Справа № 2а-5756/09/1770
"17" грудня 2009 р. 16год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Боймиструка С.В. при секретарі судового засідання Маньковському Д.В. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області
пропро визнання постанови нечинною,-
Позивач- суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання постанови № 0461 від 15.07.2009 р., прийнятої територіальним управлінням Головавтотрансінспекціїї в Рівненській області нечинною.
Відповідач позов не заперечив, в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Суд не вбачає поважних причин неприбуття представника відповідача і розглядає справу в даному судовому засіданні без його участі на підставі наявних у справі доказів згідно ст. 71, ч. 4 ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
15 червня 2009 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області проведено рейдову перевірку, за результатами якої складено акт № 140239.
На підставі даного акту перевірки територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Рівненській області прийнято постанову № 04061, від 15 липня 2009 року, якою до позивачки застосовано штрафні санкції в розмірі 510 грн. за перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм під час здійснення нерегулярних перевезень.
Суд дійшов висновку, що застосування штрафних санкцій за перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм під час здійснення нерегулярних перевезень на підставі постанови № 04061 є неправомірним з огляду на наступне.
Згідно із визначенням, даним статтею 1 «Про автомобільний транспорт»автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів. Отже початковим пунктом маршруту є м.Рівне, а кінцевим - м.Київ. Це підтверджується договором на перевезення пасажирів в режимі нерегулярних пасажирських перевезень.
Позивач здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, про що також зазначено і в акті перевірки.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»дано визначення нерегулярних пасажирських перевезень, відповідно до якого нерегулярні пасажирські перевезення це перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
Протяжність маршруту Рівне-Київ становить 320 км і ця обставина є загальновідомою.
Запис маршруту в актах перевірки Рівне-Київ-Рівне спростовується договором.
Таким чином, висновок в акті про те, що перевезення пасажирів здійснювались на маршруті, протяжність якого більша за 500 км, не відповідає дійсності.
В дорожньому листі зазначено маршрут Рівне-Київ -Рівне, але даний документ не підтверджує факт перевезення пасажирів за цим кільцевим маршрутом, оскільки відповідно до визначення, передбаченого ст.1 вищеназваного Закону, дорожній лист це документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу. Отже, запис в дорожньому листі не визначає маршрут для перевезення пасажирів, як це помилково вважає орган державного контролю, а лише визначає та обліковує роботу транспортного засобу.
Враховуючи вищенаведене, перевезення пасажирів за маршрутом Рівне-Київ відповідно до Закону «Про автомобільний транспорт»допускається одним водієм.
Факту перевезення пасажирів за кільцевим маршрутом Рівне-Київ-Рівне працівниками ГАТІ не встановлено.
Стаття 18 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачає, що перевізник зобов'язаний організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
Пунктом 2.5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 17 січня 2002 року № 18 та зареєстрованого в Мінюсті 4 лютого 2002 року за № 97/6385 передбачено, що при міжміських перевезеннях тривалість робочого часу водія може передбачатись власником за погодженням з профспілковим органом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (особою) до 10 годин. При цьому наявність другого водія Положення вимагає при тривалості робочого дня водія понад 12 годин.
Крім того, суд застосовує ч.7 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання
Як вбачається з матеріалів справи перевірки перевізника ОСОБА_2 здійснювалися 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 19, 24 червня 2009 року, тобто з порушенням ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт»та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.
Всі акти, на підставі яких прийняті вищезазначені постанови, складені в результаті рейдовий перевірок.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.
Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, передбачено форму завдання на перевірку, в якій є спеціальний реквізит «найменування суб'єкта «підприємницької діяльності, який підлягає перевірці», а потім зазначається місце перевірки. Форма завдання затверджена вищезазначеною постановою, а тому її дотримання є обов'язковим.
Відповідно до п.19 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування строк проведення рейдової перевірки не перевищує трьох днів.
Як вбачається з аналізу постанов, перевірки підприємця ОСОБА_2 проводились хаотично з недотриманням періодичності їх проведення, встановленої ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дії працівників Головавтотрансінспекції України щодо проведення перевірок, за результатами яких прийняті оскаржувані постанови, є незаконними, а постанови, прийняті за результатами таких перевірок -нечинними.
Акти, складені внаслідок незаконних перевірок, не можуть бути належними доказами законності застосування до позивача фінансових санкцій. Крім того, акти, складені в результаті неправомірних дій не породжують жодних правових наслідків.
При таких обставинах суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову в сумі 3,40 грн., присуджується йому з державного бюджету згідно частини 1 статті 94 КАС України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинною постанову Територіального управління Головавтотрансінспекції в Рівненській області № 0461 від 15 липня 2009 року.
Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача- ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1,Рівне,33000, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної
Суддя < Список > Боймиструк С.В.
Постанова складена в повному обсязі "21" грудня 2009 р.
< Список >
< Список >