13 серпня 2024 року
м. Київ
справа №380/3894/23
адміністративне провадження № К/990/28737/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценко С. Г.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 380/3894/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не внесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року від 09 грудня 2022 року №С/11467 та станом на 01 січня 2021 року № С/11466, які видані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року по справі №380/12639/22, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби у розмірі 78% та премії у розмірі 95% відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 та рішення Міністра оборони України від 14 січня 2020 року №248/291;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 29 січня 2020 року та 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та рішення Міністра оборони України від 14 січня 2020 року №248/291, із зазначенням таких відомостей станом на 29 січня 2020 року про розмір грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 3784,00 грн: оклад за військове звання (ст.прапорщик) - 1219,00 грн; надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 2501,50 грн: надбавка за особливості проходження служби у розмірі (100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 7504,5 грн: надбавки за кваліфікацію (7% посадового окладу) - 264,88 грн: премія (130% посадового окладу) - 4919,2 грн.
із зазначенням таких відомостей станом на 01 січня 2021 року про розмір грошового забезпечення:
- посадовий оклад - 4086,00 грн: окладу за військове звання (ст.прапорщик) - 1317,00 грн; надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 2701,50 грн: надбавка за особливості проходження служби у розмірі (100% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 8104,5 грн: надбавка за кваліфікацію (7% посадового окладу) - 286,02 грн: премія (130% посадового окладу) - 5311,8 грн, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 29 січня 2020 року та 01 січня 2021 року з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року по справі №380/12639/22, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2020 року та 01 січня 2021 року основного розміру пенсії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, позов - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зазначення у довідці №С/426 від 13 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року та довідки №С/427 від 13 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року надбавки за особливості проходження служби у розмірі 1% від посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років та премія у розмірі 10% від посадового окладу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, в тому числі, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2020 року та січень 2021 року за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію відповідно до абзацу п'ятого пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 380/3894/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Проте скаржник не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин; не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної практики застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тощо.
Аналіз доводів касаційної скарги свідчить про те, що скаржником не наведено обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В решті, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, а виключних підстав для касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України скаржником у касаційній скарзі належним чином не обґрунтовано, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 380/3894/23.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Л. В. Тацій
С. Г. Стеценко