Справа № 620/659/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
14 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.09.2023 номер справи 253350003188 за №2000-0302-9/125567, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 14.11.2009 по 02.07.2010 та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з часу звернення - 19.01.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні та зазначає, що у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж роботи. Зазначає, що згідно з наданими позивачем документами стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, становить 12 років 01 місяць 02 дні. Вказує, що управління діяло на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом повністю дублюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 26.01.2023 №2000-0302-9/10910 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відмова вмотивована відсутністю необхідного спеціального стажу, який дає право для призначення пенсії за вислугу років, оскільки стаж заявника за вислугу років становить 12 років 1 місяць 2 дні, а період роботи з 14.01.2009 по 02.07.2010 згідно довідки від 12.12.2022 № 1 виданої ФОП ОСОБА_2 не зарахований, оскільки ФОПи не передбачені Постановою КМУ №583 від 12.10.1992.
Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся до суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №620/2146/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.01.2023 року №2000-0302-9/10910 яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення до відповідача - з 19.01.2023.
В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі № 620/2146/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення до відповідача - з 19.01.2023 скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19.01.2023 із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи у ФОП ОСОБА_2 з 14.11.2009 по 02.07.2010; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі № 620/2146/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуло заяву позивача та прийняло рішення від 11.09.2023 № 253350003188, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, який дає право для призначення пенсії за вислугу років.
Вважаючи протиправною відмову у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до відповідача позивач мав право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України №1788-ХІІ.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
За змістом статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років.
Згідно з пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відповідно до пункту 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» набрав чинності 11 жовтня 2017 року.
Тобто пенсія за вислугу років згідно із нормами Закону №1788-ХІІ призначається за умови наявності у особи станом на 11.10.2017 визначеного цим законом страхового і спеціального стажу.
Згідно з пунктом «в» частини першої статті 55 Закону №1788-ХІІ, право на пенсію за вислугу років мають: робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років , з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Так, згідно пункту «а» Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992, до його переліку включено посади робітників: лісоруби; трактористи на підготовці лісосік, трелюванні та вивезенні лісу.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
З аналізу наведеного слідує, що необхідною умовою для виникнення у особи права на отримання пенсії за вислугу років є наявність відповідного спеціального стажу роботи на посадах, визначених переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України та досягнення відповідного віку.
При цьому, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 55 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді робітника, зайнятого на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи лісорубів, трактористів на підготовці лісосік, трелюванні та вивезенні лісу. Стаж роботи на цих посадах не повинен бути меншим 12 років і 6 місяців.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону №1058-IV, оскільки у нього відсутній спеціальний стаж роботи на посадах і в установах, передбачених Списком професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992, зокрема наявно тільки 12 років 01 місяць та 02 дні стажу за вислугу років, а не зараховано до пільгового стажу періоди роботи у ФОП ОСОБА_2 з 14.11.2009 по 02.07.2010 оскільки ФОПи не передбачені Постановою КМУ №583.
Разом із тим, суд першої інстанції вірно вказав, що даний висновок працівників Пенсійного Фонду є хибним оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992, зокрема, визначено та затверджено тільки Список професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років і жодним чином не визначено, у якого саме роботодавця працювала особа.
Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі №620/2146/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення до відповідача - з 19.01.2023 скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19.01.2023 із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи у ФОП ОСОБА_2 з 14.11.2009 по 02.07.2010; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.09.2023 № 253350003188 яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону №1058-IV з дня звернення до відповідача - з 19.01.2023.
Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 14.08.2024.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна