02 листопада 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4857/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
при секретарі - Коробовій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу, -
07 жовтня 2010 року Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції (надалі - відповідач) , яким просило скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції Федаша О.В. про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. від 13.09.2010 року.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що Управлінням праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації рішення Диканського районного суду, на підставі якого видано виконавчий лист № 2а-247, виконано у спосіб, передбачений законодавством, а саме: до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області (надалі - Центр) направлено розпорядження про проведення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2, проведення ж зазначених виплат можливо за умови підготовки Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області відповідних виплатних документів. Також зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, що починається із 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Кошторисні призначення не передбачають відшкодування коштів за рішеннями судів за минулі роки. Асигнування на виконання судових рішень Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації не відкривалися, а управління не наділено повноваженнями щодо внесення змін до Закону України про державний бюджет щодо визначення додаткових бюджетних видатків на загальносуспільні портеби, самостійного розпорядження коштами держбюджету на цілі, не передбачені в бюджеті.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча були належним чином повідолмлені про час та місце розгляду справи, надіслали суду клопотання про розгляд справи без їх участі, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.02.2010 року державним виконавцем на підставі заяви стягувача від 18.02.2010 року, відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-247, виданого Диканським районним судом 18.02.2010 року, про зобов"язання Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку ОСОБА_2 за період з 09.07.2007 року по 20.09.2008 року та нарахувати і виплатити різницю в сумі 4893,72 грн. між одержаною нею допомогою, яка підлягала їй виплаті за вказаний період.
Вищевказаною постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для добровільного виконання рішення Диканського районного суду до 01.03.2010 року.
На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2010 року позивачем було проведено нарахування по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку ОСОБА_2 та направлено розпорядження до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області про проведення зазначених виплат.
18 травня 2010 року Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області повернуто особову справу ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації Полтавської області без виконання у зв'язку з тим, що, як зазначено у відповіді Центру № 12-06/1735 від 18.05.2010 року, визначений Управлінням розмір допомоги, яка підлягає виплаті, не співпадає з розміром, встановленим рішенням Диканського районного суду, а також у зв'язку зі спірністю питання щодо виплати допомоги за дитиною та незрозумілістю постанови Диканського районного суду від 15.04.2009 року.
26 серпня 2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції Федашем О.В. складено акт, у якому зазначено, що станом на 26.08.2010 року вищезазначене рішення Диканського районного суду боржником не виконано, у зв'язку з чим 01.09.2010 року за вих. № 4321/03-15 Управлінню праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації Полтавської області було направлено вимогу державного виконавця про виконання вказаного рішення суду, надано строк для виконання зазначеного рішення до 10.09.2010 року та попереджено боржника про наслідки невиконання законних вимог державного виконавця.
13 вересня 2010 року у зв'язку з невиконанням вказаної вимоги державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду в розмірі 340,00 грн.
З даною постановою позивач не погодився та оскаржив її до суду.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно положень статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999, № 606-XIV, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 76 Закону України “Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Державним виконавцем постановою про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2010 року позивачу було встановлено строк для добровільного виконання рішення Диканського районного суду до 01.03.2010 року.
Судом встановлено, що зазначене рішення позивачем у визначений строк не виконано, у зв'язку з чим відповідачем складено акт від 26.08.2010 року та направлено позивачу вимогу від 01.09.2010 року, якою встановлено строк для виконання рішення суду до 10.09.2010 року.
Разом з тим, вищезазначена вимога позивачем також виконана не була, тому державним виконавцем 13 вересня 2010 року винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 340,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 76 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Доводи позивача щодо невиконання рішення Диканського районного суду, на підставі якого було видано виконавчий лист № 2а-247, у зв'язку з тим, що Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області не підготовлено відповідних виплатних документів, суд оцінює критично з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що особову справу ОСОБА_2, яка направлялася позивачем до Центру разом з розпорядженням про перерахунок допомоги по догляду за дитиною та розрахунками до вказаних розпоряджень, повернулася до позивача без виконання зокрема у зв'язку із тим, що визначений Управлінням розмір допомоги, яка підлягає виплаті, не співпадала з розміром, встановленим рішенням Диканського районного суду.
Відповідь Центру разом з особовою справою надійшла до позивача 18 травня 2010 року, разом з тим, позивачем не було вжито заходів щодо перерахунку та вірного визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2, яка підлягає виплаті за рішенням Диканського районного суду, а також повторно не направлено до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області розпоряджень про проведення зазначених виплат і розрахунків до них.
Крім того, суду не надано доказів про вжиття будь-яких інших дій, спрямованих на виконання позивачем рішення Диканського районного суду від 15.04.2009 року, а також не вказано інших причин, які б перешкоджали виконанню зазначеного рішення.
Враховуючи викладене, зазначені обставини не можуть розцінюватися судом як поважні причини невиконання позивачем рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 87 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
З огляду на те, що у встановлені строки рішення Диканського районного суду, на підставі якого було видано виконавчий лист № 2а-247, позивачем без поважних причин не було виконано, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця про накладення штрафу від 13.09.2010 року ґрунтується на вимогах Закону України “Про виконавче провадження” та прийнята з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.
Доводи позивача про те, що кошторисні призначення не передбачають відшкодування коштів за рішеннями судів за минулі роки, а асигнування на виконання судових рішень Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації не відкривалися, а Управління не наділено повноваженнями щодо внесення змін до Закону України про державний бюджет щодо визначення додаткових бюджетних видатків на загальносуспільні потреби, самостійного розпорядження коштами держбюджету на цілі, не передбачені в бюджеті, судом до уваги не беруться, з огляду на наступне.
Як вбачається із змісту позовної заяви, Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації фактично не згодне із постановою Диканського районного суду від 15.04.2009 року, винесеної в порядку адміністративного судочинства, що набрала законної чинності та на виконання якої видано виконавчий лист № 2а-247/2009 від 18.02.2010 року.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов"язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, незгода із винесеною постановою однієї із сторін, коли вона набрала законної чинності, не є підставою для її невиконання.
Крім того, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово зазначав, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (справи “Бурдов проти Росії”, “Кечко проти України”).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не грунтуються на вимогах чинного законодавства та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про виконавче провадження”, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2010 року.
Суддя Л.О. Єресько