14 серпня 2024 року
м. Київ
справа №400/1632/24
адміністративне провадження № К/990/30599/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №400/1632/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
06.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у вказаній справі.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в неоформленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.
Ухвалою від 02.07.2024 П'ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, продовжив ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на усунення недоліків на десять днів з дня отримання вказаної ухвали.
10.07.2024 судом апеляційної інстанції винесено оскаржувану ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків та повернуто апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Скаржник просив суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору посилаючись на тривалість процедури виділення коштів для сплати судового збору або тимчасова відсутність фінансування.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням принципу рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відсутність достатніх, належних та допустимих доказів, які в повній мірі обґрунтовували б таке клопотання, тривалість процедури виділення коштів для сплати судового збору або тимчасова відсутність фінансування не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Слід також зауважити, що звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, та про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, вірно застосувавши положення частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України. Правильність застосовування норм процесуального права є очевидним, їх застосування та тлумачення не викликають сумніву, а доводи касаційної скарги не спростовують мотивів суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 296, 298, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №400/1632/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець