Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9184/24
31 липня 2024 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження №12024100120000104 від 07.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12024100120000104 від 07.06.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи, у невстановленому досудовим розслідуванні час та місці, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання психотропної речовини з метою збуту, у невстановлений досудовим розслідування спосіб, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину, обіг якого обмежено - метамфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - канабіс, які став зберігати при собі з метою збуту.
07.06.2024 приблизно о 16 год. 20 хв., зберігаючи при собі вищезазначену психотропну речовину, обіг якої обмежено та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, переніс його до вестибюлю вказаною вище станції метро, де був зупинений працівниками поліції та в подальшому запрошений до кімнати поліції, що розташована на вказаній станції метро «Звіринецька» КП «Київський метрополітен» у м. Києві.
В подальшому, на підставі ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 було затримано в якості особи підозрюваної у вчиненні злочину та у присутності двох запрошених понятих чоловічої статі, під час проведення особистого обшуку останнього та обшуку його особистих речей, виявлено та вилучено із 5 (п'яти) поліетиленових пакетів, які знаходилися в центральному відділення рюкзака, що був при ньому, 33 (тридцять три) обмотаних клейкою стрічкою різного кольору згортків, в кожному з яких мітиться речовина рослинного походження, та 25 (двадцять п'ять) обмотаних клейкою стрічкою різного кольору згортків та прозорий поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною світло-коричневого кольору, в кожному з яких мітиться кристалоподібна речовина світло-коричневого кольору.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні, особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якого заборонено та психотропних речовин, обіг якого обмежено з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
08.06.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100120000104 від 07.06.2024 року, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.06.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 05 серпня 2024.
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва 23.07.2024 строк досудового розслідування продовжено до 08.09.2024, тобто до трьох місяців.
Враховуючи викладене, оскільки строк запобіжного заходу закінчиться 05.08.2024, а досудове розслідування продовжено до 08.09.2024 у оргуну досудового розсідування виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, просив суд його задовольнити, з підстав наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних обов'язків.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив суд врахувати, особу підозрюваного, оскільки останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, провину визнає повністю, співпрацює зі слідством, тому вважає за можливе обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме, домашній арешт у нічний час доби за місцем свого проживання та його сім'ї.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просила обрати домашній арешт, пояснивши суду, що не хоче перебувати у місцях позбавлення волі, оскільки має хвору матір та молодшого брата.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, у зв'язку з наступних підстав.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності підстав, визначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Як встановлено судом, Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.06.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 05 серпня 2024.
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва 23.07.2024 строк досудового розслідування продовжено до 08.09.2024, тобто, до трьох місяців.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 08.09.2024, а строк тримання від вартою 05.08.2024.
Злочини, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3352-XII «Про попереднє ув'язнення» таке ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Метою попереднього ув'язнення згідно з цим законом є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі (екстрадиції) або транзитного перевезення особи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу (в тому числі у вигляді тримання під вартою) відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
При розгляді даного клопотання, суд, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, виходить з усвідомлення, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, і що це питання не може вирішувати «in abstracto». Це питання має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими суд мотивує своє рішення, та належно задокументованих фактів. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагають істинні потреби публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують вимогу поваги до особистої свободи (рішення в справі «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy) [ВП], заява № 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV). Суд зауважує, що тяжкість висунутих обвинувачень, ризик ухилення від слідства та суду, незаконний вплив на потерпілого, свідків були підставами для винесення ухвали про обрання щодо обвинувачених запобіжного заходу. Проте, згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції після спливу певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи зобов'язані навести інші підстави для подальшого тримання під вартою (див. рішення у справах «Яблонський проти Польщі» (Jablonski v. Poland), заява № 33492/96, п. 80, від 21 грудня 2000 року, та «І.А. проти Франції» (I.A. v. France), заява № 28213/95, п. 102, Reports of Judgments and Decisions 1998-VII). До того ж, такі підстави мають бути чітко сформульовані у відповідних рішеннях національних судів (Рішення від 4 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти» (Ilowiecki v. Poland), заява № 27504/95, п. 61).
Слідчий в клопотанні зробив посилання на те, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що в клопотанні слід відмовити, оскільки, раніше заявлені ризики передбачені ст. 177 КПК на теперішній зменшились, особа співпрацює зі слідством надавала пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, має постійне місце проживання та реєстрації, має міцні соціальні зв'язки, а тому відсутні підстави для продовження строків тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, аналізуючи доводи прокурора щодо необхідності продовження підозрюваному ОСОБА_4 найбільш суворого виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що прокурором не надано достатніх і належних доказів того, що підозрюваний може впливати на потерпілих, свідків або іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, враховуючи, що до клопотання не долучено відповідних доказів можливого впливу чи перешкоджанню досудовому розслідуванню за час перебування особи в СІЗО.
В той же час, суд вважає, що з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, наразі може існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливого переховування підозрюваної від слідства та суду, однак, наявність лише цього ризику, не може бути підставою для продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, оцінивши в сукупності всі обставини справи, в тому числі, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, останній є студентом Національного авіаційного університету, з незалежних від підозрюваного причин, останнім не реалізовано його право на апеляційне оскарження Ухвали слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий суддя приходить до висновку щодо зміни обраного раніше запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, на більш м'який запобіжний захід, у вигляді цілодобового домашнього арешту, який передбачено ст. 181 КПК України та полягає в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, з покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 176 - 179, 184, 193 - 194, 196, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, практикою Європейського суду з прав людини, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження №12024100120000104 від 07.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення;
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме, до 08 вересня 2024 року, заборонивши підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: з'являтися до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою; не виїжджати за межі смт Олександрівка Кіровоградської обл., без дозволу слідчого чи прокурора, а також повідомляти про зміну контактних засобів зв'язку; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
Обов'язки покладаються на ОСОБА_4 на строк дії ухвали;
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених слідчого та (або) прокурора у вказаному кримінальному провадженні;
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, представники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1