Справа № 201/9225/24
Провадження № 1-кс/201/3203/2024
08 серпня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 (ВКЗ), захисника ОСОБА_4 (ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 1 відділення СВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, у кримінальному провадженні № 22024130000000419, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2024 року, -
Короткий виклад клопотання.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчими СВ 3-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000419, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, до слідчого за викликами не з'являється, перебуває на тимчасово окупованій території, його оголошено у розшук, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив з огляду на необґрунтовану підозру і недоведеності ризиків, просив у його задоволенні відмовити.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим відділом 3 управління (з дислокації у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000419 від 29.07.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Луганськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що з лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією Російської Федерації (далі - РФ) проти України та окупацією частини території України. У ході вказаного міжнародного збройного конфлікту 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої спеціальної військової операції, що полягала у здійсненні повномасштабного вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), інших збройних формувань РФ та підконтрольних їм угруповань іррегулярних збройних формувань на територію України.
Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ та ін.)».
Відповідно до ст. 2, спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, Конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
Таким чином, із 19.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією РФ проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права (МГП).
При цьому, згідно зі ст. 47 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 особи, що перебувають під захистом, які знаходяться на окупованій території не будуть у жодному разі та жодним чином позбавлені переваг цієї Конвенції у зв'язку з будь-якими змінами, запровадженими стосовно керівних установ чи управління цією територією внаслідок її окупації, або у зв'язку з будь-якою угодою, укладеною між владою окупованої території та владою окупаційної держави, або у зв'язку з анексію окупаційною державою всієї або частини окупованої території.
Відповідно до ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 окупаційна держава не може примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах. Забороняється будь-який тиск чи пропаганда, спрямовані на забезпечення добровільного вступу на військову службу.
Водночас, згідно зі ст. 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, до серйозних порушень, серед іншого, належить примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави.
Відповідно до ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 воюючій стороні також забороняється примушувати громадян супротивної сторони брати участь у військових діях, спрямованих проти їхньої власної держави, навіть у випадку, якщо вони перебували на службі такої воюючої сторони до початку війни.
Керівництвом окупаційної адміністрації РФ («ЛНР») за попередньою змовою з вищим військово-політичним керівництвом РФ, в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту 19.02.2022, в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, на тимчасово окупованій території Луганської області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Луганської області, для участі у збройній агресії РФ проти України.
Крім того, з метою реалізації політики окупації та остаточної «інтеграції» окупованих території Луганської області до складу «ЛНР», придушення спротиву проукраїнського населення, керівництвом окупаційної адміністрації РФ в Луганській області прийнято низку юридично нікчемних документів, законність яких не визнається державою Україна - законів та підзаконних нормативних актів «ЛНР», направлених на забезпечення примусової загальної мобілізації громадян України, а саме (мовою оригіналу):
-«Закон ЛНР о военном положении» от 24.04.2015;
-«Постановление совета министров ЛНР об утверждении Временного положения о воинском учете» от 22.06.2017;
-«Закон ЛНР «О военной обязанности и военной службе» № 241-II от 14.06.2018;
-«Постановление совета министров ЛНР «Об утверждении положения о проведении военных сборов» от 02.03.2021 № 164/21;
-«Указ Главы ЛНР ОСОБА_7 «Об объявлении мобилизации и применении некоторых мер, направленных на обеспечение режима военного положения, введенного на территории луганской народной республики» № УГ-98/22 от 19.02.2022;
-«Приказ военного комиссара ЛНР ОСОБА_8 «Об объявлении мобилизации» № 22 от 19.02.2022;
-«Указ Главы ЛНР ОСОБА_7 «О ликвидации Военного комиссариата луганской народной республики» № УГ-368/23 от 03.05.2023.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 «Закону ЛНР № 241-II від 14.06.2018 «Про військовий обов'язок та військову службу», зокрема, передбачено, що (мовою оригіналу) «Военный комиссариат осуществляет воинский учет граждан через свои отделы, организованные в городах, районах, районах города Луганской народной республики, а также объединенные отделы, организованные для обслуживания нескольких городов, районов, районов и городов, районов в городе (далее - отделы военного комиссариата); «решением главы Луганской народной республики создается призывная комиссия Луганской Народной Республики, в состав которой включаются: 2) военный комиссар, который является заместителем председателя комиссии (п. 2 ч. 1 ст. 31 зазначеного «закону»).
«Законом ЛНР № 17-ІІ від 24.04.2015 «Про військовий стан» передбачено, що (мовою оригіналу) «Общая или частичная мобилизация, если она не была объявлена ранее, при введении военного положения на территории Луганской Народной Республики или в отдельных ее местностях объявляется в соответствии с законами и иными нормативными правовыми актами Луганской Народной Республики» (ч. 6 ст. 1 глави І).
Також, п. 7 розділу І т.зв. «Постанови ради міністрів ЛНР» від 22.06.2017 № 349/17 «Про затвердження тимчасового положення про військовий облік», зокрема, передбачено, що (мовою оригіналу) «за состояние воинского учета отвечает военный комиссар, по административно-территориальным единицам - начальники отделов военного комиссариата. Порядок организации воинского учета граждан, имеющих воинские звания офицеров и пребывающих в запасе Министерства государственной безопасности Луганской Народной Республики, определяется руководителем этого исполнительного органа государственной власти».
Пунктом 26 розділу II вказаного «нормативного акту» передбачено, що (мовою оригіналу) «контроль над осуществлением органами местного самоуправления первичного воинского учета проводится органом военного управления Народной милиции и военным комиссариатом в порядке, определяемом Народной милицией».
Крім того, пунктом 1.7 розділу І т.зв. «Постанови ради міністрів ЛНР від 02.03.2021 № 164/21 «Про затвердження положення про проведення військових зборів», зокрема, зазначається, що (мовою оригіналу) «На военный комиссариат возлагаются следующие функции: а) отбор граждан для призыва на учебные сборы во взаимодействии с комплектуемыми воинскими частями; б) организация медицинского освидетельствования граждан, призываемых на учебные сборы; в) оповещение и призыв граждан на военные сборы; г) организация перевозки граждан, призванных на военные сборы, от военного комиссариата (пункта сбора) до места проведения военных сборов и обратно; д) компенсация расходов организаций и граждан, связанных с проведением военных сборов. В случае неявки гражданина на место и вовремя, указанные в повестке военного комиссариата о призыве на военные сборы, без уважительных причин военный комиссар принимает все необходимые меры по его призыву и доставке к месту проведения военных сборов. При необходимости для этих целей в соответствии с Законом ЛНР от 14.06.2018 № 241-II «О воинской обязанности и военной службе» привлекаются органы внутренних дел» (п. 2.5 розділу II вказаного «положення»).
Так званим «Указом Голови ЛНР «Про оголошення мобілізації та вжиття окремих заходів, спрямованих на забезпечення режиму військового стану, введеного на території ЛНР» № УГ-98/22 від 19.02.2022 оголошено загальну мобілізацію на території «ЛНР» та передбачено, зокрема, обов'язок призвати на військову службу чоловіків, які перебувають або повинні перебувати на військовому обліку, а також у запасі віком від 18 до 55 років, а також заборону останнім виїзд за межі «ЛНР».
У свою чергу, «Наказом військового комісара ЛНР ОСОБА_9 № 22 від 19.02.2022 «Об объявлении мобилизации» конкретизовано обов'язок призову осіб чоловічої статі на військову службу, а саме (мовою оригіналу) «Всем офицерам, прапорщикам, мичманам, сержантам, старшинам, солдатам и матросам запаса, проживающим постоянно на территории Луганской Народной Республики, имеющим мобилизационные предписания или получившим персональные повестки отделов военного комиссариата Луганской Народной Республики по административно - территориальным единицам, явиться в сроки и пункты, указанные в персональных повестках, а в случае неполучения персональных повесток прибыть в сроки и пункты, указанные в мобилизационных предписаниях».
Крім того, 22.03.2023 створено юридичну особу РФ «Федеральна казенна установа «Військовий комісаріат Луганської Народної Республіки» (юридична адреса: АДРЕСА_2 ) та у подальшому «Указом Голови ЛНР «Про ліквідацію військового комісаріату Луганської Народної Республіки» № УГ-368/23 від 03.05.2023 розпочато процедуру ліквідації структурних підрозділів «Військових комісаріатів ЛНР», створених у 2015 році у складі «Народної міліції ЛНР».
З моменту створення юридичної особи РФ «Федеральна казенна установа «Військовий комісаріат Луганської Народної Республіки» їй підпорядковуються підрозділи (комісаріати) по міським та муніципальним округам «ЛНР».
Так, будучи залученим до протиправної діяльності вищого військово-політичного керівництва РФ, що полягало у підготовці та початку військової операції в Україні з метою окупації території України, шляхом ведення агресивної війни на її території, у тому числі для захоплення, утримання і встановлення контролю над населеними пунктами України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміючи наявність міжнародного збройного конфлікту, шляхом видання «Указу Голови ЛНР» «Про оголошення мобілізації та вжиття окремих заходів, спрямованих на забезпечення режиму військового стану, введеного на території ЛНР» № УГ-98/22 від 19.02.2022, організував здійснення загальної мобілізації чоловічого населення віком від 18 до 55 років на тимчасово окупованій території Луганської області з метою його подальшого залучення до участі у збройній агресії РФ проти України.
Отже, починаючи з 19.02.2022 по теперішній час, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді «Голови Луганської Народної Республіки», розуміючи наявність міжнародного збройного конфлікту, на виконання спільного злочинного плану з вищим політичним керівництвом РФ, видавав та продовжує видавати на цей час, використовуючи свої владні повноваження, юридично нікчемні документи, законність яких не визнається державою Україна - підзаконні нормативні акти «ЛНР», зокрема «Укази Голови Луганської Народної Республіки», на виконання яких особи, стосовно яких обвинувальні акти направлено до суду, а також інші невстановлені особи, стосовно яких розслідуються окремі кримінальні провадження, у порушення вимог статей 3, 68 Конституції України, статей 4, 8, 51, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 забезпечують проведення загальної примусової мобілізації чоловіків віком від 18 до 55 років на тимчасово окупованій території Луганської області, які в подальшому, в примусовому порядку, через загрозу застосування «кримінальної відповідальності», передбаченої ст. 406 «Ухилення від проходження військової та альтернативної цивільної служби» «Кримінального кодексу Луганської Народної Республіки», без відповідної бойової підготовки направляються для ведення бойових дій проти України у складі регулярних військ ЗС РФ.
Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_6 , особами, стосовно яких обвинувальні акти направлено до суду, разом з іншими невстановленими особами, стосовно яких розслідуються окремі кримінальні провадження, примусово мобілізовано невстановлену досудовим розслідуванням кількість громадян України, які мешкали на тимчасово окупованій території Луганської області, серед яких:
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусово мобілізований на території міста Краснодон (нині Сорокине) Луганської області примусово мобілізовано громадянина України;
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , примусово мобілізований на території міста Свердловськ (нині Довжанськ) Луганської області;
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , примусово мобілізовані на території Старобільського району Луганської області;
-Матякубов ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_18 та ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , примусово мобілізовані на території міста Луганськ.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 порушив вимоги ст. ст. 4, 8, 51, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 18.05.2023. Так, у ході проведення огляду виявлено (мова оригіналу) «Указ Главы ЛНР ОСОБА_7 «Об объявлении мобилизации и применении некоторых мер, направленных на обеспечение режима военного положения, введенного на территории Луганской Народной Республики» № УГ-98/22 от 19.02.2022»;
-протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 27.09.2023. Так, у ході проведення огляду виявлено факт обрання 23.09.2023 ОСОБА_6 головою Луганської Народної Республіки;
-протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 28.09.2023. Так, у ході проведення огляду виявлено (мова оригіналу) «Постановление «Об избрании Главы Луганской Народной Республики» № 14-НС от 23.09.2023;
-протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 15.11.2023. Так, у ході проведення огляду виявлено (мова оригіналу) «Постановление № 117 от 14 ноября 2018 года «О результатах выборов Главы Луганской Народной Республики, назначенных на 11 ноября 2018 года»»;
-протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 15.04.2024. Так, у ході проведення огляду виявлено публікацію на сайті (мова оригіналу) «Глава Луганской Народной Республики» про (мова оригіналу) « ОСОБА_7 »;
-висновком портретної експертизи № 350 від 19.06.2024, згідно з яким на наданих на дослідженнях у якості порівняльного матеріалу файлах, зображена одна й та сама особа;
-протоколом огляду ресурсів мережі Інтернет від 12.06.2024. Так, у ході проведення огляду виявлено відео публікацію під назвою (мова оригіналу) «ГТРК ЛНР. Экстренное заявление Главы ОСОБА_29 Пасечника. 19 февраля 2022 г.», на якому ОСОБА_6 повідомляє про оголошення ним загальної мобілізації;
-протоколом огляду мережі Інтернет від 12.06.2024. Так, у ході проведення огляду виявлено відео публікацію під назвою (мова оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_20 », на якому ОСОБА_6 повідомляє серед іншого про оголошення загальної мобілізації;
-протоколами допитів потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_30 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .
Таким чином, стороною обвинувачення дотримано вимоги щодо розумності підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Щодо належного повідомлення про підозру.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовженням строку дії воєнного стану в Україні, захопленням невстановленими учасниками НЗФ т.зв. «ЛНР» окупаційної адміністрації РФ спільно з військовослужбовцями ЗС РФ населених пунктів Луганської області, проведенням на цій території активних бойових дій, наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, а відтак обґрунтованістю неможливості вручити повістку про виклик та повідомлення про підозру останньому, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) від ІНФОРМАЦІЯ_21 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 на 23.07.2024, 24.07.2024 та 25.07.2024 за зазначеною в повістці адресою для допиту як підозрюваного та проведення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42020130000000148 від 16.10.2020.
Жодного разу у призначений час підозрюваний ОСОБА_6 у визначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судового виклику і приводу.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
На підставі вищевикладеного, слідчим за погодженням з прокурором 19.07.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
Таким чином 19.07.2024 у кримінальному провадженні № 42020130000000148 від 16.10.2020 ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
29.07.2024 матеріали стосовно ОСОБА_6 з кримінального провадження № 42020130000000148 від 16.10.2020 виділено в окреме кримінальне провадження за № 22024130000000419.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Щодо ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в разі визнання його винного у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється;
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до слідчого три рази у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому, прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всіх територіальних громад та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території, де продовжує свою протиправну діяльність, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі на тимчасово окуповану територію у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які викривають злочинну діяльність ОСОБА_6 свідчить те, що останній разом з потерпілими проживає та тимчасово окупованій території Луганської області та може здійснювати на них тиск, схиляти потерпілих як особисто, так і через інших осіб до дачі неправдивих показань, шляхом погроз, умовлянь, відання злочинних наказів, тощо, тим саме перешкоджати встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме населених пунктів Луганської області, де ОСОБА_6 здійснює свою протиправну діяльність, що дає йому можливість продовжувати здійснювати її й наразі;
- поведінка підозрюваного ОСОБА_6 , який своїми умисними діями підтримує окупаційну політику рф, щодо територій незалежної України.
Щодо розшуку.
29.07.2024 підозрюваного ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 22024130000000419 від 29.07.2024 оголошено у розшук.
Щодо перебування підозрюваного на окупованій території.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року № 309 більшість населених пунктів Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Крім того, згідно з межами та переліком районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях (додаються), затвердженого Указом Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 місто Луганськ (у тому числі місто Олександрівськ, селище Зразкове, селище Тепличне, селище міського типу Катеринівка) є тимчасово окупованою територією у Луганській області.
Про те, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України свідчать наступні докази:
- відповідь оперативного підрозділу від 26.07.2024 № 5/5-1267, згідно з якою ОСОБА_6 на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території Луганської області - м. Луганськ;
- відповідь ГЦОСІ ДПСУ від 27.05.2024 № 19-36756/18/24, згідно якої відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_6 в період з 08.11.2017 по 27.05.2024 не виявлено;
- оглянута відеопублікація на офіційному Телеграм-каналі голови Луганської Народної Республіки (мова оригіналу) «Леонид Пасечник», відповідно до якої станом на 15.03.2024 ОСОБА_6 перебував на тимчасово окупованій території, та на одній з виборчих дільниць приймав участь у виборах президента Російської Федерації;
- оглянута відеопублікація на офіційному Телеграм-каналі голови Луганської Народної Республіки (мова оригіналу) «Леонид Пасечник», відповідно до якої станом на 23.07.2024 ОСОБА_6 перебував на тимчасово окупованій території, та зустрічався з російськими співачкою та актором.
- інші докази, про які йдеться мова у цьому клопотанні.
Зазначені відомості свідчать про те, що підозрюваний станом на теперішній час продовжує свою злочинну діяльність на території Луганської області.
Висновки.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, його оголошено у розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Щодо застави.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Інші питання.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, у кримінальному провадженні № 22024130000000419, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2024 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1