Справа № 580/5680/24 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
14 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішень.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції вказав, що позовна заява від імені позивача підписана особою, повноваження якої не підтверджені відповідно до вимог статті 59 КАС України, що свідчить про невиконання вимог процесуального закону при зверненні до суду.
Суд дійшов висновку, що додана до позовної заяви адвокатом Кромальовою Я. копія ордеру Серії АА №1451750 не є документом, що посвідчує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача, оскільки у адвоката відсутнє повноваження на посвідчення копії.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що долучена до матеріалів позовної заяви копія ордеру була належним чином засвідчена, так як містила напис "з оригіналом згідно", підпис адвоката та дату його посвідчення.
За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч.1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (частина четверта статті 59 КАС України).
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно п. 9 ч.1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Згідно ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до п. 3 частини четвертої ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Судом встановлено, що позовна заява підписана представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокатом Крохмальовою Я.
На підтвердження повноважень представник позивача надала копію посвідченого нею же ордеру Серії АА №1451750.
Представник позивача є адвокатом і на неї поширюється дія Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", відтак представник позивача у процесі здійснення адвокатської діяльності має право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і копії ордеру.
Аналогічний позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №446/1400/17 та від 29.09.2020 у справі № 456/789/19, від 14 лютого 2024 року у справі № 140/24655/23.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 01 липня 2020 року у справі №320/5420/18) Закон №5076-VI не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії.
За висновками Великої Палати Верховного Суду порядок засвідчення копії ордеру деталізовано в рішенні Національної асоціації адвокатів України від 04 серпня 2017 року №162, відповідно до якого відмітка про посвідчення копії ордера на надання правової допомоги має складатися зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об'єднання/адвокатського бюро, у випадку якщо ордер видається адвокатським об'єднанням/адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціалів і прізвища, а також дати засвідчення копії.
Враховуючи те, що долучена до матеріалів позовної заяви копія ордеру була належним чином засвідчена, а саме містила напис "з оригіналом згідно", підпис адвоката та дату його посвідчення, повернення в даному випадку позовної заяви позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України є проявом правового формалізму з боку суду при вирішенні питання відповідності позовної заяви вимогам закону, який обмежує право особи на розгляд її справи судом.
Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Так, у рішенні від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України» (заява №24003/07) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17.01.2012 у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06).
Відтак, згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальний, але й фактичний. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Отже, з огляду на те, що долучена до матеріалів справи копія ордеру, засвідчена у визначеному законом порядку у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення такої процесуальної дії.
Зважаючи на викладене, висновки суду першої інстанції про непідписання поданої заяви не ґрунтуються на правильному дотриманні норм процесуального права, та є безпідставними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 320, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких