79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
20 жовтня 2010 р. № 2а-2812/10/1370
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
16 год. 44 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гулика А.Г.;
секретар судового засідання Андрушакевич Т.В.,
за участю:
представника позивача: Жогальської І.Ф.;
представника відповідача: Тарасяка Р.В.;
представник третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Будинкоуправління № 4 Львівської квартирно-експлуатаційної частини району до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, -
Будинкоуправління № 4 Львівської квартирно-експлуатаційної частини району (далі -Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району) звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківського районі м. Львова, в якому просить суд визнати недійсним рішення № 810 від 28.09.2009 року про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1430 грн. 80 коп. та пені в сумі 16649 грн. 09 коп.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, оскільки нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно. При цьому, позивач зазначає, що днем сплати сум страхових внесків та/або сум фінансових санкцій у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду є день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Відповідачем подано до суду письмове заперечення від 12.07.2010 року № 49110/06-22, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Крім того, зазначає, що відповідно до ч. 12 ст. 106 цього Закону, нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку нарахування (зарахування) відповідних сум до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій. Оскільки, перераховані сума заборгованості зі сплати страхових внесків позивачем перерахована в порядку примусового стягнення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби
Протокольною ухвалою судового засідання від 14.05.2010 року суд, в порядку ч. 2 ст. 53 КАС України, залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що пеня підлягає нарахуванню по день фактичної сплати, яким є день списання установою банку суми платежу з банківського рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органом Пенсійного фонду. Крім того, вважає, що сплата сум простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків не в добровільному порядку, а в порядку примусового стягнення, не змінює правовий характер сплачених сум та їх цільове призначення. В обґрунтування позовних вимог стверджує, що відповідач неправильно визначив день фактичної сплати заборгованості позивачем та період нарахування пені. У зв'язку з викладеним вище, просить суд задоволити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив. Вважає, що застосований позивачем механізм сплати заборгованості є безпідставним, оскільки фінансові санкції перераховані з банківського рахунку позивача в порядку примусового стягнення, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомила, а тому, суд ухвалив розглядати справу без її участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Позивач -Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району, відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова та, у відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 17 цього Закону, зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова прийнято рішення № 810 від 28.09.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Вказаним вище рішенням до Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району застосовано штраф у розмірі 1430 грн. 80 коп. та нарахована пеня у розмірі 16649 грн. 09 коп. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.
Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі скаргами від 21.10.2009 року № 362 та від 05.01.2010 року № 4 на рішення управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова від 28.09.2009 року № 810. Проте, рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про результат розгляду скарги, скарги Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району залишені без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.
Спір між сторонами виник стосовно правомірності рішення управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При вирішенні цього спору суд виходить з того, що принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV. Цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, сфера дії якого поширюється на відносини, що виникають суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з визначенням термінів, що даються у ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. При цьому, страхувальниками визнаються роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частина 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що види пенсійного забезпечення, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи її рівня, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення, визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.
Як вбачається з виписок по особовому рахунку Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району у Львівській філії ВАТ «МЕГАБАНК»для зарахування на депозитний рахунок Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 27.05.2009 року з рахунку позивача знято: 521 грн. 09 коп., 195 грн. 40 коп. та 1610 грн. 24 коп., на загальну суму 2256 грн. 73 коп.
Згідно з розрахунком розподілу стягнутих з боржника сум, затвердженого начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, вбачається що кошти, які надійшли на депозитний рахунок Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Львова від Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району розподілено для перерахування Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова в сумі 970 грн. 07 коп., а саме: 215 грн. 45 коп. (на виконання наказу № 2/341-12/84 А від 04.06.2007 року) + 252 грн. 74 коп. (на виконання наказу № 7/263 А від 26.02.2008 року) + 119 грн. 43 коп. (на виконання виконавчого листа № 32/33А від 08.05.2008 року) + 55 грн. 04 коп. (на виконання наказу № 5/21А від 27.03.2008 року) + 101 грн. 51 коп. (на виконання виконавчого листа № 5/160А від 01.07.2008 року) + 52 грн. 47 коп. (на виконання вимоги № Ю 37 У від 24.02.2009 року) + 48 грн. 67 коп. (на виконання вимоги № Ю 2 У від 26.03.2009 року) + 81 грн. 36 коп. (на виконання вимоги № Ю 85 У від 28.04.2009 року) + 43 грн. 40 коп. (на виконання вимоги № Ю 25 У від 05.05.2009 року).
При цьому, суми платежу, які вказані в розрахунку сум пені, перераховано на рахунок управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова з депозитного рахунку Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. Вказані суми були зняті з рахунку Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району і зараховано на депозитний рахунок органу виконавчої служби 27.05.2009 року, що підтверджується банківськими виписками та розподілом стягнутих з боржника сум.
Як вбачається з ухвали Господарського суду Львівської області від 01.09.2009 року у справі № 7/263А, Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції зобов'язано провести розподіл стягнутих сум з боржника - Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району в квітні та травні 2009 року, зокрема по справі № 7/263А в користь управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова та надати Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району інформацію про розподіл стягнутих сум.
Проте, на рахунок управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова вказані суми зараховані лише 22.09.2009 року.
Відповідно до ч. 12 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
Згідно з ч. 9 ст. 20 цього Закону, днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Крім того, п. 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року передбачає, що нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно. При цьому, днем сплати сум страхових внесків та/або сум фінансових санкцій у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем, всупереч вказаним вище актам законодавства, проведено розрахунок пені, виходячи з дня зарахування суми на банківський рахунок управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, а не з дня фактичної сплати суми страхувальником. При цьому, сплата сум простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків шляхом примусового стягнення, не змінює порядок, передбачений ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки жодна норма вказаного Закону не містить винятків з цього правила.
Так як, відповідачем не доведено правомірності рішення від 28.09.2009 року № 810 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», таке рішення підлягає скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова від 28.09.2009 року № 810 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
3. Присудити на користь Будинкоуправління № 4 Львівської квартирно-експлуатаційної частини району (місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул. Гайдамацька, буд. 9а, код ЄДРПОУ - 24964599) судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 жовтня 2010 року.
Суддя Гулик А.Г.