Провадження № 11-кп/803/2863/24 Справа № 203/756/16-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
14 серпня 2024 року м. Дніпро
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.153 КК України (в редакції Закону № 2295-VI від 01.06.2010),-
12 серпня 2024 року до Дніпровського апеляційного суду надійшли матеріали даного кримінального провадження, з яких убачається, що вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровськавід 08.07.2024 визнано винними та засуджено:
- ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.153 Кримінального кодексу України (далі- КК) (в редакції Закону №2295-VI від 01.06.2010 ), до покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк проведений під вартою в період з 06.12.2015 по 06.12.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та строк перебування під цілодобовим домашнім арештом в період з 06.12.2017 по 03.02.2018, із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Вважати ОСОБА_3 таким, що відбув покарання за цим вироком.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
- ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.153 КК (в редакції Закону № 2295-VI від 01.06.2010 ), до покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_4 у строк покарання строк проведений під вартою в період з 29.08.2016 по 06.12.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі; строк перебування під цілодобовим домашнім арештом в період з 12.05.2016 по 25.08.2016 та в період з 06.12.2017 по 03.02.2018, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, та строк перебування під вартою в період з 15.05.2024 по 08.07.2024 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2024 року, за яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.185 КК до двох років позбавлення волі, з випробувальним терміном 2 роки, ухвалено до самостійного виконання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
На вирок суду 16 липня 2024 року обвинуваченим ОСОБА_4 подана апеляційна скарга у формі клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення, в якому він просить зарахувати йому на підставі ч.5 ст.72 КК ( в редакції Закону №838-VIII) у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 15.05.2024 з розрахунку день за два ( том №10 а.п.58).
Натомість 29 липня 2024 року обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання, в якому фактично відмовлявся від раніше поданого ним клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення від 16.07.2024 ( том №10 а.п. 65).
Відповідно до ст.398 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Вищенаведені обставини свідчать про те, що в рамках даного кримінального провадження єдиним учасником процесу, що виявляв бажання оскаржити вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2024 в апеляційному порядку, виявився обвинувачений ОСОБА_4 , але який фактично відмовився у подальшому реалізувати своє процесуальне право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, тому вважаю відсутніми підстави для відкриття апеляційного провадження.
Разом з цим положеннями статті 399 КПК чітко не врегульоване питання ухвалення апеляційним судом процесуального рішення у таких випадках, а тому вважаю за необхідне застосувати положення ч.6 ст.9 КПК, які зазначають, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до визначеної п.17 ч.1 ст.7 та ст.24 КПК засади кримінального провадження - забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Отже враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 відмовився від гарантованого йому процесуального права апеляційного оскарження вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 08.07.2024, тому у даному конкретному випадку слід залишити без розгляду апеляційну скаргу / клопотання / обвинуваченого ОСОБА_4 та повернути її разом з матеріалами кримінального провадження до суду першої інстанції, як такі, що не містять підстав для відкриття апеляційного провадження.
Водночас роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що повернення апеляційної скарги не позбавляють його права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ч.6 ст.9, п.17 ч.1 ст.7 та ст.24 КПК, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 08.07.2024відносно нього та ОСОБА_3 за ч.2 ст.153 КК України - повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя: