79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
12 жовтня 2010 р. № 2а-6118/10/1370
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2 зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гулика А.Г.;
секретар судового засідання Андрушакевич Т.В.,
за участю:
представника позивача: Галуги Я.І.;
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним та скасування акту та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга»(далі -ТзОВ «Науково-технічна книга») звернулося до суду з вказаним вище адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі -ДПІ у Галицькому районі м. Львова), в якому просить суд: визнати нечинним та скасувати акт від 28.04.2010 року № 101 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Науково-технічна книга»; поновити дію свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту реєстрації; зобов'язати ДПІ у Галицькому районі м. Львова відновити в картці особового рахунку позивача задекларовані суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування у вигляді, що передував моменту анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 22.01.2010 року анульовано позивачу свідоцтво про реєстрацію його платником податку на додану вартість, що підтверджується актом № 32 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 101 ТзОВ «Науково-технічна книга». Вважає, що анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість здійснене відповідачам не на підставах, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з цим, підстави для анулювання свідоцтва платника податку, які наведені в акті, не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству, що зумовило його звернення до суду з адміністративним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити. Додатково пояснив, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. При цьому, позивач зареєструвався як платник податку на додану вартість за своїм місцезнаходженням та отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Представник відповідача зазначив, що підстава для анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, а саме те, що платником податку задекларовано загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом дванадцяти календарних місяців в меншому розмірі, ніж визначена п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2007 року № 168/97-ВР, не відповідає вказаному вище Закону, оскільки згідно з п.п. «а»п. 9.8 ст. 9 цього Закону, дана підстава стосується платника податку зареєстрованого згідно з положеннями п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, зазначає, що норма законодавства, що надає відповідачу право анулювати свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з підстави, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням набрала законної сили лише 20.06.2010 року згідно з п.п. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275-VІ. Таким чином, на момент прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Науково-технічна книга»28.04.2010 року відповідач не мав достатніх для цього повноважень.
Відповідач явку уповноважено представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив, а тому, суд ухвалив розглядати справу без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Науково-технічна книга»зареєстроване 23.10.1996 року виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи -22377372, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 382929, взяте на облік в ДПІ у Галицькому районі м. Львова як платник податків та згідно з свідоцтвом № 17808303 від 04.07.1997 року зареєстроване платником податку на додану вартість.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова складено акт від 29.04.2010р. № 101 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Науково-технічна книга»та вирішено анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість.
ДПІ у Галицькому районі м. Львова встановлено, що платником податку задекларовано загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом дванадцяти календарних місяців в розмірі меншому, ніж визначена п.п. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України від 03.04.2007р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», обліковий стан платника 8 (запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі -«ЄДР») внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), що підтверджено отриманими ДПІ у Галицькому районі м. Львова відомостями із ЄДР щодо юридичної особи.
Доказом, що підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ відповідачем вказано податкові декларації з податку на додану вартість за період з 20.05.2009 року по 20.04.2010р.
Керуючись вимогами п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2007 року № 168/97-ВР, п.п. 2.1 п. 2 «Порядку проведення інвентаризації платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.08.2005 року № 372, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.09.2005 року за № 1039/11319 та п.п. 25.2 п. 25 «Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.04.2000 року за № 208/4429, ДПІ у Галицькому районі м. Львова встановлено, що є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а тому, відповідач, враховуючи вищенаведене, вирішив анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість № 17808303. Датою анулювання реєстрації є 28.04.2010 року. У зв'язку з цим, позивач зобов'язаний був повернути податковому органу оригінал Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Порядок та підстави реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, а також підстави її анулювання, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.
Статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2007 року № 168/97-ВР визначено, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами вказаної статті.
Згідно з п.п. 2.2. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Порядок обов'язкової реєстрації регулюється п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України. Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач, керуючись п. 2.2. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зареєструвався платником податку на додану вартість за своїм добровільним рішенням.
Порядок анулювання свідоцтва платника ПДВ врегульовано п. 9.8. ст.. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено вичерпний перелік підстав для такого анулювання. Згідно цього пункту реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до вказаного Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. (п. 9.8 ст. 9 доповнено новим абзацом восьмим згідно із Законом України від 20.05.2010 року № 2275-VI).
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті «а»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «е»п. 9.8 ст. 9 вказаного вище Закону, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач не подавав заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Податкові декларації з податку на додану вартість за період з 20.05.2010 року по 20.04.2010 року подавались позивачем вчасно. В акті від 29.04.2010 року № 101 відповідачем також не зазначено порушення строків подання декларацій.
Підстава для анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, а саме, те, що платником податку задекларовано загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом дванадцяти календарних місяців в меншому розмірі, ніж визначена п.п. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», не відповідає вищевказаному Закону, оскільки згідно п.п.«а»п. 9.8. ст. 9 Закону, дана підстава стосується платника податку зареєстрованого згідно з положеннями п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону - особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в тому випадку, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Анулювання реєстрації на цій підставі відбувається лише за заявою платника податків, але, як зазначив представник позивача, позивач такої заяви до відповідача не подавав. Отже, вимога про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав, визначених п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованою та безпідставною.
Інша підстава анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - обліковий стан платника 8 (до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність Позивача за місцезнаходженням) не має законодавчого обґрунтування, оскільки норма законодавства, що надає право Відповідачу анульовувати свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з підстави, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням, вступила в силу лише 20.06.2010 року (згідно з п.п. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20 травня 2010 року № 2275-VI та п.1 його Прикінцевих положень). А тому, на момент прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, відповідач не мав достатніх для цього повноважень.
Судом встановлено, що вимоги п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», керуючись якими було прийнято рішення відповідача, не мали місце, адже ця норма передбачає порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Проте, позивач не підпадає під жодну із цих підстав, протилежного відповідачем не доведено.
Крім того, суд зазначає, що згадані у п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути, зокрема, рішення суду, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.
Водночас, наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. Зокрема, порушення платником правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість згідно з п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», з врахуванням чого, анулювання відповідачем реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є протиправним.
Також, в процесі судового розгляду, судом встановлено, що відповідач при складанні акту від 29.04.2010 року № 101 керувався п. 2.1 п. 2 «Порядку проведення інвентаризації платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.08.2005 року № 372, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.09.2005 року за № 1039/11319. Цей наказ ДПА України від 30.08.2005р. № 372 втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 16 вересня 2008 року № 596.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не доведено правомірності винесення акту № 101 від 29.04.2010 року, яким анульовану реєстрацію ТзОВ «Науково-технічна книга»як платника податку на додану вартість, натомість позивачем подано достатньо доказів, які підтверджують протиправність дій відповідача, у зв'язку з чим вказаний акт підлягає скасуванню, а реєстрація позивача як платника податку на додану вартість та дія свідоцтва платника податку на додану вартість -поновленню.
Оскільки, суд дійшов висновку про протиправність акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 29.04.2010 року № 101 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга», задекларовані позивачем суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування, підлягають відновленню в картці особового рахунку позивача, станом на день анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати акт Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 29.04.2010 року № 101 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга».
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга»(місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд. 10, код ЄДРПОУ -22377372) платником податку на додану вартість з дати реєстрації.
4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість № 17808303 від 04.07.1997 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга»(місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд. 10, код ЄДРПОУ -22377372) з дати початку дії.
5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова відновити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга»(місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд. 10, код ЄДРПОУ -22377372) задекларовані суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування, станом на день анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.
6. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга»(місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд. 10, код ЄДРПОУ -22377372) судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 жовтня 2010 року.
Суддя Гулик А.Г.