79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
12 жовтня 2010 р. № 2а-4891/10/1370
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
16 год. 00 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гулика А.Г.;
секретар судового засідання Андрушакевич Т.В.,
за участю:
представника позивача: Лисюк Н.В.;
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Пром Комфорт Стиль»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинним акту та зобов'язання вчинити дії, -
Приватне підприємство «Пром Комфорт Стиль» (далі -ПП «Пром Комфорт Стиль») звернулося до суду з вказаним вище адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати нечинним та скасувати акт Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (далі -ДПІ у Залізничному районі м. Львова) від 18.12.2009 року № 230, яким анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість згідно з свідоцтвом № 100144992 від 13.10.2008 року; зобов'язати відповідача поновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість з дати реєстрації -13.10.2008 року та зобов'язати поновити дію свідоцтва про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість № 100144992 від 13.10.2008 року з дати початку його дії -13.10.2008 року.
Позовні вимоги ПП «Пром Комфорт Стиль»мотивовані тим, що відповідачем 18.12.2009 року анульовано позивачу свідоцтво про реєстрацію його платником податку на додану вартість, що підтверджується актом № 230 про анулювання реєстрації платника ПДВ від 18.12.2009 року. З врахуванням того, що анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість здійснене відповідачам не на підставах, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», позивач вважає акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова протиправним, що зумовило його звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідачем подано до суду письмові заперечення на позов від 08.07.2010 року № 18238/9/10-008, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову та зазначає, що прийняття рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість здійснене на підставі п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість». В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідач посилається на те, що згідно з інформаційною базою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, сформованої на підставі поданих у складі податкових декларацій з податку на додану вартість Додатків № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», які є невід'ємною частиною останніх, сума заниження податкового зобов'язання позивача з ПДВ станом на 18.12.2009 року становила 16905750 грн. 00 коп. Вказана сума заниження податку утворилася внаслідок невідображення позивачем у податковій звітності з ПДВ показників фінансово-господарських операцій по ряду суб'єктів господарської діяльності та формування даними суб'єктами господарської діяльності у складі податкових декларацій з ПДВ податкового кредиту по тим же фінансово-господарським операціям. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що при анулюванні свідоцтва про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість ДПІ у Залізничному районі м. Львова діяла у відповідності до норм чинного законодавства.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ визначений п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Вважає, що факт виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість -постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував (не сплатив) податкові зобов'язання не може бути підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки не передбачений Законом України «Про податок на додану вартість». Крім того, представник позивача в судовому засіданні додатково зазначив, що при складенні оспорюваного акту, первинна документація не досліджувалася. Таким чином, вважає, що анулювання відповідачем реєстрації ПП «Пром Комфорт Стиль» як платника ПДВ здійснено не на підставах, визначених законом та без врахування всіх обставин, що мають значення для справи. У зв'язку з викладеним вище, просить суд позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив, а тому, суд ухвалив продовжити судовий розгляд справи без його участі. При цьому, представник відповідача в судових засіданнях, в яких він брав участь, проти позову заперечив. Дав пояснення аналогічні, викладеним у письмовому запереченні. Додатково пояснив, що відповідно до п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація дії до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, зокрема, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати ПДВ за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Вважає, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова діяло відповідно до вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Пром Комфорт Стиль», що знаходиться за адресою: 79040, м. Львів, вул. Курмановича, буд. 9, зареєстроване 04.09.2008 року виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи -36118847, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 204457, взяте на облік в ДПІ у Залізничному районі м. Львова як платник податків за № 1161, що підтверджується довідкою від 18.09.2008 року № 27789/29-015 про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП), та згідно з свідоцтвом № 100144992 від 13.10.2008 року зареєстроване як платник податку на додану вартість.
18.12.2009 року комісією ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено акт № 230, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Пром Комфорт Стиль»на підставі свідоцтва № 100144992 від 13.10.2008 року.
Під час розгляду справи судом встановлено, що підставами для винесення оскаржуваного рішення стало виявлення відповідачем в інформаційній базі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16905750 грн. 00 коп., що утворилося внаслідок невідображення позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість показників фінансово-господарських операцій по ряду суб'єктів господарської діяльності та формування даними суб'єктами господарської діяльності у складі податкових декларацій з податку на додану вартість податкового кредиту за цими ж фінансово-господарськими операціями. Під час винесення оскаржуваного рішення відповідач керувався п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість».
Спір між сторонами виник щодо правомірності анулювання органом податкової служби реєстрації ПП «Пром Комфорт Стиль»як платника податку на додану вартість на підставі п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.
Суд зазначає, що порядок та підстави реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, а також підстави її анулювання, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.
Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті «а»цього пункту, здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»-«ґ»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Згідно з п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», яке було чинним на момент анулювання позивачу свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість та втратило свою чинність 19.05.2010 року на підставі розпорядження Кабінету Міністрів від 19.05.2010 року № 1071-р, органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мали право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».
З наведених правових норм випливає, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість можливе лише за наявності однієї з підстав, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість».
Згідно з ч. 3 ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98 для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.
Однак, відповідачем не надано суду доказів отримання від позивача письмової заяви про перехід останнього на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з подальшою видачею йому свідоцтва про право сплати єдиного податку чи доказів звільнення такого від сплати податку на додану вартість за рішенням суду чи з будь-яких інших підстав.
Крім того, суд зазначає, що згадані у п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути, зокрема, рішення суду, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.
Водночас, наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. Зокрема, порушення платником правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість згідно з п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», з врахуванням чого анулювання відповідачем реєстрації позивача як платника податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 100144992 від 13.10.2008 року є протиправним.
Відповідно до п. 25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 року, з наступними змінами та доповненнями, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. У разі надходження скарги від особи, реєстрацію якої анульовано за ініціативою органу державної податкової служби, така скарга розглядається у строки та порядку, визначені Законом України «Про звернення громадян».
Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не доведено правомірності винесення акту № 230 від 18.12.2009 року, яким анульовану реєстрацію ПП «Пром Комфорт Стиль»як платника податку на додану вартість, натомість позивачем подано достатньо доказів, які підтверджують протиправність дій відповідача, у зв'язку з чим вказаний акт підлягає скасуванню, а реєстрація позивача як платника податку на додану вартість та дія свідоцтва платника податку на додану вартість № 100144992 від 13.10.2008 року -поновленню.
При цьому, суд не вважає за необхідне надавати оцінку доказам щодо виписування позивачем податкових накладних, оскільки дослідження цих обставин не впливає на вирішення цього правового спору.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -
1. Позов задоволити.
2. Визнати протиправним та скасувати акт Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 230 від 18.12.2009 року про анулювання реєстрації платника ПДВ, яким анульовано реєстрацію Приватного підприємства «Пром Комфорт Стиль»як платника податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100144992 від 13.10.2008 року.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова поновити реєстрацію Приватного підприємства «Пром Комфорт Стиль»(місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Курмановича, буд. 9, код ЄДРПОУ -36118847, ІПН 361188413039) платником податку на додану вартість з дати реєстрації -13.10.2008 року.
4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість № 100144992 від 13.10.2008 року, виданого Приватного підприємства «Пром Комфорт Стиль»(місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Курмановича, буд. 9, код ЄДРПОУ - 36118847, ІПН 361188413039) з дати початку дії -13.10.2008 року.
5. Присудити на користь Приватного підприємства «Пром Комфорт Стиль»(місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Курмановича, буд. 9, код ЄДРПОУ - 36118847) судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 жовтня 2010 року.
Суддя Гулик А.Г.