79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
25 жовтня 2010 р. № 2а-5284/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
за участю секретаря - Фейдаш Х.М.,
за участю представників позивача Петкогла М.П., Дубаса В.М., представника відповідача Тістечка Ю.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом
ТзОВ "Склад-Магазин"
до Державна податкова інспекція у Жовківському районі
про про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.06.2010 року, -
ТзОВ ??Склад -Магазин? (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ДПІ у Жовківському районі Львівської області (далі-ДПІ), просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.06.2010 року №486/23-8/22355703/7834. В обгрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків працівників податкового органу щодо не зберігання на місці використаної книги КОРО та порушення ведення у встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (відсутні накладні на товар що реалізується), оскільки згідно із Законом України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні? від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі-Закон № 996) та Законом України ?Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг? від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР з наступними змінами і доповненнями (далі-Закон №265) всі первинні бухгалтерські документи, які фіксують факти здійснення Товариством господарських операцій, з метою їх обробки та збереження протягом визначеного терміну та використані книги КОРО зберігаються у бухгалтерії Товариства, що було повідомлено перевіряючим під час проведення перевірки.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просять позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та ствердив, що перевірка, проведена працівниками ДПІ щодо дотримання суб'єктом підприємницької діяльності ТзОВ ?Склад -Магазин? порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, законна. Зокрема, перевіркою було встановлено порушення п. 6, п. 12 ст. 3 Закону ?Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг?, а тому прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій правомірне. Просить відмовити у задоволенні позову.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 25 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Законом України ?Про державну податкову службу в Україні? 4 грудня 1990 р. № 509-XII з наступними змінами (далі-Закон № 509), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що позивач є суб'єктом господарювання, зареєстрований в ДПІ у Жовківському районі, юридична адреса: Львівська область, Жовківський район, м.Жовква, вулиця Святої Трійці, 10.
Працівниками ДПІ на підставі направлення №271/23-8 від 25.05.2010р. на проведення перевірки господарської одиниці-магазину, що розташований за адресою: Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Пушкіна, 5, який належить суб'єкту господарської діяльності ТзОВ ?Склад -Магазин? 27 травня 2010 року було проведено перевірку, якою встановлено порушення п. 6 та п. 12 ст. 3 Закону № 265: не зберігання на місці використання книги ОРО 132300175212 (відсутня на місці) та порушення ведення у встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутні накладні на товар, що реалізовується, станом на 27.05.2010р. згідно додатку № 3 до акта перевірки на суму 14 862 грн., про що складено Акт (довідка) перевірки за дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 27 травня 2010 року.
На підставі висновків акта перевірки ДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 486/23-8/22355703/7834 від 04.06.2010р., яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 4 ст. 17, ст. 20 Закону № 265 на суму 30 064,00 грн.
У відповідності до п.6 ст.3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
У відповідності до п.12 ст.3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. До документів, які є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
Представники позивача, заперечуючи порушення обліку вказаних у додатку до акта перевірки товарів та відсутність накладних на вказаний асортимент товару, представили суду належним чином оформлену Книгу надходження товарів Товариства, в якій зроблені записи про номера накладних щодо кожного найменування товару в хронологічному порядку їх надходження по місяцям.
Ведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації підтверджується: Карточками рахунків за липень, березень, грудень 2009р., квітень 2010р., Товарно-грошовими звітами за липень, грудень 2009р., квітень 2010р., Видатковими накладними та Накладними на прихід.
Згідно п. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерію обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704) передбачено, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зазначених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених бухгалтером.
Як вбачається з Додатку № 5 до Наказу про облікову політику підприємства матеріально відповідальні особи подають усі первинні документи з надходження та вибуття запасів до бухгалтерської служби.
З акта перевірки вбачається (п.4.1. ?Зауваження до акту перевірки?), що матеріально-відповідальна особа Товариства - завідувач магазину ОСОБА_1 зазначив, що ?Книга ОРО попередня зберігається в бухгалтерії, накладні із звітом здано у бухгалтерію?.
Ці обставини підтверджуються і додатком 3 до акта перевірки, який є відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), згідно якого завідувач магазину, що був об'єктом перевірки, підписом засвідчив, що до початку проведення перевірки всі видаткові і прибуткові документи на цінності включені у товарні звіти здані в бухгалтерію, що не було взято перевіряючими до уваги, так як і той факт, що перевірка проводилась щодо Товариства в особі його господарської одиниці магазину, який не має своєї бухгалтерії.
У відповідності до додатку № 5 до Наказу про облікову політику підприємства та п. 12 ст. 3 Закону 265 ТзОВ ?Склад -Магазин? всі первинні бухгалтерські документи, які фіксують факти здійснення ним господарських операцій, з метою їх обробки та збереження протягом визначеного терміну останнє зберігає в бухгалтерії. Весь товар (будівельні матеріали) на час проведення перевірки магазину, який є господарською одиницею суб'єкта господарської діяльності ТзОВ ?Склад -Магазин?, був облікований.
З оглянутих в судовому засіданні первинних документів, зокрема, прихідних накладних на будівельні матеріали, такі були в наявності та зберігались в бухгалтерії Товариства згідно вищевказаного Наказу, суд приходить до висновку, що Товариство мало право на реалізацію таких будівельних матеріалів на підставі наявних облікових документів.
В судовому засіданні не знайшли підтвердження висновки акта перевірки щодо не зберігання на місці використання книги ОРО, оскільки така на підставі Наказу про облікову політику також знаходиться в бухгалтерії Товариства, що не було взято до уваги контролюючим органом.
Слід зазначити, що відповідальність за не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації, передбачена статтею 21 Закону №265. Проте в оскаржуваному рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ за порушення передбачені в акті перевірки: ?порушення ведення у встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації? застосовує статтю 20 Закону України ?Про застосування реєстрів розрахункових операцій…?, яка передбачає відповідальність за не облікування у встановленому порядку товарів, що реалізовується суб'єктами підприємницької діяльності.
Окрім того в оскаржуваному рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ посилається на п. 4 ст. 17 Закону України ?Про застосування реєстрів розрахункових операцій…?: за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, проте такі порушення в акті перевірки не відображені.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зауважує, що ДПІ не надало доказів на обґрунтування прийняття оспорюваного рішення що разом з іншими встановленими обставинами дають можливість суду дійти висновку, що рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30 064,00 грн. було прийнято без дотримання принципів обґрунтованості та розсудливості, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.
Таким чином, виходячи системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, доведені у судовому засіданні, та підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до ч. 1 ст.94 КАС України слід стягнути з Державного Бюджету України на користь ТзОВ ?Склад -Магазин? 3,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.06.2010р. № 486/23-8/22355703/7834 в сумі 30 064,00 грн.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Склад -Магазин? 3,40 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 30.10.2010 року.
Суддя Шинкар Т.І.