Справа № 347/1251/21
Провадження № 1-кп/347/33/24
(про відсторонення від посади)
14 серпня 2024 року м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Косів клопотання прокурора про відсторонення від посади ОСОБА_8
В провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області перебуває об'єднане кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.28 ч.1 ст.364, ч.3 ст.28 ч.2 ст.364, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.1 ст.364 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про відсторонення від посади обвинуваченого ОСОБА_8 . Клопотання обґрунтоване тим, що наказом директора Косівського РП «Райагроліс» №230-к від від 23.08.2013 року «Про прийом на роботу» ОСОБА_8 прийнято на роботу в Пістинське лісництво на посаду лісничого вказаного лісництва. ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується, у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному з метою одержання будь якої неправомірної вигоди для себе, інших фізичних та юридичних осіб, шляхом використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, вчиненого організованою групою, вдачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також у незаконній порубці дерева у лісах, збуті незаконно зрубаних дерев, організованою групою, вчиненій на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.
Злочини в яких обвинувачується ОСОБА_8 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6, та 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Обвинувачений ОСОБА_8 на даний час займає посаду лісничого Пістинського лісництва Косівського РП «Райагроліс». Перебування на вказаній посаді, надасть ОСОБА_8 використовуючи свої посадові повноваження знищити або пошкодити документи, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема документи, які стосуються заготівлі лісодеревини, а також вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення. Ухвалою суду від 12.06.2024 року ОСОБА_8 вже було відсторонено від посади, однак строк дії ухвали сплив 12.08.2024 року. ОСОБА_14 знову був допущений до роботи. Враховуючи вищенаведені обставини, прокурор просив відсторонити ОСОБА_8 від займаної посади на строк 2 місяці.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявлене ним клопотання підтримав повністю.
Обвинувачений ОСОБА_8 доводи клопотання повністю заперечив. ОСОБА_8 вважає, що обставини наведені прокурором є формальними. Він вже більше двох років не працює, оскільки його раніше було відсторонено від посади. Жодного наміру впливати на свідків, чи знищувати речові докази, які зберігаються на території РП «Райагроліс, в нього наміру немає». Просив відмовити в клопотанні.
Заслухавши доводи клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України є відсторонення від посади.
Порядок відсторонення від посади регулюється ст. 154 КПК України, відповідно до якої воно здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців та може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Згідно із ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: (1) правову підставу для відсторонення від посади; (2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; (3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення обвинуваченим конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого судового розгляду.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до їх вчинення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколами обшуків, протоколами огляду, висновками судових експертиз тощо.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, суд вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення суд має виходити з того чи пов'язане розслідуване кримінальне правопорушення із зайняттям особи відповідної посади та чи існують підстави вважати, що подальше перебування особи на такій посаді створює умови, за яких особа може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень при виконанні ним безпосередніх службових обов'язків лісничого Пістинського лісництва Косівського РП «Райагроліс».
У контексті ризику незаконного впливу на свідків, погоджується, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також слушними є доводи прокурора, про те, що обвинувачений може знищити чи пошкодити документи які стосуються заготівлі лісодеревини.
Разом із цим, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення взагалі не доведений ані слідчим у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду, що свідчить про відсутність у ОСОБА_8 прокримінальної поведінки.
На переконання суду, застосований запобіжний захід має забезпечувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.
Водночас, суд відзначає, що відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються незалежно один від одного.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 176-179, 194, 314 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Відсторонити обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної посади лісничого Пістинського лісництва Косівського РП «Райагроліс» (юридична адреса: с. Смодна, вул. Незалежності, 48 б, Косівського району, Івано-Франківської області) на строк два місяці до 14 жовтня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити для виконання до Косівського РП «Райагроліс» (юридична адреса: с. Смодна, вул. Незалежності, 48 б, Косівського району, Івано-Франківської області).
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1