13 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/5500/24 пров. № А/857/13253/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Запотічного І. І., Ніколіна В. В.;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 380/5500/24 (головуюча суддя Хома О.П., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
13 березня 2024 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення статусу позивача у пенсійній справі як працюючої особи та виплати підвищення до пенсії, як дітям війни, починаючи з 01.11.2009, у невстановленому законом розмірі; зобов'язання відповідача змінити статус позивача у пенсійній справі, починаючи з 01.11.2009, на статус непрацюючої особи та здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, починаючи з 01.11.2009 як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з виплатою підвищення до пенсії як дитині війни, у таких розмірах: з 01.11.2009 до 22.07.2011 - у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; з 23.07.2011 до 31.12.2011 - 49,80 грн (постанова КМУ від 06.07.2011 № 745); з 01.01.2012 до 31.03.2012 - 57,54 грн (7% прожиткового мінімуму 822 грн. для осіб, які втратили працездатність); з 01.04.2012 - 58,66 грн., з 01.07.2012 - 59,08 грн., з 01.10.2012 - 59,92 грн.; з 01.12.2012 - 61,88 грн., з 01.01.2013 - 62,58 грн.; з 01.01.2014 до 31.07.2014 - у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; з 01.08.2014 - 66,43 грн., з компенсацією втрати частини доходу, за результатом нового перерахунку пенсії з 01.11.2009, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що з 12.07.2009 позивачка постійно проживає в Ізраїлі та перебуває на консульському обліку у посольстві держави Україна в Ізраїлі. З 01.06.2009 при виїзді за кордон їй припинено виплату пенсії. Право позивача на поновлення виплати пенсії за віком, починаючи з 01.11.2009 встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №380/13093/22, яким зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком із 01.11.2009. На виконання рішення суду ГУ ПФУ у Львівській області нарахувало та виплатило позивачці з 01.11.2009 пенсію за віком у невстановленому законом розмірі, що зумовило повторне звернення позивача до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №380/11008/23 зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу з 01.11.2009, з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, надбавок, підвищень, доплат та індексації відповідно до статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум. Однак, відповідачем не визначено статус позивача у пенсійній справі як непрацюючої особи, що впливає на розмір пенсії. Позивач вважає, що довільно визначивши статус позивача у пенсійній справі як працюючої особи та виплачуючи підвищення до пенсії як дітям війни, починаючи з 01.11.2009 у невстановленому законом розмірі, відповідач грубо порушує її право на належний розмір пенсії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо встановлення ОСОБА_1 в пенсійній справі статусу працюючої особи та виплати підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2012 у меншому розмірі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області змінити статус ОСОБА_1 у пенсійній справі, починаючи з 01.11.2009 на статус непрацюючої особи та здійснити перерахунок пенсії за віком як непрацюючий особі з виплатою підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2012 до 23.04.2014 у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність, а починаючи з 24.04.2014 - у розмірі 66 грн 43 к., з урахуванням компенсації втрати частини доходу за результатом нового перерахунку пенсії з 01.11.2009 та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що перелік документів, які підтверджують, що особа не працює зазначено у п. 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою КМУ №22-1 від 25.11.2005. Позивачка з відповідною заявою не зверталась та документи відповідно до вказаної постанови КМУ не подавала. Крім того, на сьогодні міжнародного договору про виплату пенсій між Україною та Ізраїлем не існує.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, з 12.07.2009 постійно проживає в Ізраїлі та перебуває на консульському обліку у посольстві держави Україна в Ізраїлі.
З 19.07.1997 ОСОБА_1 перебувала на пенсійному обліку та отримувала пенсію за віком у ГУ ПФУ у Львівській області.
Виплату пенсії за віком ОСОБА_1 припинено з 01.06.2009 у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон.
Відповідно до наданих Відомством Національного страхування («БІТУАХ ЛЕУМІ») даних про страхування та доходи від 12.01.2024 ОСОБА_1 зареєстрована як непрацююча особа, яка не має доходу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №380/13093/22 зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком із 01.11.2009.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 у справі №380/13093/22 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 змінено шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини рішення в такій редакції: «Зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 01 листопада 2009 року, з компенсацією втрати частини доходів». В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 по справі №380/13093/22 - залишено без змін.
Розпорядженням від 20.03.2023 рішення суду у справі №380/13093/22 виконано шляхом поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії за віком з 01.11.2009.
Загальна пенсійна виплата з 01.11.2009 становить 610,03 грн, в тому числі: 270,43 грн - основний розмір пенсії за віком, 273,57 грн - доплата до прожиткового мінімуму (544 грн), 16,23 грн - доплата за 6 років понаднормового стажу понад 20 років; 49,80 грн - підвищення дітям війни.
Відповідно до зазначеного розпорядження страховий стаж позивача становить 26 років 8 місяців 12 днів.
Розмір пенсії обрахований таким чином: розмір пенсії за віком - 270,43 грн, доплата до прожиткового мінімуму (544 грн) - 273,57 грн, доплата за понаднормовий стаж (за 6 років) - 16,23 грн, загальний розмір пенсії - 560,23 грн., підвищення дітям війни - 49,80 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №380/11008/23 зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2009, з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, надбавок, підвищень, доплат та індексації відповідно до статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
Як вбачається з протоколу/розпорядження про перерахунок пенсії, версія 1.6.78.1 від 20.03.2023, станом на 06.03.2023 статус позивача у віці 80 р. 7 м. 17 дн. у пенсійній справі визначено як працююча особа. При цьому розмір доплати як дитині війни з 01.11.2009 по 01.03.2023 становить 49,80 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно статті 5 Закону №1058-ІV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів ПФ України та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Стаття 6 Закону №1058-IV встановлює, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
З матеріалів справи видно, що право позивача на пенсію за віком, починаючи з 09.11.2009, з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, надбавок, підвищень, доплат та індексації відповідно до статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з компенсацією втрати частини доходів підтверджено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №380/13093/22 та рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі №380/11008/23.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо позовних вимог про нарахування щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 №2195-IV (далі - Закон №2195-IV) дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №107 від 05.04.2006 затверджено Порядок посвідчення права особи на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.04.2006 за №458/12332.
Згідно пункту 2 вказаного Порядку штамп за формою, наведеною у додатку, який проставляється у пенсійних посвідченнях, засвідчує належність особи до категорії дітей війни.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 від 25.08.2021 НОМЕР_1 та довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера від 17.08.1998, які свідчать, що позивач підпадає під категорію дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону №2195-IV дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на щомісячне підвищення до пенсії як дитина війни.
Щодо розмірів щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, слід зазначити наступне.
Згідно протоколу/розпорядження про перерахунок пенсії, версія 1.6.78.1 від 20.03.2023, відповідач з 01.11.2009 встановив розмір доплати до пенсії позивача як дитині війни - 49,80 грн, який станом на 01.03.2023 залишився незмінним.
Згідно пункту 8 постанови КМУ від 28.05.2008 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №530) (в редакції, чинній до 22.07.2011) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 - 48,10 грн, з 01.07.2008 - 48,20 грн, з 01.10.2008 - 49,80 грн.
Пункт 8 Постанови №530 втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011, яка діяла до 1 січня 2012 року.
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (далі - Постанова №745) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Отже, на підставі Постанов №530 та №745 (чинної до 01.01.2012) за період з 01.11.2009 до 31.12.2011 підвищення до пенсії як дитині війни становило 49 грн 80 к. Виплата позивачу такого підвищення в розмірі 49 грн 80 к. за період з 01.11.2009 до 31.12.2011 є правомірним.
Згідно абзацу першого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» (далі - Постанова №1381) (в редакції, чинній до 24.04.2014) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.
Отже, на підставі Постанови №1381 за період з 01.01.2012 до 23.04.2014 підвищення до пенсії як дитині війни становило 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. Виплата позивачу такого підвищення в розмірі 49 грн 80 к. за період з 01.01.2012 до 23.04.2014 не відповідає чинному законодавству.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 №112 (в редакції, чинній з 24.04.2014) до абзацу першого пункту четвертого Постанови №1381 внесено зміни та викладено у такій редакції: в абзаці першому цифру і слова « 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність» замінити цифрами і словом « 66,43 гривні».
Таким чином, за період з 24.04.2014 підвищення до пенсії як дитині війни становить 66 грн 43 к. і саме в такому розмірі належить до нарахування та виплати позивачу. Виплата позивачу такого підвищення в розмірі 49 грн 80 к. за період з 24.04.2014 не відповідає чинному законодавству.
Щодо позовних вимог в частині оскарження дій відповідача про неправильно встановлений статус як працюючої особи, слід зазначити наступне.
Згідно пункту 22.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: копія наказу (розпорядження) про звільнення з роботи, трудова книжка або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб, індивідуальні відомості про застраховану особу, що додаються органом, що призначає пенсію, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв'язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки, копію наказу (розпорядження) про звільнення.
Як видно з матеріалів справи, на підтвердження статусу непрацюючого пенсіонера позивачем відповідно до пункту 2.21 Порядку №22-1 були подані до органу ПФУ трудова книжка від 20.07.1962 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з яких вбачається, що позивач після 25.11.1990 не працює та не є приватним підприємцем.
Останнім записом про роботу в трудовій книжці позивача є запис № 20 від 25.11.1990 про звільнення.
Отже, наявні у матеріалах справи документи підтверджують статус позивача як непрацюючої особи ще з 25.11.1990, а тому визначення відповідачем статусу ОСОБА_1 як працюючої особи у пенсійній справі є безпідставним.
Таким чином, судом першої інстанції вірно задоволено позовні вимоги в частині. Підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 380/5500/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді І. І. Запотічний
В. В. Ніколін