Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9198/24
26 липня 2024 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 , поданого в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, про арешт майна
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 , звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, поданого в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
Розглянувши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями стаття 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частинами 2, 3 вказаної норми закону визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь якій з ознак передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального Кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Отже, враховуючи вище наведене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 не надано доказів, які б свідчили про необхідність у накладенні арешту на майно, не додано документів, які підтверджують право власності на відповідне майно. Слідчий суддя, також, зазначає, що вказані підстави і мета відповідно до положень ст. 170 КПК України прокурором не розкрита, не підтверджена належними та допустимими доказами та відповідне клопотання не містить в собі обґрунтування необхідності арешту майна
Враховуючи наведене, вважаю, що клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про арешт майна слід повернути для доопрацювання вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 , поданого в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, про арешт майна - повернути на дооформлення;
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого судового засідання.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1