14 серпня 2024 р. № 400/2533/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДепартаменту патрульної поліції Національної поліції України, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі також - відповідач, Департамент ПП НПУ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року, та з 01.02.2021 року по 01.06.2021 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375 нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року, та з 01.02.2021 року по 01.06.2021 року.
Ухвалою від 18.03.2022 року суд відкрив провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що доплата відповідно до положень Постанови № 375 виплачувалась з березня по грудень 2020 року та з січня по оютий 2021 року, потім її виплата була припинена, хоча позивач перебував на тій самій посаді і продовжував виконувати свої службові повноваження Доплата за грудень 2020 року та за лютий 2021 року виплачена частково, а саме6 за 10 днів кожного місяця.
Отже, Департаментом ПП НПУ допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року та з 01.02.2021 року по 01.06.2021 року.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Відзив обґрунтовано тим, що фінансування для здійснення доплати поліцейським Департаменту патрульної поліції в період з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року, з 01.03.2021 оку по 30.09.2021 року до відповідача не надходило.
Згідно положень Порядку № 302 та Постанови № 375 Департамент ПП НПУ не є розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень чи подання звернень про виділення таких коштів.
Вказане свідчить про те, що відповідач вчинив всі залежні від нього дії, щодо здійснення додаткової доплати у зв'язку із забезпеченням життєдіяльності населення, в межах виділених коштів.
Крім того, позивачем не доведено його безпосередньої участі у період з 01.02.2021 року по 01.09.2022 року до забезпечення правопорядку і безпеки громадян, що зумовлює безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 12.10.2015 року по 06.11.2015 року та з 07.11.2015 по теперішній час проходить службу в Національній поліції України.
З липня 2018 року по час звернення до суду перебувавна посаді командира взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Миколаївської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
28.12.2021 року позивач звернувся до начальника Департаменту ПП НПУ з проханням здійснити нарахування та виплату додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.12.2020 року по 01.06.2021 року.
Листом від 21.01.2022 року № 1547/41/5/05-2022 позивачу повідомлено, що відповідно до Постанови № 375 йому здійснено доплату у зв'язку із забезпеченням життєдіяльності населення на період карантину за грудень 2020 року у сумі 2039,39 грн. та за січень - лютий 2021 року у сумі 8623,51 грн., додаткова доплата за інші періоди не встановлювалась.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено йому додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року, та з 01.02.2021 року по 01.06.2021 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступнго:
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).
Згідно ч. 1 та 2 ст. 94 Закону № 580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року № 988 (далі - Постанова № 988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) встановлено з 12.03.2020 року на усій території України карантин.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі та раніше за текстом - Постанова № 375) на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами п. 5 - 9 Постанови № 375 встановлення доплати, визначеної пунктом першим цієї Постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Встановлення доплати, визначеної пунктом першим Постанови № 375, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 року № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок № 485).
Порядок №485 визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).
Згідно п. 2 Порядку № 485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).
Абзацами 1 та 2 п. 4 Порядку № 485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання п. 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
З огляду на викладене, рішення щодо визначення персонального переліку поліцейських, які у зв'язку із виконанням службових обов'язків у період дії карантину мали безпосередній контакт з населенням, та встановлення додаткової доплати останнім пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, приймає начальник відповідного органу поліції.
З аналізу положень Постанови № 375 суд доходить висновку, що підставою для отримання поліцейським доплати за цією постановою є одночасна наявність таких умов:
- робота у період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, та протягом 30 днів з дня його відміни;
- забезпечення життєдіяльності населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян;
- наявність безпосереднього контакту з населенням внаслідок виконання обов'язків.
Тим самим вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. При цьому, за змістом Постанови №375, виплата здійснюється пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах, тобто враховується час роботи, яка виконувалась за наявності усіх трьох наведених вище умов.
Підставою для нарахування та виплати доплати є персональні списки поліцейських, подані до керівника державного органу безпосередніми керівниками поліцейського.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачу в 2020 році було проведено нарахування та виплату додаткової доплати на підставі Постанови № 375 за грудень 2020 року у сумі 2039,39 грн. та за період з січня по лютий 2021 року у сумі 8623,51 грн.
При цьому відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відмінностей умов праці чи виконання позивачем іншого характеру службових завдань з березня по червень 2021 року.
При цьому єдиною підставою для ненарахування доплати, як зазначає відповідач, слугувала відсутність бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Так, слід врахувати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України (заява № 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Вказана правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі № 820/4619/16, від 14.03.2019 року у справі № 820/660/17, від 26.04.2023 року у справі № 420/19450/21.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.04.2023 року у справі № 420/19450/21.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виплачувалася додаткова доплата позивачу відповідно до Постанови № 375 за період з 01.03.2021 року по 30.06.2021 року, а також відповідно не була виплачена при звільненні.
Доказів протилежного суду не надано.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При цьому, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення.
Так, ч. 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею передбачено право, а не обов'язок суду зобов'язати суб'єкт владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ДДепартаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.03.2021 року по 01.06.2021 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375.
3. Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.03.2021 року по 01.06.2021 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.08.2024 року.
Суддя О.В. Малих