Справа № 201/9434/24
Провадження № 1-кс/201/3288/2024
07 серпня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 (ВКЗ), захисника ОСОБА_4 (ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС СВ 2-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 , погодженого прокурором Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22023050000004223, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2023 року, -
Короткий виклад клопотання.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчими СВ 2-го управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 22023050000004223, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, до слідчого за викликами не з'являється, перебуває на тимчасово окупованій території, його оголошено у розшук, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Захисник просив в задоволенні клопотання відмовити з огляду на відсутність конфіденційної бесіди зі своїм підзахисним.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22023050000004223 від 31.10.2023 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що в порушення порядку, встановленого Конституцією України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів, на тимчасово окупованій території Донецької області, представниками так званої «ДНР», підконтрольними державі-агресору - Російській Федерації, організовано та забезпечено діяльність незаконних органів влади, зокрема відповідно до Закону так званого «Народного совета ДНР» від 31.03.2023 «Об образовании на территории Донецкой Народной Республики городских и муниципальных округов, установлении их границ» на території т. зв. «ДНР» було утворено так званий « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (посилання на «офіційну» публікацію ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Метою створення вказаного «муниципального округа» було встановлення тa укріплення впливу окупаційної влади на захопленій території.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» місто Дебальцеве визначено як тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (як частина Горлівського району Донецької області). Відповідно до Закону «Народного совета ДНР» N? 468-ПНС від 14.08.2023 «О местном самоуправлении в Донецкой Народной Республике» (посилання «офіційну» публікацію http://gisnpa-dnr.ru/npa/0002-468-ihc-20230814/) 27.09.2023 під час проведення другої наради так званого « ІНФОРМАЦІЯ_4 » шляхом таємного голосування було обрано «главой муниципального образования Дебальцевского муниципального округа ДНР» ОСОБА_6 , після чого останній в присутності депутатів т. зв. «Дебальцевского муниципального совета» прийняв відповідну присягу, що підтверджується наявними фото та відеоматеріалами інтернет ресурсів (посилання ІНФОРМАЦІЯ_5 .html).
Так, встановлено, що 27.09.2023 ОСОБА_6 , який на той момент займав посаду так званого «голови адміністрації» міста Дебальцеве, під час проведення другої наради так званого «Дебальцевского городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва» шляхом таємного
голосування було обрано так званим «Главой муниципального образования ІНФОРМАЦІЯ_6 », після чого останній в
присутності депутатів так званого «Дебальцевского муниципального совета», з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу Російської Федерації, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, невизнання РФ поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій її території, реалізував свій умисел на співпрацю з представниками держави агресора, прийнявши при цьому відповідну присягу, що підтверджується наявними фото та відеоматеріалами в мережі Інтернет ( ІНФОРМАЦІЯ_5 .html ).
При цьому, відповідно до ст. 35 так званого «Закону» «Про місцеве самоврядування в Донецькій народній Республіці», прийнятого Постановою так званої Народної Ради від 14.08.2023 зазначено, що голова муніципального утворення є вищою посадовою особою муніципального утворення та наділяється статутом муніципального утворення власними повноваженнями з вирішення питань місцевого значення.
Голова муніципального утворення у відповідності зі «статутом» муніципального утворення обирається представницьким органом муніципального утворення з числа кандидатів, пред'явлених конкурсною комісією за результатами конкурсу.
При цьому, вказана норма «статуту» в частині обрання на посаду представницьким органом муніципального утворення з числа кандидатів, пред'явлених конкурсною комісією підтверджує добровільну згоду ОСОБА_6 на таке обрання, оскільки передбачає наявність «конкурсу», в якому необхідно брати учать, тобто добровільне суб'єктивне ставлення на це.
Враховуючи викладене, громадянин України ОСОБА_6 , усвідомлюючи все вищевикладене, а також, злочинний характер та суспільну небезпечність своїх дій, діючи з прямим умислом, перебуваючи на тимчасово окупованій території - в м. Дебальцеве Донецької області, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, на виконання «так званого» рішення другої наради так званого «Дебальцевского городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва» від 27.09.2023 в частині обрання його на посаду так званого «Голови муніципального утворення Дебальцевського муніципального округа ДНР» присягнув, тим самим надав свою добровільну згоду і указом голови так званої «днр» ОСОБА_7 від 27.09.2023 № 412, був звільнений з посади голови адміністрації міста Дебальцеве 26.09.2023 у зв'язку з обранням головою муніципального утворення Донецької народної республіки, таким чином добровільно зайняв посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Крім того, відповідно до положень ст. 30 так званого «Статуту» Муніципального утворення міський округ Дебальцеве «Донецької Народної
Республіки», затвердженого Рішенням сесії так званого Дебальцевської міської ради № 1/5-1 від 25.10.2013 визначено повноваження так званого
«Голови округа», серед яких:
-підписання та оприлюднення нормативно-правових актів, прийнятих Дебальцівською міською радою;
-видання в межах своїх повноважень нормативно-правових актів;
-керування роботою Адміністрації округа на основі єдиноначальності;
-бере участь в роботі Дебальцевської міської ради з правом нарадчого голосу;
-вносить на розгляд Дебальцевської міської ради нормативно правові акти, які передбачають встановлення, зміні та скасування місцевих податків та зборів, здійснення витрат з коштів бюджету округа;
-надає на затвердження Дебальцевської міської ради проект стратегії соціально-економічного розвитку округа та звіт про її реалізацію, проект структури Адміністрації округа;
-затверджує штатний розпис Адміністрації округа; призначає на посаду та звільняє від займаної посади муніципальних службовців Адміністрації округа, займаючи вищі посади муніципальної служби керівників інших органів місцевого самоврядування, керівників муніципальних підприємств та установ, застосовує до них заходи заохочення дисциплінарної відповідальності;
-керує та розпоряджується муніципальною власністю округа; здійснює керівництво цивільним захистом на території округа;
-приймає рішення про утворення постійно діючих комісій при Адміністрації округу тa організації контроля за їх діяльністю у відповідності із законодавством Російської Федерації;
-організовує роботу по виконанню Адміністрацією округа та муніципальними підприємствами, установами законів та інших нормативних правових актів органів місцевого самоврядування округа на території округало відкриває та закриває особові рахунки
Адміністрації округа у відділеннях федерального казначейства, розпоряджується коштами Адміністративного округа, підписує фінансові документи;
-приймає рішення про підготовку генерального плану округа та пропозицій щодо внесення змін до нього, затверджує план реалізації
генерального плану округу;
-приймає рішення про підготовку проекту правил землекористування та забудови округа, направлення проекту правил землекористування та забудови округа в Дебальцівську міську раду або скасування проектів правил землекористування та забудови округа та направленні його на доопрацювання в порядку, встановленому Містобудівним кодексом Російської Федерації; несе відповідальність за благоустрій на території округа.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займаючи посаду так званого «главы администрации города Дебальцево», усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, керуючись ідеологічними мотивами, з метою заняття керівної посади у незаконно створеному органі влади, а саме так званого «главой муниципального образования Дебальцевского муниципального округа ДНР», тобто посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, будучи добровільно висунутим так званим «главой ДНР» ОСОБА_7 , не пізніше 27.09.2023 (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена), перебуваючи на тимчасово окупованій території, а саме у м. Дебальцеве Донецької області (більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено), більшістю голосів так званих «депутатов ІНФОРМАЦІЯ_7 », шляхом таємного голосування, добровільно був обраний на так звану посаду «главы муниципального образования Дебальцевского муниципального округа ДНР» та з того часу почав виконувати повноваження пов'язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному обранні громадянина України на посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколами огляду мережі Інтернет;
- матеріалами, отриманими від співробітників оперативного підрозділу за результатами виконання ними доручення слідчого по кримінальному провадженню;
- допитами свідків та пред'явлення особи для впізнання.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Щодо належного повідомлення про підозру.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням АДРЕСА_1 та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_6 на 28.07.2024, 29.07.2024 та 30.07.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22023050000004223 від 31.10.2023 отримання письмового повідомлення про повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором 24.07.2024, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України повідомлення про підозру вручено ОСОБА_4 , який є захисником за призначенням.
Таким чином 24.07.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному обранні громадянина України на посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Щодо ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до прокурора шість разів, у тому числі тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрюваного оголошено у розшук;
- спосіб вчинення злочину (вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
- санкцією статей передбаченого найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що ОСОБА_6 , на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, активно співпрацює з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити скоєне ним кримінальне правопорушення, що надає йому можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Щодо розшуку.
Постановою слідчого від 01.08.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Щодо перебування підозрюваного на окупованій території.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Висновки.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України, його оголошено у розшук, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Щодо застави.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Інші питання.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22023050000004223, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2023 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Бахмутської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1