справа № 2а-7609/09/0670
категорія 2.11.8
20 жовтня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кузьменко Л.В.,
при секретарі - Маленівському А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства "Готельне господарство "Житомир" < Текст >
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі < Текст >
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
В позові до суду КП "Готельне господарство "Житомир" просить визнати недійсним рішення ДПІ у м. Житомирі від 28.07.2009 року №0006462302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з тих підстав, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки - не надано представникам позивача направлень на проведення перевірки, не вчинено запису про проведення перевірки в журналі проведення перевірок, своєчасно не надано акту перевірки суб'єкту господарювання, а тому, на думку позивача результати такої перевірки є недійсними. Крім того, позивач посилається на невідповідність зазначених в акті перевірки обставин фактичним обставинам справи, вказує, що барменом в ході проведення перевірки було проведено розрахунок через РРО та видано чек на 11 грн. 40 коп. на всю суму покупки, в розрахунковому документі, який видавався перевіряючим, чітко зазначено найменування суб'єкта господарювання, тому застосування штрафних санкцій до позивача вважає безпідставним. Також позивач не погоджується із застосування до нього штрафних санкцій в сумі 5036 грн. 76 коп., оскільки встановлені п. 1 та п. 6 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" санкції за вказане в акті перевірки порушення не відповідають вказаній сумі.
Позивач надав суду додаткові пояснення в яких зазначив, що посилання відповідача на той факт, що реалізація продукції здійснювалась підприємством не у ресторані, а на літньому майданчику є безпідставним, оскільки КП "Готельне господарство "Житомир" не влаштовував біля приміщення готелю відкритого літнього майданчика. Крім того вказав, що літній майданчик має відповідати Порядку зайняття торгівельною діяльністю і правилам торгівельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №108 та Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009р. №982, а тому їх відповідність зазначеним нормам повинна перевірятись відповідними структурами. У зв'язку з тим, що підприємство не мало літнього майданчика, такі перевірки не проводились і порушень щодо неотримання документів на літній майданчик чи невиконання інших вимог щодо малих архітектурних форм не було встановлено.
Таким чином, на думку позивача, висновок відповідача про те, що в касовому чеку підприємство не повинно було зазначати назву господарської одиниці - «ресторан», є безпідставним.
Також позивач зазначив, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що найменування проданого товару не було зазначено у касовому чеку, оскільки в касовому чеку від 18.07.2009р. був вказаний придбаний перевіряючими товар, а саме: кава чорна з цукром - 5,40 грн., напій Оболонь - 6,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення в яких зазначив, що перевіркою встановлено порушення вимог п. п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" та п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614.
Відповідно до п. 3.2 зазначеного Положення, касовий чек повинен містити обов'язкові реквізити, зокрема, назву господарської одиниці та адресу господарської одиниці.
Вважає, що позивачем були порушені п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", а саме: проведення розрахунків за готівку з роздрукуванням розрахункових документів (касових чеків) невстановленої форми та змісту. Так, в розрахунковому документі - касовому чеку в назві господарської одиниці зазначено "ресторан", хоча фактично торгівля здійснювалась на літньому майданчику.
В подальшому представник відповідача в судове засідання не з"явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 01.07.2009р. №582 та №583 була проведена перевірка КП "Готельне господарство "Житомир", що розташований за адресою: м.Житомир, Майдан перемоги,6, літній майданчик. За результатами перевірки літнього майданчика, проведеної відповідачем 18 липня 2009 року, був складений акт №0159/06/25/23/05456822, в якому зазначено про порушення позивачем вимог пункту 1, 2, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. ст. 3, 7 "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". На підставі цього акту і було застосовано штрафну (фінансову) санкцію, яка оспорюється.
Зі змісту акта №0159/06/25/23/05456822 від18.07.2009 року слідує, що позивач роздруковував розрахункові документи (касові чеки) невстановленої форми, а саме: в розрахунковому документі (касовому чеку) вказана назва господарської одиниці - "ресторан", проте, фактично торгівля здійснювалась на літньому майданчику перед центральним входом в КП "Готельне господарство "Житомир".
Суд не погоджується з таким висновком податкового органу, виходячи з такого.
Постановою Кабінету Міністрів України від15.06.2006 року №833 затверджено "Порядок торгівельної діяльності та правила торгівельного обслуговування населення", якими визначено умови провадження торгівельної діяльності, основні вимоги до торгівельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торгівельного обслуговування громадян. Пунктами 5, 8 вказаного "Порядку.." передбачено, що суб"єкт господарювання провадить торгівельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних дозвільних документів. Заклад ресторанного господарства розміщується у спеціально призначеному та обладнаному приміщенні.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" № 2806-IV уповноважені видавати документи дозвільного характеру дозвільні органи - це органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також підприємства, установи, організації. Місцевими дозвільними органами є міські ради та їх виконавчі органи, районні та районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, що у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертиз та обстежень, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до підпункту 2 пункту "б" ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.
Представник відповідача не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що відповідно до вимог законодавства України надано дозвіл на здійснення діяльності господарською одиницею - літній майданчик КП "Готельне господарство "Житомир".
Крім того, як слідує з матеріалів справи, відносно заступника директора КП "ГГ "Житомир" ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення №491 від 05.08.2009р. Cуд вимагав у відповідача надати докази щодо направлення вказаного протоколу для розгляду уповноваженим органом та відомостей про наслідки такого розгляду, проте таких доказів суду не надано.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач порушень, викладених в акті перевірки, не допускав, а відтак, у податкового органу не було підстав для застосування штрафних санкцій.
Керуючись Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст.71, 86, 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 28.07.2009 року №0006472302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Комунального підприємства "Готельне господарство "Житомир" в сумі 5036,75 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Л.В. Кузьменко
Повний текст постанови виготовлено: 26 жовтня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.