Справа № 646/7957/24
№ провадження 1-кп/646/1006/2024
14.08.2024 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадженні №12024221100000634 від 02.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
Під час судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування посилався на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора, просив відмовити в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оскільки клопотання необгрунтовано, ризики не доведені, просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодового домашнього арешту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши прокурора, який підтримав клопотання та вважає доведеним висновок про існування ризиків, зазначених у клопотанні та наявність підстав для продовження запобіжного заходу, заслухавши обвинуваченого та захисника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Під час досудового розслідування ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.03.2024 задоволено клопотання слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області та обрано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Піщане, Куп'янського району, Харківської області, українцю, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід - тримання під вартою.
Ухвалою колегії Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 року відносно ОСОБА_8 продовжено застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 19.09.2024 включно.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати (які не зменшились та не змінились), які передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду ( п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за вчинення якого передбачене у виді позбавлення волі строком від 10 років, з огляду на тяжкість обвинувачення, існує ризик переховування від суду, з метою уникнення відповідальності.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілу та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Враховуючи, що відповідно до ст. ст. 23, 95 КПК України показання учасників кримінального провадження суд отримує усно та може обгрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, на даний час потерпілу та свідків ще не допитано. Тому, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_6 , будучи обізнаним про персональні дані та адреси проживання, може здійснювати незаконний вплив на зазначених осіб з метою зміни або відмови від раніше наданих показань.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Відтак є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, обгрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Окрім цього, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, а також активних бойових дій в м. Харкові та Харківській області, може спонукати ОСОБА_6 до втечі до іншого міста, населеного пункту, щоб переховуватися від суду та вчинити аналогічне кримінальне правопорушення.
При продовженні запобіжного заходу колегією суддів враховано також вік обвинуваченого, сімейний стан, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Також слід зазначити, що продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення останнім незаконного впливу на потерпілого та запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави продовження строку відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування на даний час не змінилися.
Судовий розгляд з об'єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вищеперелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченим запобіжного заходу не встановлено.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Виходячи з наведеного є всі підстави задовольнити клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 12.10.2024 року (включно).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 199, 314 - 316 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 12.10.2024 року (включно).
Строк дії ухвали до 12.10.2024 року (включно).
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3