про повернення позовної заяви
14 серпня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/879/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали позову адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
01 серпня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідно до якого позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 21.12.2023 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 21.12.2023 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №420/8082/23 від 08.08.2023, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) за вислугу років.
14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 (Далі Постанова №713), якою установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
На виконання судового рішення у справі №420/8082/23 від 08.08.2023 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 без врахування вищезазначеної доплати у сумі 2000 грн з 01.07.2021.
Вважаючи, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, позивач звернувся з заявою про нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713 до відповідача 21.12.2023. Відповідач відмовив у задоволенні заяви, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Позивач не згоден з такими діями відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року позовну заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та належних доказів поважності таких причин.
09.08.2024 представником позивача на виконання вищевказаної ухвали подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Також, представником позивача надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 09.11.2023 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 09.11.2023 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №420/8082/23 від 08.08.2023, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, позивачем уточнено позовні вимоги щодо дати нарахування і виплати доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, а саме замість 21.12.2023 (як було зазначено у первісному позові), зазначено дату здійснення перерахунку пенсії, на підставі якого було припинено виплату вказаної доплати з 09.11.2023.
В обґрунтування заяви зазначено, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.27.2021 №713 передбачено, що з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до розмірів їх пенсій додається щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій. В подальшому, пенсіонерам, які в судовому порядку відстояли своє право на перерахунок пенсій у відповідності до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема з 01.04.2019 чи з 01.12.2019, управління Пенсійного фонду після проведення відповідного перерахунку на виконання рішення суду, виплату 2000 грн, передбачених Постановою №713, припиняв/не нараховував взагалі.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 по справі №420/2473/22, сформував наступні правові висновки: «аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсій, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 с обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії».
Отже, Верховний Суд своїм рішенням визнав право осіб, пенсія яких переглядалась (перераховувалася) у зв'язку з виконанням рішення суду, на нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою №713.
02.03.2023 у справі №600/870/22-а Верховний Суд підтвердив вищезазначену правову позицію.
Після надання Верховним Судом для юридичної практики правових висновків щодо нарахування та виплати з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", викладеної у постанові від 08.11.2022 по справі №420/2473/22, у позивача виникла об'єктивна можливість звернення до суду з дійсним позовом саме з тих підстав, що у Постанові №713 не було визначено право пенсіонера на перерахунок його пенсії.
На думку позивача та його представника, все викладене свідчить про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання позову до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.
Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, дослідивши матеріали додані до позову, суд дійшов наступного.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З позовної заяви та доданих документів вбачається, що відповідачем 09.11.2023 на виконання рішення суду по справі №420/8082/23 від 08.08.2023 проведено перерахунок пенсії позивача. В результаті проведення такого перерахунку, відповідачем припинено виплату позивачу щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713.
Тобто, правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли в листопаді 2023 року, з моменту перерахунку пенсії позивача на підставі судового рішення у справі.
Отже, в травні 2024 року скінчився шестимісячний строк для звернення до суду з позовом. Водночас, з цим позовом до суду позивач звернувся лише в серпні 2024 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Отже, з огляду на правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що викладені в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, про порушення свого права позивач знав (міг знати) ще у листопаді 2023 року.
В ухвалі суду від 06.08.2024 про залишення позовної заяви без руху, суд звертав увагу позивача на те, що позивач повинен був дізнатись про порушене право з моменту здійснення відповідачем перерахунку його пенсії, а саме з листопада - грудня 2023 року та відповідно, після отримання пенсійної виплати у зменшеному розмірі в подальшому. У зв'язку з цим позивачу і було запропоновано надати клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду.
Суд вважає, що звернення позивача до відповідача з метою врегулювання спірних питань у лютому 2024 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем не наведено.
Таким чином, зазначені представником позивача підстави пропуску строку звернення до суду є неповажними, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом слід відмовити.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 123 КАС України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, позовна заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати підстави, зазначені представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, неповажними.
Повернути позовну заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяК.Є. Петросян