Справа № 759/21155/23
14 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О, Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції у місті Києві, лейтенанта Шигиди Радіона Володимировича, старшого лейтенанта ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 лютого 2024 року у справі №759/21155/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАТ №7999201 від 23.10.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП України та закриття провадження по справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано незаконною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАТ №7999201 від 23.10.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП України.
Закрито провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за постановою №7999201 від 23.10.2023 року за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В іншій частині рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06 лютого 2024 року у справі №759/21155/23 - залишено без змін.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 копійок та судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Позивачем 30 червня 2024 року подано до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву обґрунтовано тим, що під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу, про що ним заявлено в апеляційній скарзі. Витрати на правничу допомогу позивач заявляє на суму 5 360, 00 грн.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Згідно частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі направлялася відповідачу, про дату і час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення відповідач належним чином повідомлений.
Від представника Департаменту патрульної поліції додаткових пояснень та заперечень на вказану заяву не надходило.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає можливим заяву задовольнити частково, виходячи із наступного.
Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Положеннями пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилами частин першої, третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З матеріалів справи та виходячи з внутрішніх даних автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року позивач отримав 27 червня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відтак, подавши заяву про винесення додаткового рішення у справі 30.06.2024, позивач дотримався строку, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною четвертою наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частини п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду такі документи:
- договір №26 про надання правової (адвокатської) допомоги від 26.06.2023;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1229242;
- акт №1 від 26.06.2024 виконаних робіт та сплачених коштів;
- звіт про виконану роботу №1 від 26.06.2024 року (виконаних робіт та сплачених коштів);
- квитанцію до прибуткового касового ордера №28 від 28.06.2024 року;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9136/10.
Із змісту договору від 26.06.2023 вбачається, що адвокат зобов'язується здійснювати представництво інтересів клієнта пов'язаних із справою, яка має місце за позовом ОСОБА_1 до інспекторів УПП роти батальйону УНП в м. Києві старшого лейтенанта ОСОБА_2 , лейтенанта Шигиди Р.В. , Департаменту патрульної поліції в Святошинському районному суді м. Києва, Шостому апеляційному адміністративному суді по скасуванню постанов по справі про адміністративне правопорушення ЕАТ №7998169 від 23.10.2023 року, ЕАТ №7999201 від 23.10.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 стаття 122 КУпАП України.
Виходячи із звіту про виконану роботу №1 від 26.06.2024 року та з акту №1 від 26.06.2024 року виконаних робіт та сплачених коштів, позивачу надані такі послуги:
- складено апеляційну скаргу та додаткові пояснення на суму 5360, 00 грн.
Подані докази судова колегія бере до уваги, аналізуючи обґрунтованість суми, заявленої до відшкодування витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, а від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.
Аналізуючи заявлену до стягнення суму правової допомоги, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга викладена представником позивача на 4 аркушах, без додатків, додаткові пояснення викладені на 2 аркушах, без додатків.
При цьому колегія суддів зауважує, що з огляду на предмет спору, враховуючи те, що апеляційну скаргу задоволено частково, представник позивача не приймав участі у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, колегія суддів проаналізувавши надані докази, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, приходить до висновку необхідності стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 500,00 грн.
Керуючись статтями 132, 134, 241, 242, 308, 311, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційній адміністративний суд у складі колегії суддів
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі №759/21155/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції у місті Києві, лейтенанта Шигиди Радіона Володимировича, старшого лейтенанта ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
Л.О. Костюк