Справа № 580/150/24 Суддя (судді) першої інстанції: Паламар П.Г.
14 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в оформленні та направленні стосовно ОСОБА_1 подання з відповідними документами про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до органу, що призначає пенсію із зазначенням в них вислуги років для призначення пенсії - 25 років 03 місяці 00 днів, в тому числі календарної вислуги років - 23 роки 00 місяців 14 днів;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України оформити та направити стосовно ОСОБА_1 подання з відповідними документами про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до органу, що призначає пенсію із зазначенням в них вислуги років для призначення пенсії - 25 років 03 місяці 00 днів, в тому числі календарної вислуги років - 23 роки 00 місяців 14 днів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем направлено подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для призначення пенсії за вислугою років, однак у поданні про призначення пенсії №1392 від 02.08.2023 та у виписці з розрахунку вислуги років для призначення пенсії протиправно вказано календарну вислугу років - 21 рік 02 місяці 05 днів, а не - 23 роки 00 місяців 14 днів, пільгова 25 років 03 місяці 00 днів.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що календарна вислуга позивача на момент звільнення з органів внутрішніх справ складає лише 21 рік 02 місяці 05 днів, що відповідно до вимог законодавства не надає останньому право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт наголошує, що провадження у даній справі підлягає закриттю в зв'язку з тим, що є рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №580/2564/23, яке набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Вказує, що оскільки посади, які заміщувалися особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, згідно наказу МВС від 06.11.2015 №1388 «Про організаційно-штатні питання» з 07.11.2015 було ліквідовано, то для зарахування позивачу до вислуги років періоду з 01.11.2015 по 15.09.2017 (час вимушеного прогулу) відсутні підстави, визначені ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 01 вересня 1994 року.
Наказом УМВС України в Черкаській області від 06.11.2015 № 312 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 - слідчого відділення Звенигородського РВ (з обслуговування Звенигородського району та м. Ватутіне) УМВС (на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку основного працівника ОСОБА_2 ) 06 листопада 2015 року звільнено в запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно Закону України «Про Національну поліцію».
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 у справі №823/5357/15, яке залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 та постановою Верховного Суду від 20.05.2019, визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_1 (М-075786) - слідчого слідчого відділення Звенигородського РВ (з обслуговування Звенигородського району та м. Ватутіне) УМВС України в Черкаській області. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області вирішити питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України відповідно до пункту 9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».
Наказом УМВС України в Черкаській області від 21.10.2019 №358 о/с на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 у справі №823/5357/15 поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Звенигородського РВ (з обслуговування Звенигородського району та м. Ватутіне) УМВС України в Черкаській області з 07.11.2015, а також звільнено позивача з органів внутрішніх справ в запас ЗСУ за п. 64 Ж (за власним бажанням).
Вислуга років ОСОБА_1 згідно наказу від 21.10.2019 №358 о/с визначена 23 роки 00 місяців 14 днів - календарна та 25 років 03 місяці 00 днів - пільгова.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі №580/3261/22 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправними дії державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» щодо відмови в оформленні та направленні до уповноваженого структурного підрозділу МВС України матеріалів про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов'язано державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» оформити та направити до уповноваженого структурного підрозділу МВС України матеріали про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України листом від 17.02.2023 №608/49-2023 розглянув заяву позивача, яку направлено на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі 580/3261/22. В даному листі відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не має права на пенсію за вислугу років на умовах визначених Законом, а тому відсутні підстави для оформлення та подання на пенсію за вислугу років та направлення його до органів Пенсійного фонду України. Відповідач зазначив, що на день звільнення зі служби вислуга років ОСОБА_1 в календарному обчисленні складала 21 рік 02 місяці 05 днів, він не досяг 45 річного віку та не мав 25 років страхового стажу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі 580/2564/23 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України листом від 03.08.2023 №50956/49-14439-2023 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі 580/2564/23 направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області документи для призначення пенсії за вислугою років.
Так, згідно подання Міністерства внутрішніх справ України про призначення пенсії ОСОБА_1 від 02.08.2023 №1392, вислуга років згідно наказу № 312 о/с від 06 листопада 2015 року становить 23 роки 04 місяці 22 дні в тому числі календарна 21 рік 02 місяці 05 днів - пільгова 02 роки 02 місяці 17 днів.
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови в оформленні та направленні стосовно позивача подання з відповідними документами про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до органу, що призначає пенсію із зазначенням в них вислуги років для призначення пенсії - 25 років 03 місяці 00 днів, в тому числі календарної вислуги років - 23 роки 00 місяців 14 днів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що неправомірне застосування відповідачем приписів чинного законодавства призвело до порушення права позивача на призначення пенсії за вислугу років.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі - Порядок № 393), Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України про «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.1 Закону № 2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років
Згідно статті 12 Закону №2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається:
а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону;
б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, зокрема, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме, до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Отже, із аналізу зазначених норм вбачається, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначені умови призначення пенсії за вислугою років (стаття 12) та види служби і періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії (стаття 17).
Положеннями статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 17-2 Закону № 2262-ХІІ обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України постановою від 17 липня 1992 року № 393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393).
Відповідно до абзацу 1 п. 1 Порядку № 393 (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою для призначення пенсії) для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам» з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
На підставі пункту 2-1 Порядку № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Згідно пп. «а» п. 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2022 позивач звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» із відповідною заявою та доданими до неї документами для підготовки та направлення подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для призначення пенсії за вислугою років.
Колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 3 Порядку №393 (в редакції чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року) до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується час проходження служби на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за три місяці - час проходження служби протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Разом із тим, на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії 22.06.2022 редакція пп. «а» п.3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування строку на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція пп. «а» п.3 Порядку № 393.
Тобто, статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Порядком № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
При цьому, Порядок № 393 (п.2-1) передбачає обчислення календарної вислуги років за пунктами 1 і 2 цієї постанови, тобто без пільгового врахування.
Оскільки за приписами ст. 17 Закону № 2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення, а саме Порядком № 393 визначено обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262 і цей Порядок встановлює пільгове обчислення вислуги років так, як вважає позивач, тільки для визначення розміру пенсії, тому відсутні підстави для врахування позивачу пільгового періоду до календарної вислуги років.
З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу УМВС України в Черкаській області від 21.10.2019 №358 о/с, який є чинним вислуга років позивача станом на час звільнення становить 23 роки 00 місяців 14 днів - календарна та 25 років 03 місяці 00 днів - пільгова.
Суд першої інстанції вірно вказав, що в поданні Міністерства внутрішніх справ України про призначення пенсії ОСОБА_1 від 02.08.2023 №1392, вислуга років вказана згідно наказу № 312 о/с від 06 листопада 2015 року, який у відповідності до постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 у справі №823/5357/15 скасований в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г».
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вислуга років ОСОБА_1 станом на час звільнення становить 23 роки 00 місяців 14 днів - календарна та 25 років 03 місяці 00 днів - пільгова, що суперечить вислузі років зазначеній у поданні про призначення пенсії ОСОБА_1 від 02.08.2023 №1392 на підставі скасованого наказу.
Крім того, відповідно до наказу УМВС України в Черкаській області від 21.10.2019 №358 о/с, позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «Ж» (за власним бажанням) 15.09.2017.
Разом зі тим, колегія суддів враховуючи вищевикладені норми законодавства вказує, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року (позивача звільнено 15.09.2017) і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше, дійшла до висновку, що враховуючи, що позивач має 23 роки 00 місяців 14 днів - календарної вислуги років, тобто має достатній стаж для призначення пенсії відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», не дивлячись на відсутність підстав для врахування позивачу пільгового періоду до календарної вислуги років для призначення пенсії.
Колегія суддів зауважує, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині четвертої статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано, зокрема, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007, № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до абз.1 п.1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із вищезазначеним Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 12 наведеного Порядку передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Зважаючи на викладене, саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду України або відмовити у такому поданні.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 537/1980/16-а.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про наявність підстав для закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що є рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №580/2564/23, яке набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки предметом розгляду даної справи є не лише вирішення питання правомірності чи протиправності дій відповідача щодо відмови в оформленні та направленні стосовно позивача подання з відповідними документами про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до органу, що призначає пенсію, а також і зазначення вислуги років для призначення пенсії - 25 років 03 місяці 00 днів, в тому числі календарної вислуги років - 23 роки 00 місяців 14 днів, що і є спірним в рамках розгляду даної справи.
Щодо доводів апелянта про відсутність правових підстав для зарахування позивачу до вислуги років періоду з 01.11.2015 по 15.09.2017 (час вимушеного прогулу) з огляду на ліквідацію відповідних посад, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Сторонами у справі не заперечується, що у даному випадку, відповідно постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 у справі №823/5357/15, яке залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 та постановою Верховного Суду від 20.05.2019, а також враховуючи наказ Управління МВС України в Черкаській області №358 о/с від 21.10.2019 (т.1 а.с.25), період з 07.11.2015 по 15.09.2017 є часом вимушеного прогулу.
За своєю суттю вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, але якби не винна поведінка власника або уповноваженого ним органу, то працівник міг би і надалі реалізовувати своє право на працю.
Відтак, факт поновлення позивача на посаді означає, що у період вимушеного прогулу позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а безпосередньо саме зарахування до календарної вислуги років періоду вимушеного прогулу є однією з гарантій відновлення порушених незаконним звільненням прав працівника.
А відтак, відповідний період вимушеного прогулу має зараховуватися до календарної вислуги років.
При цьому, зважаючи на викладені вище гарантії відновлення порушених прав працівників, посилання відповідача на те, що Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015, ліквідація відповідних посад після цієї дати, а тому період з 07.11.2015 не може бути зарахований до вислуги років, є необґрунтованими.
Крім того відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) визначено роботодавця як платника єдиного соціального внеску, який, в свою чергу, відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний соціальний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Таким чином, єдиний соціальний внесок з виплаченої позивачу суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу утримується і перераховується роботодавцем в тому ж порядку, що й заробітна плата. Нарахована сума включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника в тому періоді, коли вона нарахована. При цьому, оподаткуванню підлягають усі виплати, які за трудовим законодавством підпадають під визначення заробітної плати, незалежно від того, яким чином вони виплачені: чи безпосередньо роботодавцем, чи на підставі рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За умови сплати ГУ МВС України в Черкаській області єдиного внеску із середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача (що не заперечується відповідачем), період такого вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 15.09.2017 включається до вислуги років позивача.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій Міністерства внутрішніх справ України щодо не зарахування періоду вимушеного прогулу позивача з 07.11.2015 по 15.09.2017 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії на підставі п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 30.11.2022 у справі № 580/2613/19.
Суд звертає увагу, що позивач не може бути позбавлений права на зарахування до вислуги років періоду вимушеного прогулу, через протиправне звільнення його відповідачем, а тому відповідний період вимушеного прогулу має зараховуватися до вислуги років.
За таких обставин, оскільки в судовому порядку встановлено протиправність дій відповідача щодо не зарахування періоду вимушеного прогулу позивача з 07.11.2015 по 15.09.2017 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії на підставі п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ, а також, у зв'язку з цим, наявність у позивача необхідної календарної вислуги років для призначення пенсії, тому колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області стосовно ОСОБА_1 подання з відповідними документами про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. а ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до органу, що призначає пенсію із зазначенням в них календарної вислуги років для призначення пенсії - 23 роки 00 місяці 14 днів, а також пільгової вислуги років - 25 років 03 місяці 00 днів для визначення розміру пенсії.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в оформленні та направленні стосовно ОСОБА_1 подання з відповідними документами про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до органу, що призначає пенсію із зазначенням в них вислуги років для призначення пенсії - 23 роки 00 місяці 14 днів, а також пільгової вислуги років - 25 років 03 місяці 00 днів для визначення розміру пенсії.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області стосовно ОСОБА_1 подання з відповідними документами про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. а ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до органу, що призначає пенсію із зазначенням в них календарної вислуги років для призначення пенсії - 23 роки 00 місяці 14 днів, а також пільгової вислуги років - 25 років 03 місяці 00 днів для визначення розміру пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 14.08.2024.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна