62 СК України, для визнання иього будинку та земельної ділянки об'єктами права спільної сумісної власності подружжя. Підсумовуючи вищевикладене, відзив Відповідачки не містить інформації або доказів, які необхідно врахувати суду при вирішенні позовних вимог Позивачів. Вважають, що поданим до суду відзивом Відповідачка жодним чином не спростувала правові підстави для задоволення позовних вимог дітей померлого ОСОБА_6 . Зазначення Відповідачкою про необхідність відмови позивачам у задоволенні позовних вимог викликає подив, з огляду на те, що Позивачі вже прийняли спадщину, після померлого спадкодавця ОСОБА_6 та визнані спадкоємцями за законом, разом з Відповідачкою, тому наразі у судовому порядку вирішується питання щодо розміру часток
кожного із спадкоємців на спадкове майно. Відповідач у відзиві зазначає, що їй «не зрозумілим становляться взагалі позовні вимоги позивачів та визначеність вартості (оцінки) спірного майна». Проте такі твердження Відповідачки з посиланням на Пленум від 17.10.2014 р. взагалі є дивними у контексті предмета спору. Враховуючи, що інтереси Відповідачки у суді представляє адвокат, то можливо він зможе роз'яснити своїй клієнтці у випадку необхідності як визначається ціна позову та навіщо замовляти звіт про оцінку майна, з огляду на позовні вимоги Позивачів про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.(а.с.128-131)
21.08.2024 року представником позивачів- адвокатом Чередник І.О. було подано клопотання про витребування доказів- від приватного нотаріуса КРНО Дніпропетровської області Ялової Ольги Михайлівни належним чином засвідчену копію спадкової справи № 71/2021 від 07.12.2021 року яка заведена після смерті ОСОБА_6 . (а.с.55)
Ухвалою суду від 13.11.2023 року було витребувано докази- засвідчену копію спадкової справи № 71/2021 від 07.12.2021 року яка заведена після смерті ОСОБА_6 . (а.с.107)
Ухвалою суду від 21 березня 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справ до судового розгляду по суті. (а.с.223)
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_5 надала суду заяву, в якій просить розглядати цивільну справу без її участі, задовольнити вимоги повністю. (а.с.86)
Позивач ОСОБА_2 надала суду заяву, в якій просить розглядати цивільну справу без її участі, задовольнити вимоги повністю. (а.с.87)
Представник позивачів- адвокат Чередник І.О. підтримала уточнені позовні вимоги, послалась на обствини викладені у уточненій позовні заяві та у відповіді на відзив. Просить задовольнити позовні вимоги позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в повному обсязі.
Представник відповідача- адвокат Галенко І.Є. заперечує проти задоволення позовних вимог повністю. В судовому засіданні надав додаткові пояснення. Відповідач, ОСОБА_3 , з 02 листопада 2007 року перебувала у шлюбі зі спадкодавцем ОСОБА_6 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час шлюбу Відповідачка разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 здійснили перебудову житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 (далі - житловий будинок), який був отриманий ОСОБА_6 за договором дарування від 29.03.2001 року, як жилий будинок, незакінчений будівництвом, готовністю 88%, та введений в експлуатацію 18.07.2001 року. В подальшому, спільним зусиллями Відповідача та спадкодавця житловий будинок був перебудований в двоповерховий будинок та суттєво збільшено його загальну площу. Враховуючи суттєві зміни в плані перебудови житлового будинку, за технічними нормами та правилами, декларація про початок будівельних робіт та декларація про готовність об'єкту до експлуатації були складені та подані як на нове будівництво житлового будинку. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 332/4629/15 (провадження № 61-15451св18) вказано, що: «у статті 62 СК України передбачено втручання у право особистої приватної власності. У цій статті вказано, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Однак при цьому обмежуються саме права особистої власності одного з подружжя, а відтак зменшується обсяг правомочностей колишнього одноособового власника. Зі змісту статті 62 СК України вбачається, що втручання у право власності може бути обгрунтованим, та дотримано балансу інтересів подружжя, у разі наявності у сукупності двох факторів: 1) істотність збільшення вартості майна; 2) таке збільшення вартості пов'язане зі спільними трудовими чи грошовими затратами або затратами другого з подружжя, який не є власником. Як трудові затрати необхідно розуміти особисту чи спільну трудову діяльність подружжя. Така діяльність може бути направлена на ремонт майна, його добудову чи перебудову, тобто дії, що потягли істотне збільшення вартості такого майна. Грошові затрати передбачають внесення особистих чи спільних коштів на покращення чи збільшення майна. Наявність істотного збільшення вартості є оціночним поняттям, тому у конкретній справі рішення про задоволення чи відмову у задоволенні позову приймається судом з урахуванням усіх його обставин. Істотність має визначальне значення, так як необхідно враховувати не лише збільшення остаточної вартості в порівнянні з первинною оцінкою об'єкта, однак співвідносити і у співмірності з одиницями тенденцій загального удорожчання конкретного майна, інфляційними процесами, якісні зміни характеристик самого об'єкта та ту обставину, що первинна оцінка чи сам об'єкт стають малозначними в остаточній вартості об'єкта власності чи у остаточному об'єкті. Істотність збільшення вартості майна підлягає з'ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя. Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об'єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об'єктом нерухомого майна, який з'явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником. За загальною практикою мають враховуватися капітальний ремонт чи переобладнання житла, тобто значне перетворення об'єкта нерухомості.
На підтвердження понесених затрат під час перебудови житлового будинку надали копії видаткових документів на придбання будівельних матеріалів та металопластикових конструкцій. На підставі викладеного, враховуючи, що будинок за адресою: АДРЕСА_5 був побудований Відповідачем та спадкодавцем ОСОБА_6 під час зареєстрованого шлюбу, тобто був об'єктом їхньої спільної сумісної власності, кожен з них мав право на 1/2 частину вказаного будинку. За цих обставин, житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя та за Відповідачкою визнається право власності на 1/2 частину у спільному майні подружжя у житловому будинку, шо розташований за адресою: АДРЕСА_5 . За цих обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Приватний нотаріус Кам'янського РНО Дніпропетровської області Ялова О.М. надала суду заяву про розгляд справи без її участі.(а.с.88)
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явилися, відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Суд, враховуючи думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_9 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . (а.с.14)
11 листопада 2006 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 уклали шлюб, про що зазначено у Свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_5 виданого Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції 11.11.2006 року. (а.с.15, 13)
Судом встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . (а.с.18)
Згідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровської районної ради депутатів м.Дніпроджзержинська Дніпропетровської області був розірваний шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . (а.с.21)
Згідно Витягу про реєстрації в Спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_6 . (а.с.22)
Постановою приватного нотаріуса КРНО Дніпропетровської області Яловою О.М. було відмовлено ОСОБА_5 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку під АДРЕСА_3 на частку земельної ділянки площею 0,1 га за кадастровим номером 1210400000:01:013:0024 під вищевказаним житловим будинком після померлого спадкодавця ОСОБА_6 . (а.с.23-25)
Постановою приватного нотаріуса КРНО Дніпропетровської області Яловою О.М. було відмовлено ОСОБА_2 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку під АДРЕСА_3 на частку земельної ділянки площею 0,1 га за кадастровим номером 1210400000:01:013:0024 під вищевказаним житловим будинком після померлого спадкодавця ОСОБА_6 . (а.с.26-29)
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон ліня об 'єктів нерухомого майна щодо об 'єкту нерухомого майна - житлового будинку, .4-2 житловий будинок, загальна площа 259,0 кв.м., житлова площа 75,4 кв.м.; В-1 погріб гм; Д-1 сарай; Ж-1 вбиральня-душ; 3-і альтанка; К-1 навіс; № 1-15, 1 споруди, розташованого за адресою; АДРЕСА_5 , кадастровий номер земельної ділянки: 1210400000:01:013:0024 належить ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 29.03.2001 року. (а.с.32-33)
Згідно до інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. - земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210400000:01:013:0024, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 29.03.2001 року. (а.с.30-31)
Згідно копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 , виданого Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області 02 листопада 2007 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_6 укладений шлюб. (а.с.114)
Згідно довідки від 02.11.2023 року ОСОБА_3 мешкала за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 по день його смерті, проживали разом та вели спільне господарство. (а.с.113)
Згідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с.152)
Судом досліджена належним чином засвідчена копія спадкової справи №71/2021 від 07.12.2021 року заведена після смерті ОСОБА_6 . (а.с.152-202)
Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, окрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та іншихрезультатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої геєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна теєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення заповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон)).
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме чайно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (пункт 1 частини першої статті 27 Закону).
Так, за час життя, ОСОБА_6 набув у власність наступне майно: житловий будинок під АДРЕСА_3 , який належав ОСОБА_6 на підставі договору дарування жилого будинку незакінченого будівництвом, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Юрченко Н.В., 29.03.2001р., за реєстровим № 754 та акту прийому приватного домоволодіння в експлуатацію, затвердженого рішенням виконкому Дніпровської районної ради № 135 від року. Право власності зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації від 02.08.2001 р. за реєстровим № 24177, в книзі: 212, що підтверджується відповідним реєстраційним написом на договорі та довідкою, виданою ОКП "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" за вих. 881 від 31.08.2021 р., Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації № ДП161210930399, зареєстрованого Центром надання аміністративних послуг м. Кам'янське від 05.10.2021 р. за № 52706; та земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер: 1210400000:01:013:0024 під вищевказаним житловим будинком, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного ату на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 137102), виданого 28.10.2008 р. Управлінням земельних ресурсів у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10.09.2021 р., номер запису про право власності № 43917265, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2453554612040.
Підставою набуття права власності на нерухоме майно за договором дарування, є саме цей договір правочин), а не державна реєстрація права власності цього майна за обдарованим.
Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений 02 листопада 2007 року, тобто, до набуття ОСОБА_6 у приватну власність житлового будинку, а отже дане нерухоме майно не є спільною сумісною власністю подружжя.
Право власності у ОСОБА_6 на житловий будинок під АДРЕСА_3 виникло у нього на підставі договору дарування від 29.03.2001 р., а тому на вказаний об'єкт не розповсюджується режим спільної сумісної власності подружися.
Відповідач не надала належних та допустимих доказів виконання нею перебудов та добудов житлового будинку під час її подружнього життя з ОСОБА_6 , внаслідок нібито її спільної праці із ним.
Відповідач не зазначила інформацію про те, які саме перебудови або добудови були нею виконанні, а тому ці твердження не є підставою для віднесення житлового будинку до об'єкта спільної сумісної власності подружися.
Відповідно до частини першої статті 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружися.
Аналіз положень статей 57 та 62 СК України дає підстави для висновку про те, що стаття 57 цього Кодексу визначає правила віднесення майна до об'єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як стаття 62 цього Кодексу встановлює спеціальні умови, з настанням яких визначені попередньою нормою об'єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об'єктами спільної сумісної власності подружжя.
Для застосування передбачених статтею 62 СК України правил збільшення вартості майна повинне відбуватись внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєвою ознакою повинне бути істотне збільшення вартості майна як об'єкта, його якісних характеристик.
Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з'ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об'єкта до та після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об'єкта.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 січня 2019 року (справа -\ь 755/16633/15-11, провадження № 61-43953св18)/.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі Хч214/6174/15-ц (провадження №14-114цс20) зробила висновок, що істотність збільшення зартоеті має відбутися така, що первинний об'єкт нерухомості, який належав одному з подружися на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об'єктом нерухомого майна, який з'явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружися чи іншого з подружжя, який не є власником.
У даному випадку, перебування відповідачки ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 не с підставою для визнання житлового будинку та земельної ділянки об'єктами спільної сумісної власності подружжя, а отже у суду відсутні правові підстави, передбачені частиною першою статті 62 СК України, для визнання цього будинку та земельної ділянки об'єктами права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно статей 1216, 1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та лоов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Статтею 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно статті 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття зладщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами 1, 3, 5 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що тоадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 _ього Кодексу, він не заявив про відмов) від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона -залежить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, щозони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який пажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщині!. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно положень статті 1297 Цивиьного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відповідно до ст. 67Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Закон України «Про державну реєстрацію речових нрав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 316 Цивиьного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України, право власності насувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.
Відповідно до положень частини 1 статті 182 Цивиьного кодексу України.
зстановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підставі відмови в ній встановлюються Законом (частина четверта статті 182 Цивиьного кодексу України, стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речовій прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно положень п. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються права на житлові будинки, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.23 постанови №7 від ЗО травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Виходячи з вищевикладеного, за життя ОСОБА_6 набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 та земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер; 1210400000:01:013:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається із спадкової справи № 71/2021 від 07.12.2021 року, заведеної після смерті ОСОБА_6 три особи- ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємицями по закону після померлого ОСОБА_6 і які звернулися із заявами у встановлені законом строки про прийняття спадщини, але Постановами приватного нотаріуса їм було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1221 Цивільного кодексу України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК).
До особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеної о будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право приватної власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об'єкта нерухомого майна, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України (ч. 1 ст. 377 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, що перебував у приватній власності її попереднього власника, право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об'єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо попередньому власнику у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому розмірі.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).
За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Для подальшого утримання та збереження майна позивачу необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на вказаний будинок в судовому порядку, не існує.
За таких підстав суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання за ОСОБА_5 РНОКПП; 2973805084 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , який складається з: А- 2 житловий будинок, загальна площа 259,0 кв.м., житлова площа 75,4 кв.м.; В-1 погріб зі входом; Д-1 сарай; Ж-1 вбиральня-душ; 3-1 альтанка; К-1 навіс; № 1-15,1 споруди;1/3 частину земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер; 1210400000:01:013:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнання за ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на: 1/3 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , який складається з: А- 2 житловий будинок, загальна площа 259,0 кв.м,, житлова площа 75,4 кв.м.; В-1 погріб зі входом; Д-1 сарай; Ж-1 вбиральня-душ; 3-1 альтанка; К-1 навіс; № 1-15,1 споруди; 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210400000:01:013:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , слід задовольнити.
Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача витрат за надання професійної (правовї) допомоги в сумі 15000 грн. не підлягає задоволенню, оскільки не надано в підтвердження суми понесених витрат доказів.
Також з відповідача підлягає стягненню витрати понесені позивачами за сплату судового збору на підставі ст. 141 ЦПК України в розмірі 6370,00 грн., що повністю підтверджується наданими квитанціями про сплату судового збору.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Чередник Ірина Олександрівна, до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ялова Ольга Михайлівна, про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом- задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_14 РНОКПП; 2973805084 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на
- 1/3 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , який складається з: А- 2 житловий будинок, загальна площа 259,0 кв.м., житлова площа 75,4 кв.м.; В-1 погріб зі входом; Д-1 сарай; Ж-1 вбиральня-душ; 3-1 альтанка; К-1 навіс; № 1-15,1 споруди;
- 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер; 1210400000:01:013:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- на: 1/3 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , який складається з: А- 2 житловий будинок, загальна площа 259,0 кв.м,, житлова площа 75,4 кв.м.; В-1 погріб зі входом; Д-1 сарай; Ж-1 вбиральня-душ; 3-1 альтанка; К-1 навіс; № 1-15,1 споруди;
-1/3 частину земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер: 1210400000:01:013:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП; НОМЕР_1 та ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6370,00 грн.
В іншій частині позовних вимог про стгянення витрат на професійну (правову) допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 15 серпня 2024 року.
Суддя О.О. Лобарчук