Україна
03 листопада 2010 року Справа № 2а-3647/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді -Нагібіної Г.П.
при секретарі -Дегтярьові Д.В.
за участю:
представника позивача -Жеглатого Ю.В.
представника відповідача -Даєвої О.Д., Плахотнього Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Онуфріївський ринок»до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування рішення.
07 жовтня 2010 року ПП «Онуфріївський ринок»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Олександрійської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 вересня 2010 р. № 0000222300.
В обґрунтування позовної заяви ПП «Онуфріївський ринок»(далі позивач) посилається на те, що 10.09.2010 р. позивач отримав рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій), яке вважає не відповідає вимогам чинного законодавства.
Позивач зазначив, що перевірку проведено з порушенням порядку проведення перевірки, а саме: не надано під розписку платнику податків направлення на перевірку та надання копії наказу керівника податкового органу на проведення позапланової перевірки.
За результатами перевірки складено акт за № 90/11/27/2300/32228738 від 19.08.2010 р., на підставі якого винесено рішення Світловодської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.2010 р.
Дане рішення позивач вважає незаконним так як до нього за одне і теж саме порушення він двічі притягнений до юридичної відповідальності.
Також позивач зазначає, що посилання перевіряючи про невідповідність сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у разі використання розрахунковій книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня є незаконними. На момент проведення перевірки невідповідності коштів не було, так як готівкові кошти в сумі 1370 грн. було видано директорові Онуфріївського ринку, який є структурним підрозділом ПП «Онуфріївський ринок»під звіт, з оформленням всіх належних касових документів для проведення розрахунків з постачальниками за раніше поставлений товар і знаходились в окремій шухляді в приміщенні магазину. В зв'язку з неприбуттям постачальників для отримання готівкових коштів, вони були повернуті до каси підприємства 20.08.2010 р., з належним оформленням касових документів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення на адміністративний позов та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 03.11.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 07.11.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -
Приватне підприємство «Онуфріївський ринок»зареєстроване як юридична особа, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 837007 (а.с. 42).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.
Світловодська ОДПІ, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.
На підставі направлення № 000624 від 19.08.2010 р. працівники податкового органу провели перевірку суб'єкта господарювання ПП «Онуфріївський ринок», що розташований за адресою с. Успенка Онуфріївського району про що склали акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 90/11/27/2300/32228738 від 19.08.2010 р. (а.с.52-53). В ході перевірки встановлені факти, які відображені в акті перевірки (мовою оригінала):
«- в розрахунковій книжці № 1117000223р/1 відсутня дата розпочаття. На РК № 658624-658626 відсутні дати проведення розрахунків по даних квитанціях: АААГ 658624-150 грн.,АААГ 658625 -250 грн., 658626 -14,50 грн.
- при проведенні розрахунків за реалізований товар на суму 94 грн. РРО, КОРО, РК не використовуються;
- невідповідність коштів на місці проведення розрахунків на суму 1467,90 грн. сумі готівкових коштів зазначених в денному звіті;
- на місці проведення розрахунків здійснюється реалізація товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку відповідно до відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування по фактичних залишків запасів від 19.08.2010 р. на суму 293,80 грн.;
- не використовується програмування цін, найменування товарів.»
На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.2010 р. № 0000222300 (далі оскаржуване рішення), яким до позивача застосований штраф в сумі 8012,1 грн. (а.с.6).
Суд не приймає до уваги посилання позивача про те, що перевірку проведено в порушення ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII в зв'язку з тим, що йому не було надано копії направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення позапланової перевірки, виходячи з наступного.
Ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі Закон N 265/95-ВР) визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закон N 265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Згідно ч.1 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Ч.2 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Враховуючи вищевикладені норми закону, суд приходить до висновку, що у позивача було право, в разі ненадання працівниками податкового органу направлення на перевірку або наказу на проведення перевірки, не допустити останніх до перевірки. Позивачем в судовому засіданні не було доказів про вчинення жодних дій по недопущенню працівників податкового органу до проведення перевірки.
Сума штрафних санкцій визначена відповідачем в оскаржуваному рішенні складається з наступних сум: 470 грн. (п.1 ст.17 Закону N 265/95-ВР) + 85 грн. (п.6 ст.17 Закону N 265/95-ВР) + 587 грн. (ст.21 Закону N 265/95-ВР) + 7339 грн. (ст.22 Закону N 265/95-ВР), всього 8012,10 грн.
Стосовно виявленого відповідачем порушення п.1 ст.3 Закону N 265/95-ВР суд дійшов до таких висновків.
П.1 ч.1 ст.3 Закону N 265/95-ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Факт порушення вищезазначеної норми закону, крім акту, підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_5, в якому вона особисто зазначила, що при проведенні розрахунків за реалізований товар на суму 94 грн. касовий апарат не використовувався (а.с.59).
Із наявністю даного порушення і правомірності застосованої штрафної санкції представник позивача погодився в судовому засіданні, що відображено в журналі судового засідання.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону N 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
За таких обставин суд, визнає правомірним висновок відповідача щодо порушення позивачем порядку розрахунків, передбаченого п. 1 ст. 3 Закону N 265/95-ВР та рішення в частині застосування фінансових санкцій за вказані порушення у розмірі 470 грн. (94 грн. х 5).
Стосовно виявленого відповідачем порушення п.11 ст.3 Закону N 265/95-ВР суд зазначає наступне.
П.11 ст.3 Закону N 265/95-ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Факт порушення вищезазначеної норми закону, крім акту, підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_5, в якому вона особисто зазначила, що кодування товару на касовому апараті за останні два тижня не виконувала, в зв'язку з постійним ростом цін на реалізує мий товар (а.с.59).
Із наявністю даного порушення і правомірності застосованої штрафної санкції представник позивача погодився в судовому засіданні, що відображено в журналі судового засідання.
Відповідно до п.6 ст.17 Закону N 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
За таких обставин суд, визнає правомірним висновок відповідача щодо порушення позивачем порядку розрахунків, передбаченого п. 11 ст. 3 Закону N 265/95-ВР та рішення в частині застосування фінансових санкцій за вказані порушення у розмірі 85 грн.
Стосовно виявленого відповідачем порушення п.12 ст.3 Закону N 265/95-ВР суд зазначає наступне.
П.12 ст.3 Закону N 265/95-ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Факт порушення вищезазначеної норми закону, крім акту, підтверджується копією відомістю відповідача в якій зазначено, товари, які були оприбутковані, реалізація та фактичний залишок запасів, а саме:
- горілка «Благов мандарин»не оприбуткована, надлишок 2 пляшки на загальну суму 47,20 грн.;
- горілка «Благов класична»не оприбуткована, надлишок 2 пляшки на загальну суму 47,20 грн.;
- пиво «Оболонь світле»оприбутковано 20 плашок, всі є в наявності, надлишку не має;
- цигарки «Парламент» оприбутковано 10 пачок, а в залишку 15 пачок, надлишок 5 пачок на загальну суму 65 грн.;
- суперенергетичний напій «Бьорн»не оприбуткован, кількість 8 банок на загальну суму 108 грн.;
- цукерки »не оприбутковано , надлишок 0,8 кг на загальну суму 26,40 грн.
Всього не облікованого товару визначено на загальну суму 293 грн.
Даний перелік було підписано без заперечень продавцем ОСОБА_5 (а.с.66-56).
Відповідно до ст.21 Закону N 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин суд, визнає правомірним висновок відповідача щодо порушення позивачем порядку розрахунків, передбаченого п. 12 ст. 3 Закону N 265/95-ВР та рішення в частині застосування фінансових санкцій за вказані порушення у розмірі 587,60 грн. (293 грн. х 2).
Стосовно виявленого відповідачем порушення п.13 ст.3 Закону N 265/95-ВР суд зазначає наступне.
П.13 ст.3 Закону N 265/95-ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Факт порушення вищезазначеної норми закону, крім акту, підтверджується копією роздрукованого звіту в якому зазначено, що на момент проведення перевірки по касовому апарату проведено операцій на сума 22,10 грн. (а.с.60). А на місці проведення господарських операцій, тобто в касі РРО знаходились грошові кошти в сумі 1467,90 грн. Також в пояснення продавець ОСОБА_6 зазначила, що «при проведенні розрахунків за реалізований товар на суму 94 грн. касовий апарат не використовувався, в зв'язку з ростом цін не встигаю кодувати найменування товару, тим же пояснюється невідповідність денному звіту в касовому апарату»(а.с.59).
Суд не приймає посилання позивача на те, що грошові кошти в сумі 1370 грн. було видано директору Онуфріївського ринку, який є структурним підрозділом позивача ОСОБА_7 під звіт, з оформленням всіх належних касових документів для проведення розрахунків з постачальниками за раніше поставлений товар, виходячи із наступного.
Окрім видаткового касового ордеру, видача готівки з місця проведення розрахунків у сумі 1370 грн. повинна була бути проведена через реєстратор розрахункових операцій з використанням операції "службова видача".
При цьому судом встановлено, що ні касовий ордер, ні прибутковий ордер ні касова книга із зазначення проведеної операцію по видачі готівкових коштів в сумі 1370 грн перевіряючим у момент перевірки пред'явлені не були.
Невідповідність готівкових сум на місці проведення розрахункових операцій складає 1467,90 грн. (1490 грн. -22,10 грн.).
Відповідно до ст.22 Закону N 265/95-ВР, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
За таких обставин суд, визнає правомірним висновок відповідача щодо порушення позивачем порядку розрахунків, передбаченого п. 12 ст. 3 Закону N 265/95-ВР та рішення в частині застосування фінансових санкцій за вказані порушення у розмірі 7339,50 грн. (1467,90 грн. х 5).
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідач двічі притягнув позивача до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, оскільки як встановлено в судовому засіданні до позивача були застосовані штрафні санкції за різні правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення порушив вимоги ч. 3 ст. 2 КАС України.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд приходить до висновку, що відповідач довів суду правомірність своїх дій та оскаржуваного рішення, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163 КАС України, суд,
Відмовити в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Онуфріївський ринок»до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування рішення.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 04.11.2010 р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П.Нагібіна