13.08.2024
ЄУН 389/2726/24
Провадження №2-а/389/24/24
13 серпня 2024 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Берднікової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Чуканової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам'янка, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 , 31 липня 2024 року подав до суду позовну заяву, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №912415 від 23.07.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., а провадження у справі про адміністратвине правопорушення закрити.
На обгрунтування позову вказав, що 23.07.2024 поліцейським СРПП Відділу поліцейської діяльності №2 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області стосовно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАД №912415 за ч.2 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.
Вважає вказану постанову незаконною, винесеною з порушенням вимог чинного законодавства та такою, що порушує його права у зв?язку з наступним.
Суть порушення викладеного у вищезазначеній постанові полягає в тому, що він 23.07.2024 на автодорозі на с.Вілкове керував автомобілем ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування таким транспортним засобом згідно з постановою Знам?янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 02.04.2019 по виконавчому провадженню НОМЕР_4. У зв'язку з чим, на думку поліцейського порушив вимоги п.2 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП. При цьому, він наголошував поліцейському на тому, що постанова Знам?янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 02.04.2019 по виконавчому провадженню НОМЕР_4 скасована постановою старшого державного виконавця Знам'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 13.08.2020, але поліцейський не реагував на його пояснення та виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
Разом з тим, ч.2 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч.3 ст.126 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
В описовій частині оскаржуваної постанови поліцейським вказано, що він начебто обмежений в праві керування на підставі постанови ДВ від 02.04.2019 НОМЕР_4, таким чином, поліцейський повинен був скласти стосвно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 126 КУпАП, який в подальшому передати на розгляд суду.
Але, в порушення норм КУпАП поліцейським з невідомих причин складено стосовно нього постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП.
Враховуючи наведене, оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою, оскільки в його діях відсутній склад адміністратвиного правопорушення, як за ч.2 ст.126 КупАП так і за ч.3 ст.126 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно нього, закриттю.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій заявлені ним вимоги підтримав у повному обсязі і просив розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов як і будь-яких доказів чи клопотань по справі не надав.
Згідно з ч.4 ст.159 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 23.07.2024 поліцейським СРПП Відділу поліцейської діяльності №2 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №912415, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. В описовій частин постанови вказано, що ОСОБА_1 23.07.2024 о 19:50 год на автодорозі на село Вітове, керував транспортним засобом ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , будучи обмеженим у праві керування таким транспортним заособом відповідно до постанови Знам'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 02.04.2019 НОМЕР_4, чим порушив п.2 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.
Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Тобто, адміністративна відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП настає у випадку керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (особа не отримувала посвідчення водія, чи отримане нею посвідчення водія не містить відповідної категорії, що дає право керувати відповідним транспортним засобом.). Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.126 КУпАП інкримінується тим особам, хто не позбавлений, а саме обмежений у водійських правах.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП.
Положенням ст.221 КУпАП визначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами третьою і п'ятою статті 126 КУпАП.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і обєктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
У пінкту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», заначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Так, відповідно до ст.283 КУпАП постанова поміж іншого повинна містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У рішеннях від 30.05.2013 у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Така правова позиція висловлене в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а.
Відповідно до положень ст.62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
У межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення та виправити недоліки оскаржуваної постанови.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного парвопрушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП і в межах санкції вказаної статті накладено адміністративне стягнення. При цьому, викладенні у фабулі постанови обставин адміністративного правопорушення та суть адміністративного правопорушення, яке ставиться за провину позивачу, не відповідають диспозиції ч.2 ст.126 КУпАП, а підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП. Тобто дії ОСОБА_1 , які описані в оскаржуваній постанові, не правильно кваліфіковано за ч.2 ст.126 КУпАП.
Разом з тим, розгляд справ про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП не входить до компетенції органів національної поліції, а підвідомчий судам. До того ж, позивачем на спростування обставин викладених в оскаржуваній постанові до позовної заяви додано постанову державного виконавця Знам'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) від 13.08.2020, якою скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено постановою від 02.04.2019 у виконавчому провадженні НОМЕР_4.
За вказаного оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн не ґрунтується на нормах діючого законодавства України, у зв'язку з чим таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Наявність в діях позивача події і складу правпорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП не встановлено. Відтак, справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп., що підтверджується відповідною квитанцією.
З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір у вказаній сумі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову серія БАД №912415 від 23.07.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн 00 коп. - скасувати, а провадження по цій справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, код ЄДРПОУ 40108667, місцезнаходження: вул.Смілянська, 57, м.Черкаси.
Суддя Г.В. Берднікова