Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
18.10.2010 р. Справа № 2а - 6731/09/1470
м.Миколаїв
10:00
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю :
секретаря судового засідання Богзи Н.А.,
представника позивача: Ільчика І.С. -дов. №3709 від 08.07.2009,
представника відповідача: Плахотнюк Н.В. - дов. №6/9/10-014 від 02.08.2010,
представника прокуратури: Волкожи С.В. -посв. №1284 від 16.11.2006,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомТОВ "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ", вул. Заводська, 2,Первомайське,Жовтневий район, Миколаївська область,57232
доДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, вул. Торгова, 63 А,Миколаїв,54050
Прокуратура Миколаївської області (54030, м.Миколаїв, вул..Спаська, 28),
проскасування податкового повідомлення - рішення №0000832301/0 від 17.11.2009 р.,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 17.11.2009.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:
- чинне законодавство не ставить право платника податків на отримання ПДВ з бюджету в залежність від взаєморозрахунків з контрагентами -постачальниками та, відповідно, не залежить від проведення зустрічних перевірок податковими органами;
- Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі -Закон №168/97-ВР) не передбачена відповідальність платника податків за дії інших платників, в тому числі осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин;
- Закон №168/97-ВР не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження до бюджету податку на додану вартість. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту;
- згідно п.10.2 ст.10 Закону №168/97-ВР платник податку відповідає за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджет відповідно до закону. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем або його постачальниками (у тому числі, внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування;
- первинні бухгалтерські документи, які надавались відповідачу при проведенні перевірки підтверджують фактичне здійснення господарських операцій ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»з першими контрагентами -ТОВ «Індастріал Трейдінг Компані»та ПП «Метекс», а включення або не включення прямим постачальником цих сум до податкових зобов'язань відповідного звітного податкового періоду не надає контролюючому органу права на зменшення заявлених сум бюджетного відшкодування;
- Закон України «Про систему оподаткування»не надає платнику податків права та не передбачає його обов'язку вимагати від інших платників податків будь-яких відомостей щодо здійснення господарської діяльності, контролювати показники податкової звітності та сплати податків. Тим більше, що з суб'єктами господарської діяльності по другому, третьому та інших ланцюгам постачання ТОВ «Юкрейніан шугар компані»взагалі не мало будь-яких господарських відносин;
- порушення постачальником або його контрагентами порядку здійснення господарських операцій не може впливати на результати діяльності позивача та бути підставою для притягнення його до відповідальності;
- вмотивовуючи прийняте податкове повідомлення-рішення відповідач вказує на привласнення окремими суб'єктами підприємницької діяльності, що беруть участь у ланцюгах поставок, бюджетних коштів в розмірі сум сплаченого у складі ціни товару ПДВ, наявність у них ознак фіктивності або наміру щодо ухилення від сплати податків, однак доказів встановлення таких фактів у певний процесуальний спосіб, зокрема при розслідуванні злочинів, відповідачем не надано, тобто приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідач керувався припущеннями;
- чинне законодавство не вимагає, щоб товари чи послуги, у зв'язку з придбанням яких позивач визначив податковий кредит, почали використовуватися в його господарської діяльності. Достатньо лише щоб ці товари (послуги) були придбані позивачем з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. Включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по послугам з ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також консультаційним послугам, послугам по монтажним роботам, послуг з ремонту тепловозу та придбання вугілля, дизельних погрузчиків, з вартості будівельних матеріалів, підтверджені документами, які свідчать про використання вказаних послуг у межах господарської діяльності платника податку.
- планова виїзна перевірка позивача була проведена з порушенням абз.1 п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, оскільки уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року був поданий позивачем 25.08.2009, а в акті від 05.11.2009 зазначено, що перевірка проводилась з 16.10.2009 р. по 29.10.2009, тобто поза межами 30 денного строку, що є порушенням встановленого законодавством терміну здійснення перевірки.
Відповідач проти позову заперечує (т.1 а.с.151, 152), з тих підстав, що:
- право на нарахування податкового кредиту, крім наявності належним чином оформленої податкової накладної, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальність факту придбання платником податку товарів, а наявність у покупця належно оформлених документів, є вторинним чинником, який має посвідчувати реальність факту придбання платником податку товарів;
- приписи п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит, передбачають обов'язкову наявність такої підстави як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають тільки суми , сплачені до бюджету виникає з самої суті розуміння податку, його основної функції -формування доходів Державного Бюджету України.
- перевірка проведена з повним дотриманням вимог діючого законодавства та приписів абз.1 п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР.
- платник податку не мав підстав для включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по послугам з ведення бухгалтерського та податкового обліку, консультаційним послугам, послуг по підрядним роботам щодо монтажу, ремонту тепловозу, придбання будівельних матеріалів, вугілля, дизельних погрузчиків, тощо, отримання яких не підтверджено документами, які б свідчили про використання вказаних товарів та послуг у межах господарської діяльності.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 18.10.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
В період з 16.10.2009 по 29.10.2009 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області (надалі - ДПІ у Жовтневому районі), проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів за липень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з вересня 2008 року по липень 2009 року.
За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі складено акт №1177/23-34539925 від 05.11.2009 (а.с.56-105).
10.11.2009 позивачем подані заперечення до акту перевірки (а.с.138-141), які листом ДПІ у Жовтневому районі від 12.11.2009 повідомив позивача, що його заперечення не обґрунтовані та не можуть бути враховані при прийнятті податкового повідомлення-рішення (а.с.142-146).
На підставі акту перевірки №1177/23-34539925 від 05.11.2009, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 17.11.2009 (а.с.147), яким згідно з п.п.„б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III (надалі -Закон №2181-III), п.п.7.7.5, п.п.„б” п.п.7.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, за порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, контролюючий орган зменшив ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2959057,0 грн. (в т. ч. за лютий 2009 року на 103510,0 грн., за березень 2008 року на 180910,0 грн. та за липень 2009 року на 2674637,0 грн.)
Не погодившись з винесеним ДПІ у Жовтневому районі податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В акті перевірки №1177/23-34539925 від 05.11.2009 та податковому повідомленні-рішенні №0000832301/0 від 17.11.2009 відповідач посилається на порушення ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР.
У пункті 1 розділу 4 «Висновок»акту перевірки №1177/23-34539925 від 05.11.2009 зазначено, що на порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на суму 103510,0 грн., за березень 2009 року на суму 180910,0 грн., за липень 2009 року на суму 2674637,0 грн.
Як вбачається з акту перевірки, пояснень та розрахунків наданих відповідачем, причинами зменшення бюджетного відшкодування за лютий та березень 2009 року стало не включення контрагентами позивача ПП «Метекс-М», ТОВ «Індастріал Трейдін Компані», ТОВ «Прокс-М», ТОВ «Респект-Стройкомплект»та ТОВ «Ремком»(і далі по ланцюгам) податку на додану вартість до своїх податкових зобов'язань та несплата ПДВ до бюджету у відповідних періодах (т.1 а.с.91,93; т.10 а.с.20). При цьому податкова зазначає, що Закон №168/97-ВР встановлює прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням цього податку. Крім того, відповідач вказує, що серед контрагентів позивача по ланцюгам постачання є суб'єкти господарської діяльності з ознаками фіктивності.
Підставою ж для зменшення бюджетного відшкодування за липень 2009 року став висновок податкової про невикористання у господарській діяльності товарів, робіт (послуг), отримання яких позивачем вплинуло на формування суми заявленої до бюджетного відшкодування (т.10 а.с.19).
1. З приводу правомірності зменшення ДПІ у Жовтневому районі бюджетного відшкодування за лютий та березень 2009 року слід зазначити наступне.
Приписами п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.п.7.4 п.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, аналіз вказаних норм дає підстави зробити висновок про те, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон №168/97-ВР не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податків до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
Право платника податку на податковий кредит, де бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, виникає при наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (по розрахункам між позивачем та його безпосереднім контрагентом).
Закон №168/97-ВР не передбачає відповідальності платників податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.
Так, у п.1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з вимогами п.10.2 ст.10 Закону №168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»п.10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідні до закону.
Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами - постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
На підтвердження товарності операцій з ПП «Метекс-М»позивачем надано суду договір поставки металопрокату (т.3 а.с.7-9), рахунок-фактура, платіжне доручення, видаткова та податкова накладні, що підтверджують факт поставки товару та його оплату (т.3 а.с.10-13).
На підтвердження товарності операцій з ТОВ «Індастріал Трейдін Компані»позивачем надано суду договори купівлі-продажу цукру (т.3 а.с.63-65,72-74), рахунки-фактури (т.3 а.с.66,75), платіжні доручення (т.3 а.с.67-69,76), видаткові накладні (т.3 а.с.71,78) та податкові накладні (т.3 а.с.71,78), що підтверджують факт поставки товару та його оплату.
На підтвердження товарності операцій з ТОВ «Респект-Стройкомплект»позивачем надано суду договори купівлі-продажу будівельних матеріалів (т.2 а.с.63-65,72-74), рахунки-фактури, платіжні доручення, видаткові накладні та податкові накладні (т.2 а.с.31-135), що підтверджують факт поставки товару та його оплату.
На підтвердження товарності операцій з ТОВ «Прокс-М»позивачем надано суду договори на виконання робіт (т.3 а.с.1-4, 14-17, 22-25), рахунки (т.3 а.с.5,19,27,28), акти виконаних робіт (т.3 а.с.21,29), платіжні доручення (т.3 а.с.5,18,26) та податкові накладні (т.3 а.с.6,20,30,31), що підтверджують факти виконання робіт та їх оплату.
На підтвердження товарності операцій з ТОВ «Ремком»позивачем надано суду договір підряду (т.3 а.с.32-36), довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (т.3 а.с.50,58), акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в (т.3 а.с.51-57,59,60), рахунки (т.3 а.с.38,41,43,48), платіжні доручення (т.3 а.с.3, 40, 44, 47), податкові накладні (т.3 а.с.39,42,45,46,49), що підтверджують факти виконання підрядних робіт та їх оплату.
Доказів того, що викладені у податкових накладних, виданих позивачу його першими контрагентами - ПП «Метекс-М», ТОВ «Індастріал Трейдін Компані», ТОВ «Прокс-М», ТОВ «Респект-Стройкомплект»та ТОВ «Ремком», відомості не відповідають дійсності, відповідачем суду не надано.
У акті перевірки відповідачем наведені наступні дані по контрагентах позивача: ПП «Метекс-М»- не включено ПДВ до складу податкових зобов'язань у січні 2009 року, ТОВ «Індастріал Трейдін Компані»- включено ПДВ до складу податкових зобов'язань у лютому 2009 року та не включено ПДВ до складу податкових зобов'язань у березні 2009 року, ТОВ «Прокс-М»- не включено ПДВ до складу податкових зобов'язань у квітні 2009 року, ТОВ «Респект-Стройкомплект»- не включено ПДВ до складу податкових зобов'язань у квітні 2009 року та ТОВ «Ремком»- включено ПДВ до складу податкових зобов'язань у лютому та березні 2009 року (т.1 а.с.91-98).
При цьому, у тому ж акті перевірки, всупереч попереднім своїм висновкам, податкова зазначає, що у лютому 2009 року ТОВ «Індастріал Трейдін Компані» включило ПДВ до складу податкових зобов'язань у сумі 535533,0 грн., що відповідає загальній сумі ПДВ за лютий та березень 2009 року (т.1 а.с.94).
З урахуванням наведених норм Закону №168/97-ВР, досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наявності факту проведення господарських операцій з першим постачальником, належного документального підтвердження, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ в звітному періоді ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»правомірно було заявлено та підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 103510,0 грн. за лютий 2009 року та 180910,0 грн. за березень 2009 року.
Згідно п.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа є такою, що припинилась, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
У акті перевірки та під час розгляду справи відповідачем не доведено фактів виключення контрагентів позивача ПП «Метекс-М», ТОВ «Індастріал Трейдін Компані», ТОВ «Прокс-М», ТОВ «Респект-Стройкомплект»та ТОВ «Ремком»з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, на моменту укладання між ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»та ПП «Метекс-М», ТОВ «Індастріал Трейдін Компані», ТОВ «Прокс-М», ТОВ «Респект-Стройкомплект», ТОВ «Ремком»угод останні мали господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою за певним суб'єктом господарювання можливості бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень).
Відповідно до п.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні.
Відповідно до п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 (надалі - Положення), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Будь-яких посилань та доказів, які б підтверджували факти виключення ПП «Метекс-М», ТОВ «Індастріал Трейдін Компані», ТОВ «Прокс-М», ТОВ «Респект-Стройкомплект», ТОВ «Ремком»з реєстру платників ПДВ відповідачем суду не наведено.
Таким чином, на момент укладання договорів між ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»та ПП «Метекс-М», ТОВ «Індастріал Трейдін Компані», ТОВ «Прокс-М», ТОВ «Респект-Стройкомплект», ТОВ «Ремком»контрагенти позивача перебували на податковому обліку як платники ПДВ і, відповідно, мали право на видачу ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» податкових накладних.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що укладені між ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» та підприємствами: ПП «Метекс-М», ТОВ «Індастріал Трейдін Компані», ТОВ «Прокс-М», ТОВ «Респект-Стройкомплект», ТОВ «Ремком» договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням вільного, господарського і податкового законодавства. Крім того, у суду немає підстав вважати зазначені угоди такими, що порушують публічний порядок та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави.
Що стосується посилання відповідача на існування по ланцюгу постачання товарів позивачу суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків не передбачає обов'язку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше). Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншої о платника податків, тим більше щодо суб'єктів господарської діяльності, з якими ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»взагалі не мало будь-яких господарських правовідносин.
Порушення контрагентами ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»або суб'єктами підприємницької діяльності, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин, порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.
Крім того, суд вважає, що встановлення фактів привласнення окремими суб'єктами підприємницької діяльності, що беруть участь у ланцюгах поставок, бюджетних коштів в розмірі сум сплаченого у складі ціни товару ПДВ шляхом не декларування податкових зобов'язань з ПДВ, штучного збільшення податкового кредиту, що призвело до несплати ПДВ до бюджету, наявність у них ознак фіктивності та наміру щодо ухилення від сплати податків, можливе лише у процесуальний спосіб, прямо передбачений законом, зокрема, при розслідуванні злочинів, визначених ст.ст.191, 205, 212 Кримінального кодексу України. Зазначені обставини мають бути документально підтверджені належними і допустимими доказами. Але в акті перевірки та запереченнях на позов не йдеться про постанови про порушення кримінальних справ за ознаками ст.ст.191, 205, 212 Кримінального кодексу України та наявність вироків суду по таких справах, які набрали законної сили.
2. В якості підстави для зменшення бюджетного відшкодування за липень 2009 року відповідач у акті перевірки та поясненнях наданих під час розгляду справи вказує на невикористання у господарській діяльності товарів, робіт (послуг), отриманих від підприємств ТОВ «ПАН монтажспецстрой», ТОВ ВКФ «Макком», ТОВ «Агро Хім Трейд»та ТОВ «Емерджекс Аутсорсінг», що в подальшому вплинуло на формування суми податку заявленої позивачем до бюджетного відшкодування. При цьому, податкова, крім іншого, посилається на відсутність господарської діяльності підприємства-позивача.
З приводу взаємовідносин позивача з ТОВ «ПАН монтажспецстрой»позивачем надані суду договори підряду, укладені з ТОВ «ПАН монтажспецстрой»на виконання будівельно-монтажних робіт (з додатками), довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, виписані ТОВ «ПАН монтажспецстрой»податкові накладні (т.3 а.с.150-210, т.4, т.5, т.6 а.с.1-159).
Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в належним чином складені та підписані представниками сторін.
Згідно Наказу Державного комітету статистики України з Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002 «Про затвердження типових первинних документів з обліку в будівництві», з липня 2002 року було затверджено типові форми первинних облікових документів з обліку в будівництві: №КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати».
При цьому форма №КБ-2в поширена на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форми власності, що виконують будівельні і монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, а форма №КБ-3 за рахунок усіх джерел фінансування.
В поясненнях щодо заповнення типової форми №КБ-3 вказаного наказу зазначена мета, з якою повинен складатись вказаний документ бухгалтерського обліку, а саме: «…для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва».
Таким чином, вказані документи можуть вважатись підставою для проведення між сторонами за договорами підряду розрахунків та є належними доказами виконання підрядних робіт ТОВ «ПАН монтажспецстрой».
Факт оплати позивачем робіт здійснених ТОВ «ПАН монтажспецстрой»(у тому числі ПДВ) відповідачем не заперечується.
По взаємовідносинам з ТОВ «Макком»по придбанню вугілля позивачем надано договір поставки №151 від 24.06.2008 (т.8 а.с.31-34), податкові накладні виписані ТОВ «Макком» (т.8 а.с.35-74), залізничні накладні (т.8 а.с.76-288), які підтверджують поставки ТОВ «Макком»позивачу вугілля на загальну суму 10 946 738,82 грн.
Факт оплати позивачем придбаного у ТОВ «Макком» вугілля (та ПДВ у складі ціни) та товарність вказаної операції відповідачем не заперечується.
Як зазначає позивач, закупівля вугілля здійснювалась з ціллю подальшого використання при виробництві цукру. В процесі реконструкції з ціллю підвищення економічної ефективності виробництва на теплоелектроцентралі, що знаходиться на території підприємства, було замінено газові котли на котли, які працюють на вугіллі. На даний час вугілля є основним паливом, яке використовується в процесі виробництва цукру.
У акті перевірки та під час розгляду справи податковою не доведено, що придбане вугілля позивач мав намір використовувати поза межами господарської діяльності, а посилання на його неналежну якість та неможливість використання у господарській діяльності не приймаються судом до уваги, оскільки не доведені належними доказами.
В підтвердження реальності існування господарських взаємовідносин з ПП Агро-Хим-Трейд» позивачем надано суду договір на поставку металопрокату №18/02/08/01 від 18.02.2008 (з додатками) (т.9 а.с.1-13), видаткові та податкові накладні виписані ПП Агро-Хим-Трейд» на виконання зазначеного договору (т.9 а.с.14-218).
Факт оплати позивачем придбаного у ПП Агро-Хим-Трейд» металопрокату відповідачем також не заперечується.
Слід зазначити, що у акті перевірки та під час судового розгляду справи відповідачем не заперечується товарність вищевказаних господарських операцій.
Що ж стосується висновку відповідача щодо безпідставності включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання вугілля, металопрокату, виконанню монтажних робіт, отримання яких не підтверджено документами, які б свідчили про використання вказаних робіт (послуг) у межах господарської діяльності позивача, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
У зв'язку з викладеним суд погоджується з позицією позивача з приводу того, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали товари (послуги) та основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Достатньо лише щоб ці товари (послуги) були придбані платником податку з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Факти придбання товарів (послуг), при розрахунках, за які позивачем був сплачений та включений до складу податкового кредиту податок на додану вартість, актом перевірки №1177/23-34539925 від 05.11.2009 не спростовуються.
Що стосується здійснення позивачем господарської діяльності у перевіряємий період та момент розгляду справи, то судом встановлено наступне.
05.07.2007 ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»придбало у власність майновий комплекс Засільського цукрового заводу. Протягом 2007-2009 років позивачем здійснювалась реконструкція підприємства. З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2009 було підписано Акт готовності об'єкта до експлуатації (т.2 а.с.3-6), на підставі якого 23.09.2009 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю було видане свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил №1400000177 (т.2 а.с.7). В липні 2009 року в рамках пуско-налагоджувальних робіт підприємством було здійсненна переробка цукру бурякового, в результаті чого було вироблено 1 029,235 тонн цукру білого; протягом січня-березня 2010 року позивачем з цукру-сирцю тростинного було вироблено 21 972,036 тонни цукру-піску білого, який згідно висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, відповідає ДСТУ 4623:2006 «Цукор білий. Технічні умови»(т.2 а.с.8, 13). Згідно балансу підприємства на 31.12.2009 залишок готової продукції в грошовому виразі складав 2 932 000,0 грн. (т.2 а.с.9). 13.11.2009 позивачем отримано ліцензію Міністерства економіки України на імпорт 24 000 тонн цукру-сирцю з тростини (т.2 а.с.10), на підставі якої підприємством в грудні 2009 року в якості сировини для виробництва цукру-піску було ввезено 23 350 тонн цукру-сирцю (т.2 а.с.11,12). 30.01.2010 Міністерством аграрної політики був виданий наказ «Про виділення квоти на поставку на внутрішній ринок цукру квоти «А»у 2009-2010 роках, виробленого з цукру-сирцю з тростини межах встановленої тарифної квоти»(т.2 а.с.14), згідно з яким позивачу надано дозвіл на поставку на внутрішній ринок цукру в обсязі 23,2 тис. тонн.
Враховуючи викладене, послання ДПІ у Жовтневому районі у акті перевірки на відсутність на ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»господарської діяльності, і відповідно, невикористання товарів та послуг, придбаних позивачем протягом вересня-грудня 2008 року та січня 2009 року, в господарської діяльності, є безпідставними.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення №0000832301/0 від 17.11.2009 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 2953917,21 грн., тому в цій частині податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 17.11.2009 підлягає скасуванню.
В той же час, суд вважає правомірним посилання у акті перевірки на відсутність у позивача підстав для включення до складу податкового кредиту вересня-грудня 2008 року суми податку на додану вартість по послугах з ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також консультаційним послугах на загальну суму 30838,77 грн., з яких ПДВ у сумі 5139,79 грн. заявлено позивачем до бюджетного відшкодування у липні 2009 року, виходячи з наступних міркувань.
01.02.2008 між ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»(замовник) та ТОВ «Емерджекс Аутсорсинг»(виконавець) було укладено договір про надання послуг з фінансового та юридичного консультування, ведення бухгалтерського обліку №SHGR\01-02-08 (т.9 а.с.291-295).
Пунктом 1.2 вказаного договору сторони визначили обсяг послуг, які мають надаватись ТОВ «Емерджекс Аутсорсинг», а саме: надання до відповідних державних органів обов'язкової податкової, бухгалтерської та статистичної звітності, підготовленої замовником; координація з відповідними державними органами з приводу поданих звітів (декларацій); надання консультацій та проведення аудиту бухгалтерської та податкової звітності.
29.08.2008 сторонами по договору було складено акт здачі-прийому виконаних робіт з надання послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку за липень та серпень 2008 року на суму 12269,31 грн. (ПДВ-2453,86 грн.) (т.9 а.с.297).
20.11.2008 сторонами по договору було складено акт здачі-прийому виконаних робіт з надання послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку за вересень та жовтень 2008 року на суму 13429,671 грн. (ПДВ -2685,93 грн.) (т.9 а.с.299).
Обґрунтовуючи правомірність віднесення зазначених сум ПДВ до складу до податкового кредиту позивач зазначає, що в той період часу місцезнаходженням ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані» з моменту державної реєстрації 17.08.2006 до 02.10.2008 було: м.Київ, Подільський район, вул.Костянтинівська 2а, тому ТОВ «Емерджекс Аутсорсинг»надавало послуги з ведення бухгалтерського обліку, підготовки та подання обов'язкової звітності у органи Державної податкової адміністрації, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування та інших організацій м.Києва. Після зміни місцезнаходження та реєстрації підприємства у державних органах Миколаївської області позивач з січня 2009 року відмовився від послуг ТОВ «Емерджекс Аутсорсинг».
Як встановлено судом під час розгляду справи та підтверджено представником позивача, в період з липня по грудень 2008 року у штаті підприємства ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»працювало дев'ять бухгалтерів. Як вбачається з актів виконаних робіт, консультаційних послуг та проведення аудиту ТОВ «Емерджекс Аутсорсинг» не здійснювало.
За вказаних обставин, суд вважає, що потреби в оплаті послуг ТОВ «Емерджекс Аутсорсинг»з ведення бухгалтерського та податкового обліку, при наявності власної бухгалтерії та встановленої чинним законодавством можливості направляти бухгалтерську та податкову звітність поштою, не було, і отримання цих послуг дійсно виходять за межі господарської діяльності позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 17.11.2009, прийняте ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області про завищення ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 5139,79 грн. правомірним, тому позовні вимоги про скасування вказаного рішення в цій частині задоволенню не підлягають.
3. Суд вважає не доречним посилання позивача на те, що позапланова виїзна перевірка ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані», оформлена актом від 05.11.2009 №1177/23-34539925, проведена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідно до абз.1 п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Тобто, позапланова перевірка платника податку може здійснюватись лише за результатами камеральної перевірки, оскільки для висновку про порушенням норм податкового законодавства при здійсненні розрахунку суми бюджетного відшкодування, податковий орган має спочатку здійснити камеральну перевірку заявлених у податковій декларації даних.
Оскільки уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року був поданий позивачем 25.08.2009, а позапланова документальна перевірка проводилась в період з 16.10.2009 по 29.10.2009 (тобто розпочата у межах 60 днів з дати подання декларації), суд не вбачає підстав для визнання позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»такою, що проведена з порушенням порядку, встановленого законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають розподілу пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст..71, ч.3 ст.94, ст.ст.158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000832301/0 від 17.11.2009, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані» заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2953917,21 грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан шугар компані» (вул.Заводська, 2, с.Первомайське, Жовтневий район, Миколаївська , 55600) понесені ним судові витрати у сумі 0,40 грн. з Державного бюджету України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 25 жовтня 2010 року.