печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18148/24-ц
12 серпня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача за первісною позовною заявою та позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 - адвоката Петренко Ірини Леонідівни про витребування доказів у цивільній справі № 757/18148/24-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способу участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 757/18148/24-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способу участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини.
Так, в рамках розгляду справи представником відповідача за первісною позовною заявою та позивача за зустрічної позовною заявою ОСОБА_1 - адвокатом Петренко І.Л. було подано клопотання про витребування доказів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що з інформації, зазначеної в позові, вбачається, що за твердженням позивача вона з дитиною проживає за кордоном, при цьому жодної інформації щодо країни та місця їх проживання в позовній заяві не зазначено, жодних доказів на підтвердження цієї інформації до позовної заяви стороною позивача не додано.
Таким чином, виникла необхідність витребувати у ОСОБА_2 актуальну інформацію щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: місця його проживання та/або перебування та відвідування ним будь-яких навчальних, позашкільних закладів та/або додаткових занять.
Окрім того, сторона відповідача, з огляду на предмет спору, просила витребувати у ОСОБА_2 інформацію про джерела доходів ОСОБА_2 , за рахунок яких нею здійснюється забезпечення та утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію про цільове використання ОСОБА_2 аліментів, отриманих від ОСОБА_1 , за період з липня 2021 року по липень 2024 року.
В судове засідання представник позивача за первісною позовною заявою та відповідача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 - адвокат Лисенко І.К. подала заяву в якій просили розглянути дане питання без фіксування технічними засобами. Щодо задоволення клопотання про витребування доказів представник заперечувала, оскільки не надано доказів пропуску строк в силу вимог ч. 3 ст. 83 ЦПК України.
Представник відповідача за первісною позовною заявою та позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 в судове засідання подала заяву, в якій просила розглянути дане питання без фіксування технічними засобами, вимоги клопотання про витребування просила задовольнити.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлились належним чином.
Суд, вивчивши подані клопотання, дослідивши матеріали справи, встановив наступне та дійшов до таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, відповідно до вимог ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Безпідставне поновлення строку є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
У п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.
Так, вбачається, що таке клопотання про витребування доказів було подано 12.08.2024, а відзив направлений до суду 06.06.2024, що свідчить про те, що було пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та не заявлено вимогу суду про поновлення пропущеного строку разом із вказівкою на причини пропуску строку. Будь-яких доказів в обґрунтування неможливості подання зазначеного клопотання у вказаний строк з причин, що не залежали від відповідача за первісною позовною заявою та позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 у клопотанні не зазначено.
За встановлених обставин та відповідних норм, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, у зв'язку з пропуском строку його подання. Також, представником необґрунтовано належним чином необхідність у витребування інформації, оскільки вона не впливає на предмет спору та в певній мірі буде предметом дослідження при наданні висновку органом опіки та піклування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 83, 84, 177 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання представника відповідача за первісною позовною заявою та позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 - адвоката Петренко Ірини Леонідівни про витребування доказів у цивільній справі № 757/18148/24-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способу участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА