Справа № 560/3955/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
13 серпня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
в березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним непроведення Військовою частиною НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 відшкодування 1658,65 грн. стягнутого військового збору з донарахованого грошового забезпечення, яке було виплачено на виконання рішень: Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №560/11303/23 в сумі 1032,48 грн., Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №420/16026/23 в сумі 626,17 грн.
Визнано протиправним непроведення Військовою частиною НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації щодо відшкодування 19903,03 грн. стягнутого податку з доходів фізичних осіб з донарахованого грошового забезпечення, яке було виплачено на виконання рішень: Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №560/11303/23 в сумі 12389,71 грн., Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №420/16026/23 в сумі 7513,99 грн.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 військовий збір в сумі 1658,65 грн. та компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у сумі 19903,03 грн., утриманих з донарахованого грошового забезпечення, яке було виплачене на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №560/11303/23, Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №420/16026/23.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 у період з 24 липня 2002 по 17 червня 2021 проходив військову службу в Прикордонних військах України, Державній прикордонній службі України на різних посадах у органах і підрозділах охорони державного кордону України.
Наказом командира НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.06.2021 року № 194-ОС «Про особовий склад», звільненого наказом начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.05.2021 року №93-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 у справі № 420/16026/22 позовні вимоги позивача було задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та грошової компенсації за невикористанні під час військової служби додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 днів на рік, виходячи з місячного грошового забезпечення без включення до його складу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, передбаченої абзацом другим пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських". Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та грошову компенсацію за невикористанні під час військової служби додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 днів на рік, передбаченою пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з місячного грошового забезпечення із включенням до його складу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, передбаченої абзацом другим пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 у справі №560/11303/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021 роки та підйомної допомоги, виплаченої у 2019 році. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021 роки та підйомної допомоги, виплаченої у 2019 році з урахуванням індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі №420/16604/22, з урахуванням виплачених сум.
17 січня 2024 Військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 у справі №560/11303/23 нарахувала позивачу грошову допомогу при звільненні з військової служби, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021 роки та підйомну допомогу, виплачену у 2019 році з урахуванням індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі №420/16604/22 у розмірі 68 831,70 грн. З цієї суми було відраховано 1 032,48 грн. (1,5%) військового збору та 12 389,71 грн. (18%) податку на доходи фізичних осіб, відтак сума до виплати складала 55 409,51 грн.
30 січня 2024 Військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 у справі № 420/16026/22 нарахувала одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та грошову компенсацію за невикористанні під час військової служби дні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 днів на рік, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 41 744,41 грн. З цієї суми було відраховано 626,17 грн. (1,5%) військового збору та 7 513,99 грн. (18%) податку на доходи фізичних осіб, відтак сума до виплати складала 33 604,25 грн.
З довідки-розрахунку від 08.02.2024 №13 вбачається, що з суми виплати донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №420/16026/23 військовою частиною було відраховано 626,17 грн. військового збору. З довідки-розрахунку від 15.01.2024 №4 вбачається, що з суми виплати донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №560/11303/23 військовою частиною було відраховано 1032,48 грн. військового збору.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно з ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 1.7 частини 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2021 №270/1 позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Донецької області у період з 30.04.2018 по 16.10.2018, з 31.10.2019 по 17.06.2021. Отже, Військовою частиною НОМЕР_1 безпідставно оподатковано військовим збором грошове забезпечення позивача в сумі 626,17 грн. та в сумі 1032,48 грн.
Що стосується суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий відповідачем з грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №560/11303/23, та грошового забезпечення, яке було виплачене на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №420/16026/23, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (надалі - Порядок № 44).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44, виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З довідки-розрахунку від 08.02.2024 №13 вбачається, що з суми виплати донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №420/16026/23 було відраховано 7513,99 грн. податку на доходи з фізичних осіб. З довідки-розрахунку від 15.01.2024 №4 вбачається, що з суми виплати донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №560/11303/23 було відраховано 12389,71 грн. податку на доходи з фізичних осіб.
Водночас, одночасно з виплатою позивачу грошового забезпечення на виконання рішень судів йому також мала бути виплачена грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення. Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, від 25.06.2020 у справі № 825/761/17.
Доводи апелянта щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації з податку на доходи фізичних осіб та утриманого військового збору з посиланням на те, що такі виплати відбулись на виконання рішення суду, і такі доходи не пов'язані з виконанням обов'язків несення служби, суд визнає безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата належних позивачу коштів сталась з вини відповідача, що встановлено рішеннями Хмельницького та Одеського окружного адміністративного судів.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.