79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
26 жовтня 2010 р. № 2а-4654/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд
в складі : головуючого -судді Дем'яновського Г.С.,
при секретарі Хома Ю.Р.
за участю представника позивача: Шамшура Р.Ю.
представника відповідача: Копняк Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Держкомзему у Мостиському районі Львівської області до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання незаконними дій та скасування рішення про застосування економічних санкцій,
Адміністративний відповідач-управління Держкомзему у Мостиському районі Львівської області звернувся з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання незаконними дій та скасування рішення про застосування економічних санкцій в сумі 136185,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить задоволити позов у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги заперечила з мотивів,викладених у запереченні на позов, просила відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши і оцінивши в судовому засіданні письмові докази, які наявні в матеріалах справи, і мають значення для справи, суд встановив наступне.
Державною інспекцією по контролю за цінами у Львівській області у період 17 - 23 березня 2010 року проведена перевірка відповідача на предмет формування ,встановлення та застосування тарифів \плати за землевпорядні роботи .роботи та послуги , пов”язані з формуванням документів, у тому числі ,які посвідчують право власності на земельні ділянки , за наслідками якої складено Акт № 000174 від 23 березня 2010 р.,з якого вбачається ,що внаслідок порушення Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності „ від 06.09. 2005 р.№ 2806-1У та постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. №1619 „Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів” загальна сума завищення плати за видачу висновків про відсутність \наявність обмежень та сервітутів на земельній ділянці,висновків містобудівного обгрунтування на земельну ділянку,складання технічного завдання на виконання землевпорядних робіт,стягнутої управлінням Держкомзему у Мостиському районі із замовників за період з вересня 2008 р. по 23.03.2010 р.склала 82050 грн. Необгрунтовано отримана виручка за період з 01.04.2009 р. по 23.03.2010 р. склала 45395 грн..
На підставі вказаного акту Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області прийняла рішення №109 від 29.03.2010 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого з позивача за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. №1619 вирішено вилучити в дохід Держбюджету 136185 грн.
Позивач з зазначеним Актом та Рішенням не погоджується, посилаючись на те, що відповідачем при проведенні перевірки не дотримано ряд процесуальних гарантій захисту прав суб'єкта, який перевіряється, а саме :рішення приймалося за відсутності представників управління,акт перевірки начальником не був підписаний.
Крім цього управління не виконує землевпорядних робіт,як зазначено у Акті перевірки . Безпідставним є висновок про те,що управління видавало дозвільні документи,оскільки документи,які видавало Управління були лише документами , що необхідні для отримання Державного акта чи укладення договору оренди.
На думку позивача, у відповідача також відсутні підстави для ствердження наявності фактів порушення державної дисципліни цін та застосування відповідних санкцій,оскільки при отриманні оплати за виконання землевпорядних робіт та послуг управління керується вимогами спільного наказу Держкомзему, Міністерства фінансів України,Міністерства економіки України від 15 червня 2001 року № 97\298\124,зареєстрованого в Міністерстві юстицїї України 10 липня 2001 року за № 579\5770 „Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг”,прийнятого на виконання постанови КМУ від 01 листопада 2000 р. № 1619„Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів”.Управління Держкомзему є державним органом,якій діє на підставі Положення,є юридичною особою і відповідно до п.11 Положення має право надавати в установленому порядку послуги на платній основі.
П.5 „Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів” встановлено види,а не вичерпний перелік земельно-кадастрових робіт та послуг,які можуть надаватися на платній основі державними органами земельних ресурсів.
Пунктом 5 додатку спільного наказу Держкомзему,Міністерства фінансів України,Міністерства економіки України від 15 червня 2001 року № 97\298\124,зареєстрованого в Міністерстві юстицїї України 10 липня 2001 року за № 579\5770 „Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг”встановлені рекомендовані розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг.
Тому кошти,що отримуються відділом земельних ресурсів на виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі ,не є виручкою або доходом відділу,а є власністю держави,оскільки відповідно до п.7 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів,кошти,отримані за виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі,зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються на відшкодування витрат,пов”язаних з виконанням робіт з ведення Державного земельного кадастру.Отже дохід управління є доходом бюджету.
Відповідач в своїх заперечення на позов зазначив,що позивачем надавались послуги з видачі висновків про наявність обмежень та сервітутів на земельній ділянці,висновків містобудівного обгрунтування ,складання технічного завдання на виконання землевпорядних робіт на платній основі,що не передбачено Постановою КМУ від 01 листопада 2000 р. № 1619„Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів” і тому винесено оспорюване рішення.
Виходячи з вищенаведеного суд приходить до наступних висновків:
Постановою КМУ від 01 листопада 2000 р. № 1619„Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів”, зокрема пунктом 5, встановлено, що державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі такі види земельно-кадастрових робіт і послуг, як проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, розроблення нормативно-технічної та науково-методичної документації угідь з метою отримання земельно-кадастрової інформації розроблення технічно-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою, надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, інших питань використання та охорони земель. Таким чином, зазначений Порядок не встановлює вичерпний перелік земельно-кадастрових робіт та послуг.
На користь такого висновку свідчить і спільний наказ Державного Комітету земельних ресурсів України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 15.06.2001 р. № 97/298/124 (зареєстрований у Міністерстві юстиції' України 10.07.2001 р. за№ 579/5770) «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, який відповідно до преамбули прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових роби та послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»та включає в себе додатковий перелік платних земельно-кадастрових робіт та послуг, до складу якого віднесено підготовку висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб. Суд вважає,що в позиції відповідача не враховано положення Закону України «Про землеустрій»від 22.05.2003 р. № 858-ІУ, в статті 1 якого визначено поняття робіт із землеустрою як таких, що виконуються з метою складання, видачі реєстрації із землеустрою. Перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути відповідно до зазначеного Закону включено до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Так, згідно з наказом Державного Комітету земельних ресурсів України «Про затвердження Інструкції'” про порядок складання, видачі реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю”, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», зареєстрованим в Міністерстві юстиції' України від 04.06.1999 р. за № 354/3647, технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки. Тобто, підготовка висновку державного органу є невід'ємною частиною технічної документації.
Таким чином підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб є земельно- кадастровими роботами та послугами.
Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 526 «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», що прийнятий з метою удосконалення системи видачі документів дозвільного характеру та реалізації Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»встановлено виключний перелік документів дозвільного характеру, за видачу яких встановлюється плата. Серед зазначених документів висновки з надання земельних ділянок у користування або відведення земельних ділянок на замовлення юридичних та фізичних осіб відсутні ,і позивач отримував плату за видачу висновків з надання земельних ділянок у користування або щодо умов відведення земельних ділянок правомірно.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку ,що позовні вимоги підлягають до задоволення,а рішення Державної інспекцїї з контролю за цінами у Львівській області №№109 від 29.03.2010 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін підлягає скасуванню.
Позовні вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача щодо складання акту проведення перевірки із зазначенням неїснуючих порушень не підлягають до задоволення,оскільки дїї по проведенню перевірок та складанню відповідних актів входить в компетенцію відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 167 КАС України, суд
.
1.Позов задовольнити частково.
2.Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №109 від 29.03.2010р. на загальну суму 136185 грн.
3.В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
Суддя Дем'яновський Г.С.